ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.12 Справа№ 5015/2531/12
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сім сім сім", м.Львів
про: стягнення 2889,83 грн. заборгованості,
Суддя Король М.Р.
Представники:
від прокуратури: Яворська Л.Р. -старший помічник прокурора (посвідчення №212)
від позивача: Охріменко В.В.-юрисконсульт (довіреність від 03.01.2012р. №1)
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 24.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго" (м. Львів) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сім сім сім" (м. Львів) про стягнення 2889,83 грн., з яких: 2778,32 грн. -основний борг, 73,85 грн. -пеня, 15,84 грн. -інфляційні втрати та 21,82 грн. -3% річних.
Ухвалою суду від 20.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2012 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 04.07.2012 р.
В судове засідання 24.07.12 року прокурор та позивач явку повноважних представників забезпечили, вимоги ухвали суду від 20.06.2012 р. виконали повністю.
Представник позивача подав заяву (вх.№16177/12 від 24.07.12р.) про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із тим, що борг за спожиту теплову енергію відповідачем частково сплачено у травні 2012р. в сумі 200,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 2578,32 грн. основного боргу, 73,85 грн. пені, 21,82грн. - 3% річних та 15,84 грн. інфляційних втрат. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Представники прокурора та позивача зменшені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідмлений про час та місце розгляду спору, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 79031 0193846 3.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
01.10.2003 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 1503 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 10.4 договору).
Згідно умов договору, позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.
Відповідно до п. 3.2.2. договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Покупець (відповідач) зобов'язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації протягом п'яти операційних днів з дня надання рахунку. (пп. 6.1-6.3 договору).
Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію відповідач вчасно не виконав, в зв'язку з чим за період з 01.05.2011р. по 01.05.2012р.. у нього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 2 578,32 грн. у відповідності до поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №1503 від 01.10.2003 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у
встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №1503 від 01.10.2003 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриману теплову енергію, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 2578,32 грн. за період з 01.05.2011 р. по 01.05.2012 р.
Згідно п. 7.2.3. договору, покупець (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позовних вимог позивачу нараховано пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 73,85 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано інфляційні втрати у розмірі 15,84 грн. та 3% річних у розмірі 21,82 грн., які підлягають стягненню.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що зменшені позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сім сім сім" (79031, м.Львів, вул. Скорини, буд. 6-А, квартира 51 ідентифікаційний код 30649795) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, ідентифікаційний код 20784943) 2578,32 грн. основного боргу, 73,85 грн. пені, 15,84 грн. інфляційних втрат та 21,82 грн. -3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сім сім сім" (79031, м.Львів, вул. Скорини, буд. 6-А, квартира 51 ідентифікаційний код 30649795) в дохід державного бюджету 1609,5 грн. судового збору.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.07.2012 р.
Суддя Король М.Р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2012 |
Оприлюднено | 27.07.2012 |
Номер документу | 25382967 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Король М.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні