Рішення

від 24.07.2012 по справі 5023/3036/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5023/3036/12 вх. № 3036/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю:

позивача - Алієв В.Г., генеральний директор

відповідача - Чумак В.А., довіреність № 432 від 08.11.2010 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оніс" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Рокада", м. Харків

про стягнення 10540,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 10540,99 грн., у тому числі 7260,62 грн. боргу, 303,52 грн. пені та 2976,85 грн. штрафу за договором поставки № 12П, укладеним між сторонами 12.10.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

19.07.2012 року представник позивача надав до суду витребувані ухвалою суду документи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача письмовий відзив на позов не надав, в судовому засіданні не заперечував проти позову.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Оніс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Рокада" (Покупець) укладений договір поставки № 12П.

У відповідності до умов договору Постачальник продає, а Покупець зобов`язується оплатити його та прийняти на умовах цього договору. Згідно з п. 2.2 договору розрахунки за товар здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування 100% попередньої оплати грошових коштів на рахунок Постачальника.

Пунктом 2.3. договору визначено, що Продавець має право постачати товар без одержання передплати Покупця. У цьому випадку Покупець зобов"язується сплатити за поставлений товар у строк 100 (ста) календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Постачальник здійснює поставку в 3-х денний строк, з моменту оплати партії товару Покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов"язання, а саме передав відповідачеві товар, що підтверджується накладною № 15/12-1 від 15.12.2011 року, належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу не виконав належним чином свої договірні зобов"язання в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 7260,62 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 7260,62 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 8.1. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, п. 8.2. договору після 110 (сто десятого) дня прострочення оплати за товар додатково стягуються штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та штрафу. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 303,52 грн. пені та 2976,85 грн. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Рокада" (61001, м. Харків, пр. Московский, б. 90 А, р/р № 26000016857 в ХФ АО "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код 21213542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оніс" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 3, р/р 26004126545001 в ПАО "КБ "Надра" м. Київ, МФО 380764, код 24139636) 7260,62 грн. боргу, 303,52 грн. пені та 2976,85 грн. штрафу, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.02.2012

Суддя Присяжнюк О.О.