Рішення

від 24.07.2012 по справі 5020-644/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року справа № 5020-644/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс"

(пр. Перемоги, б.39, кв.3 , м. Севастополь, 99046;

(вул. Ангарська, б.10, м. Севастополь, 99704)

до Приватного акціонерного товариства „Севастопольський"

(вул. Дарвіна, б.5, м. Севастополь, 99019)

про стягнення 2 146,78 грн., у тому числі: пеня -1 628,66 грн., 3% річних -373,45 грн. та інфляційні втрати -144,67 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -Воробйової Л.О., довіреність №14 від 27.03.2012;

відповідача - не з'явився.

11.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (далі -ТОВ «СГС Плюс», Позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного акціонерного товариства „Севастопольський" (далі -ПАТ „Севастопольський", Відповідач) про стягнення 33 963,70 грн., у тому числі: основний борг -31 816,92 грн., пеня -1 628,66 грн., 3% річних -373,45 грн. та інфляційні втрати -144,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо виконання умов договору про надання послуг по централізованому опаленню №045-Т від 01.01.2008.

03.07.2012 за вх. №5902/12 від ТОВ «СГС Плюс»надійшло клопотання №2214 від 03.07.2012 /а.с.114-115/ про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача заборгованості за централізоване опалення у розмірі 31 816,92 грн. у зв'язку з сплатою боргу у сумі 33 162,93 грн. платіжнім дорученням №85 від 25.06.2012 /а.с.116/.

16.07.2012 на адресу суду від ПАТ „Севастопольський" надійшов відзив за вих. №195 від 09.07.2012 /а.с.124/, в якому Відповідач зазначає, що заборгованість у розмірі 31 816,92 грн. була ним оплачена повністю за платіжним дорученням №85 від 25.06.2012, позовні вимоги в частині стягнення пені -1 628,66 грн., 3% річних -373,45 грн. та інфляційних втрат -144,67 грн., визнає у повному обсязі.

Представник Позивача у засіданні суду 24.07.2012 підтримав подане раніше клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача заборгованості за надані за договором №045-Т від 01.01.2008 послуги по централізованому опаленню у розмірі 31 816,92 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2012 припинено провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства „Севастопольський" заборгованості за надані послуги по централізованому опаленню у розмірі 31 816,92 грн., у зв'язку з її сплатою 25.06.2012 /а.с.116/.

Представник Відповідача у судове засідання 24.07.2012 явку уповноваженого представника не забезпечив, у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу у відсутність представника Відповідача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник Позивача у засіданні суду 24.07.2012 позовні вимоги в частині стягнення пені -1 628,66 грн., 3% річних -373,45 грн. та інфляційних втрат -144,67 грн. підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Споживач) був укладений договір № 045-Т про надання послуг з централізованого опалення (далі -Договір) /а.с.28-30/, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачу своєчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

У пункті 13.1 Договору сторони погодили, що він діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року та вважається щорічно пролонгованим на черговий календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде відмови однієї зі сторін.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, обсяги постачання Споживачу теплової енергії вказані у додатку № 1 до Договору /а.с.31-32/.

Згідно з пунктом 5.1 Договору тариф на послуги з централізованого опалення складає 7,40 грн./кв. м; 337,6 грн./Гкал.

Розділом шостим Договору встановлено, що згідно з нормативами (нормами) споживання, діючими на момент укладення Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги вказані у Додатку №1. Плата за надані послуги при наявності засобів обліку гарячої води та теплової енергії здійснюється за їх показами.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1 Договору).

За умовами розділу 7 Договору, остаточний розрахунок за надані послуги має здійснюватись споживачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Фактичне споживання теплової енергії підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за розрахунковий період, який надсилається Споживачу поштовою кореспонденцією (нарочно). Вказаний акт повинен бути підписаний Споживачем та направлений на адресу Виконавця у 3-денний строк з моменту отримання. При відмові від підписання акту без обґрунтування причин у письмовому вигляді або не направлення акту на адресу Виконавця, акт набирає чинності зі спливом зазначеного строку (пункт 7.9 Договору).

Позивач умови Договору щодо надання послуг з централізованого опалення у період з травня 2011 року по травень 2012 року виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами здачі-прийомки виконаних робіт, направленими на адресу Відповідача /а.с.45-47, 50, 54, 58, 62, 66, 70, 74, 78, 82/, ним виставлені до сплати відповідні рахунки /а.с.49, 53, 57, 61, 65, 69, 73, 77, 81/.

Згідно з пунктом 8.2 обов'язком Споживача є, зокрема, оплата послуг в установлені строки.

Виконавець має право, зокрема, у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому Договором (пункт 8.3 Договору).

Позивач у позовній заяві зазначає, що Відповідач несвоєчасно здійснював оплату послуг з централізованого опалення у період з травня 2011 року по травень 2012 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 31 816,92 грн.

У зв'язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за період з 11.06.2011 по 21.05.2012 у розмірі 1 628,66 грн., 3% річних за аналогічний період у розмірі 373,45 грн. та інфляційні втрати за період з 11.06.2011 по 30.04.2012 у сумі 144,67 грн.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з розділом 9 Договору Споживач несе відповідальність відповідно до діючого законодавства за Договором, зокрема, за несвоєчасне внесення платежів за послуги -шляхом сплати пені.

Судом встановлено, що заборгованість за наданні послуги теплопостачання за період з травня 2011 року по травень 2012 року у розмірі 31 816,92 грн. була погашена Відповідачем несвоєчасно, платіжним дорученням №85 від 25.06.2012 у сумі 33 162,93 грн. /а.с.116/.

Перевіривши розрахунок пені за період з 11.06.2011 по 21.05.2012 у сумі 1 628,66 грн., складений Позивачем /а.с.43/, суд визнав його правильним, вимоги щодо стягнення пені обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, тому пеня у сумі 1 628,66 грн. підлягає стягненню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки Позивача 3% річних за період з 11.06.2011 по 21.05.2012 та інфляційних втрат за період з 11.06.2011 по 30.04.2012 /а.с.44/, визнані судом правильними, тому 3% річних у розмірі 373,45грн. та інфляційні втрати у розмірі 144,67 грн. підлягають стягненню з Відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, в сумі 2 146,78 грн., у тому числі: пеня -1 628,66 грн., 3% річних -373,45 грн. та інфляційні втрати -144,67 грн.

Відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову покладаються судом на відповідача.

Суд вважає помилковим довід ПАТ „Севастопольський" стосовно покладення на Позивача витрат по оплаті судового збору, оскільки останнім не було виконано заходів досудового врегулювання спору, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Судом встановлено, що розділом 11 Договору передбачений порядок вирішення спорів сторонами за Договором, але відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Аналогічне положення стосовно досудового врегулювання спорів міститься в пункті 3.17.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 24.07.2012 припинено провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства „Севастопольський" заборгованості за надані послуги по централізованому опаленню у розмірі 31 816,92 грн., у зв'язку з її сплатою 25.06.2012 /а.с.116/.

За абзацом 5 пункту 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову , то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Отже, судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. підлягає стягненню з Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Севастопольський" (вул. Дарвіна, 5, м. Севастополь, 99019 ідентифікаційний код 00850075, р/р 26003000095279 у ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС ПЛЮС" (пр. Перемоги, б.39, кв. 3, м. Севастополь, 99046, ідентифікаційний код 32294088 р/р 26036300352164 в філії Кримського республіканського управління АТ „Ощадбанк" м. Сімферополя, МФО 324805) 2 146,78 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 78 коп.), у тому числі: пеня - 1 628,66 грн., 3% річних -373,45 грн. та інфляційні втрати -144,67 грн., а також судовий збір у розмірі 1 609,50 грн . (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 25.07.2012 .

Суддя підпис О.М. Юріна