Рішення

від 24.07.2012 по справі 5021/833/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12 Справа № 5021/833/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС «Вікторія», м.Лебедин, Сумська область

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Державної компанії «Автомобільні дороги України» Державного підприємства «Сумський облавтодор» філії «Лебединський райавтодор», м.Лебедин, Сумська область

про стягнення 12 678 грн. 04 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача: Бабич С.О. - директор

Від відповідача: Марку А.Г., довіреність б/н від 10.01.2012 року

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 12 678 грн. 04 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору № 5 від 14.12.2010 року на відпуск нафтопродуктів, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 11 500 грн. 00 коп. - боргу, 929 грн. 71 коп. - пені, 146 грн. 27 коп. - 3% річних, 102 грн. 06 коп. - інфляційних збитків, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 грн. 50 коп.; витрати по наданню юридичної допомоги; витрати на відправку рекомендованих листів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 07-04/503 від 10.07.2012 року, в якому проти позову заперечує і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що заборгованість відповідачем сплачено в повному обсязі, а також вказав на те, що позивачем в порушення умов договору, а саме п.3.1, не був виставлений рахунок для оплати, тому і підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні, а також заперечує щодо стягнення витрат по наданню правової допомоги, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження даних витрат.

Крім того, відповідач просить суд визнати філію «Лебединський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» неналежним відповідачем у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердила, що сума основного боргу відповідачем сплачена, проте подала уточнюючий розрахунок суми позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 776 грн. 36 коп. - пені, 152 грн. 83 коп. - 3% річних, 213 грн. 96 коп. - інфляційних збитків, за неналежне виконання умов договору. На підтвердження витрат по оплаті послуг адвоката представник позивача надала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 27 від 04.11.2003 року та договір № 25 від 06.06.2012 року про надання адвокатських послуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Клопотання відповідача про визнання філії «Лебединський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» неналежним відповідачем не підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що позивачем при зверненні до суду було вірно визначено відповідача - Відкрите акціонерне товариство Державна компанія «Автомобільні дороги України» Державного підприємства «Сумський облавтодор» Філія «Лебединський райавтодор». Відповідно до статті 3 Положення Філії «Лебединський райавтодор» - Філія є відособленим підрозділом Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Підприємство), не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення. Філія може від імені і за дорученням директора Підприємства укладати договори вартістю до 5 тис. грн. відповідно до предмета діяльності Підприємства, більше 5 тис. грн. за погодженням директора Положення. Представляти інтереси Філії і Підприємства у всіх установах, організаціях, підприємствах, об'єднаннях, асоціаціях у межах наданих їй повноважень. Отже, суд приходить до висновку, що саме ВАТ Державна компанія «Автомобільні дороги України» ДП «Сумський облавтодор» Філія «Лебединський райавтодор» має бути відповідачем у даній справі.

14.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АЗС «Вікторія» (постачальник) та Філією «Лебединський райавтодор» (покупець) був укладений договір на відпуск нафтопродуктів № 5, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати заправку пальним автотранспорту покупця, а покупець приймати і оплачувати пальне на умовах цього договору.

Договір № 5 від 14.12.2010 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

За договором поставки відповідно до ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 28 670 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 4 від 07.12.2011 року, № 10 від 15.12.2011 року (довіреності на отримання товару № 166 від 07.12.2011р. та № 172 від 15.12.2011р. на ОСОБА_1). Відповідач частково розраховувався з позивачем за отриманий товар.

На час звернення позивача до суду заборгованість відповідача за отримані нафтопродукти становила 11 500 грн. 00 коп.

Відповідно до п.3.1. договору покупець оплачує постачальнику вартість замовленого пального згідно рахунку в термін трьох календарних днів з моменту отримання такого рахунку.

Заборгованість у розмірі 11500 грн. 00 коп. відповідач сплатив, що підтверджується копіями платіжних доручень № 193 від 14.06.2012р. на суму 5000 грн. 00 коп., № 214 від 22.06.2012р. на суму 2500 грн. 00 коп., № 225 від 02.07.2012 року на суму 4000 грн. 00 коп., наявних в матеріалах справи. Факт оплати основного боргу відповідачем не заперечується.

Оскільки заборгованість сплачена після порушення провадження у справі, тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача 11 500 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно уточнюючого розрахунку суми позову, позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору нараховано 776 грн. 36 коп. - пені, 152 грн. 83 коп. - 3% річних, та 213 грн. 96 коп. - інфляційних збитків.

Представник відповідача, заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій, вказав на той факт, що позивачем в порушення п. 3.1. договору не був виставлений на оплату рахунок, у зв'язку з чим і не був сплачений відповідачем, заборгованість сплачена після отримання претензії, тому на думку представника відповідача, пеня, інфляційні та річні нарахування не можуть бути застосовані.

Позивач не надав суду докази вручення (надсилання) відповідачу рахунку на оплату.

Проте, відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судом, зроблено не було. Тобто, накладні за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Отже, твердження представника відповідача, що обов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, посилаючись при цьому на положення ч.2 ст.530 ЦК України є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України «Виконання зобов'язань» і носить загальний характер, тобто може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч.2 ст.530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі - продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Умовами договору, а саме підпунктом 4.1, передбачено, що за несвоєчасну оплату заборгованості покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання.

За прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 776 грн. 36 коп.

Оскільки, пеня в сумі 776 грн. 36 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу також нараховано 152 грн. 83 коп. - 3% річних та 213 грн. 96 коп. - інфляційних збитків.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 1143 грн. 15 коп., а саме: 776 грн. 36 коп. - пені, 152 грн. 83 коп. - 3 % річних, 213 грн. 96 коп. - інфляційних збитків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 250 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. В обґрунтування даної вимоги позивачем надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 27 від 04.11.2003 року Лазун Н.С. та договір № 25 від 06.06.2012 року про надання адвокатських послуг, укладений між ТОВ АЗС «Вікторія» та адвокатом Лазун Н.С., докази сплати наданих послуг в сумі 250 грн. 00 коп. (квитанція № 33 від 06.06.2012 року).

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

За таких обставин вимога позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірною і підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо відшкодування витрат на відправку рекомендованих листів не може бути задоволена, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено відшкодування стороні таких витрат.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 144 грн. 86 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення № 144 від 07.06.2012 року судовий збір в сумі 1464 грн. 64 коп. підлягає поверненню позивачу в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Державної компанії «Автомобільні дороги України» Державного підприємства «Сумський облавтодор» філії «Лебединський райавтодор» (42200, Сумська область, м.Лебедин, вул. Фрунзе, 30; код 24023035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЗѫ³кторія» (42400, Сумська область, м.Лебедин, вул. Вокзальна, 3А; код 36234106) 776 грн. 36 коп. - пені, 152 грн. 83 коп. - 3 % річних, 213 грн. 96 коп. - інфляційних збитків, 144 грн. 86 коп. - витрат по сплаті судового збору, 250 грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

3.В частині стягнення 11 500 грн. 00 коп. - провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.07.2012 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО