Рішення

від 16.07.2012 по справі 5011-48/7196-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/7196-2012 16.07.12

За позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації доПриватного підприємства "Альта.Ком" простягнення 19 389,09 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мойсик М.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі -КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Альта.Ком" (надалі -"Підприємство") про стягнення 19 389,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, спору, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва №873/Б від 13.10.2008 р. позивач передав у платне строкове користування нежиле приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі

19 389,09 грн., з яких орендна плата у розмірі 18 418,36 грн. та компенсація плати за землю у розмірі 970,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. порушено провадження у справі та порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012 р. розгляд справи відкладено до 16.07.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №14066789 від 18.06.2012 р.

Крім того, ухвали суду направлялися за адресою відповідача: м. Київ, вул. Монтажників, 103, яка вказана в договорі №873/Б від 13.10.2008 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2008 р. між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради (після зміни найменування -КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду") (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва №873/Б (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець та орендар на підставі розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації №2492 від 29.12.2007 р., №1714 від 13.10.2008 р. передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення для надання побутових послуг за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 103.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 91,1кв.м. згідно з викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 р. №101 орендна плата на момент укладання Договору встановлюється у розмірі 10 % від вартості майна і становить 2 332,17 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.5 Договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії договору встановлено з 13.10.2008 р. до

13.09.2011 р., а пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладення нового договору.

На виконання умов Договору 13.10.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 13.10.2008 р.

Додатковою угодою від 18.08.2009 р. сторонами внесено зміни до Договору, зокрема змінено розмір орендованої площі (п. 2 Додаткової угоди) та розмір орендної плати (п. 3 Додаткової угоди), відповідно до яких загальна площа орендованого приміщення становить 82,9 кв.м., а орендна плата встановлюється в розмірі 10% від вартості майна і становить

2 122,24 грн. на місяць.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів та компенсації податку за землю у період з грудня 2011 року по травень 2012 року на загальну суму 19 389,09 грн.

Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк його дії встановлено з 13.10.2008 р. по 13.09.2011 р.

Пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку дії договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладенням нового договору.

Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами письмових угод про продовження терміну дії Договору, а тому суд приходить до висновку про припинення дії Договору з 13.09.2011 р.

В той же час, за системним аналізом ст. ст. 759, 762, 763 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата за договором найму сплачується за час дії відповідного договору, проте сторони не позбавлені можливості відступити від цього правила.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тобто, з урахуванням викладеного сторони не позбавлені можливості передбачити в договорі найму положення щодо обов'язку наймача сплачувати наймодавцю орендну плату після припинення дії договору найму до дня фактичного повернення майна за актом.

Таке право сторін повністю узгоджується із приписами глави 58 Цивільного кодексу України оскільки передбачає продовження обов'язку внесення плати за користування майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, будь-який рівнозначний пункт щодо обов'язку сплати орендних платежів після припинення дії договору найму до дня фактичного повернення майна в розумінні ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України є обумовленим договором відступом сторін від загального правила та свідчить про продовження існування зобов'язання наймача по сплаті орендної плати на користь наймодавця, який буде припинено в момент фактичного повернення майна.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 08.12.2011 р. у справі №37/121 та від 22.10.2009 р. у справі №26/399.

Відповідно до п. 3.9 Договору орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду.

Таким чином, пунктом 3.9 Договору сторони встановили обов'язок сплати відповідачем орендних та інших платежів до моменту повернення об'єкта оренди позивачу за актом прийому-передачі.

Доказів повернення приміщення (підписаного акту прийому-передачі) орендодавцеві сторонами не надано, а тому суд приходить до висновку про користування відповідачем спірним приміщенням у період з грудня 2011 року по травень 2012 року і правомірне нарахування позивачем орендної плати у розмірі 19 389,09 грн. (з яких орендна плата у розмірі

18 418,36 грн. та компенсація плати за землю у розмірі 970,73 грн.).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи пункту 3.8 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі щомісячно до 1-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте відповідач свого обов'язку у встановлений Договором строк не виконав, доказів погашення заборгованості у розмірі у розмірі 19 389,09 грн. (з яких орендна плата у розмірі

18 418,36 грн. та компенсація плати за землю у розмірі 970,73 грн.) не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів та компенсації податку за землю у розмірі 19 389,09 грн. за період користування спірним приміщенням з грудня 2011 року по травень 2012 року на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 19 389,09 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Альта.Ком" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20; ідентифікаційний код 35918882) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 19 389 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -19.07.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко