Рішення

від 19.07.2012 по справі 5011-2/8665-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/8665-2012 19.07.12

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» ДоУправління в справах національностей та релігії виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації Простягнення 15696,64 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Мазурок О.І.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління в справах національностей та релігії виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації про стягнення з останнього заборгованості, інфляційних та 3 % річних за договором №1659.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справ 24.02.09р. було укладено договір №1659 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів нежилого приміщення в будинку № 4 літ. Б по вул. Трьохсвятительська в м. Києві.

Предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО.

Згідно з додатком №2 до договору, споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Сплату за вказаними вище документами споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення позивача до суду відповідач заборгував позивачу за період з жовтня 2009р. по березень 2012р. 13257,14 грн. вартості теплової енергії, що вбачається з розрахунків фактичної вартості теплової енергії, які зроблено на підставі табуляграм АЕК «Київенерго»та нараховано згідно із калькуляціями від 20.04.07р. на підставі п.2.3.6 договору.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, що надано позивачем, на суму боргу 13257,14 грн. станом на час створення позовної заяви (27.04.12р.) інфляційна складова боргу становить -1555,52 грн. та 3% річних -883,98 грн.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Управління в справах національностей та релігії виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації (м. Київ, вул. Волоська, 31-А; код ЄДРПОУ 35669402) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51 А; код ЄДРПОУ 03366500) 13257 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 14 коп. -основного боргу, 1555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 52 коп. -інфляційних, 883 (вісімсот вісімдесят три) грн. 98 коп. -3% річних та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. -суму судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.12р .

Суддя І.О.Домнічева