Рішення

від 05.07.2012 по справі 24/325-26/208-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/325-26/208-2012 05.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІ.ЕЙ.ТІ. Лоджистікс Україна "

До Товариства з обмеженою відповідальністю " Грюнберг "

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. товариства з обмеженою відповідальністю " Фанн - транс "

2. товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК " ЗахідТрансСервіс "

3. товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ " МОМ "

Про стягнення 25 195, 25 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Танасійчук Т.Б. -предст.

Від відповідача не з'явився

Від третіх осіб -1 не з'явився

-2 не з'явився

-3 не з'явився

Рішення прийняте 05.07.2012 р., оскільки у судовому засіданні 28.05.2012 р. оголошувалась перерва.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Логітракон Україна " ( правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю " ВІ.ЕЙ.ТІ. Лоджистікс Україна " ) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю " Грюнберг " вартості простою транспортних засобів в розмірі 25 195, 25 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2011 р. № 24/325 позов товариства з обмеженою відповідальністю " ВІ.ЕЙ.ТІ. Лоджистікс Україна " задоволений повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. зазначене рішення господарського суду м. Києва залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 р. № 24/325 рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2011 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. у справі № 24/325 скасовані і зазначена справа направлена на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справ № 04-1/388 від 04.05.2012 р. справа №24/325 передана на новий розгляд судді Пінчуку В.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.05.2012 р. справі № 24/325 присвоєний новий номер 24/325-26/208 та призначений розгляд справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до заявок-підтверджень LGU12-0004 від 14.12.2007 р. та LGU12-0003 від 17.12.2007 р. відповідачем доручено позивачу організацію міжнародного перевезення автомобільним транспортом обладнання для сміттєвозів за маршрутом місто Турін (Італія) - місто Київ (Україна).

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 930 Цивільного кодексу України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Статтею 207 зазначеного Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як свідчать матеріали справи позивач в свою чергу доручив третій особі у справі ( товариству з обмеженою відповідальністю " Фанн-транс " ) виконати покладені на нього функції організації перевезення, яка залучила в якості перевізників товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК " ЗахідТрансСервіс " ( автомобіль -д.н.з. АО3340АІ, причеп -АО4141ХХ) та товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ " МОМ " ( автомобіль -СЕ1220АЕ, причеп -СЕ2630ХХ).

19.12.2007 року зазначені автомобілі були завантажені відправником та складено міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №088/07, №089/07, №090/07 та №091/07.

Відповідно до статті 4 та статті 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Наявність у матеріалах справи складених італійським контрагентом відповідача міжнародних товарно-транспортні накладних (CMR) №088/07, №089/07, №090/07 та №091/07 є підтвердженням належного виконання позивачем своїх зобов'язань в частині організації перевезення вантажу.

Як встановлено судом, транспортні засоби із вантажем відповідача прибули до Київської регіональної митниці 26.12.2007 року та 27.12.2007 року, що підтверджується відбитками штампу Київської регіональної митниці про взяття під митний контроль вантажу на CMR №088/07, №089/07, №090/07 та №091/07.

Згідно статті 93 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант заздалегідь повідомляє відповідний митний орган про намір ввезти ці товари.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами ( крім громадян ), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти (стаття 71 Митного кодексу України).

Стаття 189 Митного кодексу України встановлює, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Заявками LGU12-0003 від 17.12.2007 р. та LGU12-0004 від 14.12.2007 р. на позивача покладено обов'язок організації перевезення, проте не покладено обов'язок провести митне оформлення доставленого відповідачу вантажу.

Таким чином, саме відповідач був зобов'язаним провести митне оформлення вантажу та забезпечити його розвантаження протягом 48 годин.

Відповідно до листів Київської регіональної митниці №35/1.4-22/11642 від 19.11.2008 року та №35/1.4-22/12302 від 05.12.2008 року ( копії залучено судом до матеріалів справи, оригінали знаходяться у матеріалах справи № 48/284 Господарського суду міста Києва) митне оформлення вантажів проводилось з 27.12.2007 року по 05.01.2008 року у всі дні, крім 30 грудня та 1 січня. З листа №35/1.4-22/11642 від 19.11.2008 року вбачається, що відповідачем було сплачені митні платежі лише 04.01.2008 року.

Митне оформлення вантажу здійснено 05.01.2008 року, а вивантаження -06.01.2008 року, що підтверджується відповідними відмітками митниці та відповідача на товарно-транспортних накладних.

Враховуючи, що сторони погодили 2 доби простою на території України, понаднормовий простій транспортних засобів становить 8 діб за заявкою LGU12-0004 та 9 діб за заявкою LGU12-0003.

Підписання сторонами акту приймання передачі послуг №LU-01-1 від 08.01.2008 року не є належною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що строк у межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, з приводу виконання умов господарського договору про міжнародне перевезення вантажів, який був укладений в 2007 р., вже сплив, судом до уваги не приймається, оскільки даний спір не пов'язаний із наданням послуг перевезення, не виникає із договору перевезення, як це зазначено в Конвенції, даний спір виник із наданням транспортно -експедиторських послуг. Строк позовної давності визначений у ст. 32 Конвенції застосовується, зокрема у випадках часткової втрати чи пошкодження вантажу, прострочення в доставці, втрати всього вантажу. Жодна із наведених обставин не має місця, а відповідно і не підлягає застосуванню строк позовної давності визначений статтею 32 Конвенції.

Таким чином, до взаємовідносин, які виникли між сторонами даного спору, в частині строку позовної давності, підлягає застосуванню стаття 257 Цивільного кодексу України якою визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг" ( 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, кімната 34, код 33237759) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ.ЕЙ.ТІ.Лоджистікс Україна"(03069, м.Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 13, код 35138050) 25 195 (двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень ) грн. 25 коп. штрафу, 251,95 грн. (двісті п'ятдесят одну ) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 23.07.2012 р.