Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2-а-3146/11/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р.Справа № 2-а-3146/11/2170

Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Анісімова О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Пеха Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новий Стиль»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новий Стиль»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, у якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 13.01.2011 № 0000072301/0 та 0000082301/0 про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовувалися наступними обставинами.

28.12.2010 року посадовими особами ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Новий Стиль»(код 34369867) щодо правових відносин з платником податків ТОВ «Арс-Юг»(код 36201149) за період з 01.02.2009 по 28.02.2009. За результатами перевірки складено акт №5585/23-5/34369867, відповідно до якого встановлено порушення з боку ТОВ «ТД «Новий Стиль»вимог цивільного та податкового законодавства, а саме: 1). ст. 203, 215, 228, 236, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «ТД «Новий Стиль»з постачальником ТОВ «Арс-Юг», які визнані нікчемними та недійсними, а також п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі по тексту -Закон № 334), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за І квартал 2009 року в сумі 1 229 166,67 грн.; 2). ст. 202, 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «ТД «Новий стиль»з постачальником ТОВ «Арс-Юг», які визнані нікчемними та недійсними, а також пп. 7.2.6 п. 7.2, 7.4.1. та 7.4.2 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі по тексту -Закон № 168), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у лютому 2009 року у сумі 983 333,33 грн. На підставі акту ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.01.2011 № 0000072301/0, яким ТОВ «ТД «Новий Стиль»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 458 333,33 грн., з яких 1 229 166,67 грн. -податок на прибуток, та 1229166,66 грн. -штрафні (фінансові) санкції, а також № 0000082301/0, яким ТОВ «ТД «Новий Стиль»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 475 000 грн., з яких 983333,33 грн. -податок на додану вартість та 491 666,67 грн. -штрафні (фінансові) санкції. У порядку адміністративного оскарження даних рішень у ДПА у Херсонській області винесено рішення про результати розгляду скарги, відповідно до змісту якого податкове повідомлення-рішення № 0000082301/0 скасоване в частині застосування штрафної санкції у сумі 491 666,67 коп. та застосовано штрафну санкцію у сумі 245 833,33 грн., а також скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000072301/0 в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 229 166,67 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 307 291,66 грн. Вказане рішення залишено без змін відповідним рішенням ДПА України. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ, прийнятими на підставі нього, у зв'язку із чим звернувся з позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав. З урахуванням часткового скасування рішень ДПІ, що оскаржуються, ТОВ «ТД «Новий Стиль»зменшило відповідним чином позовні вимоги.

Відповідно до акту перевірки висновки ДПІ обґрунтовуються його посадовими особами наступним чином.

Актом перевірки встановлено, що у лютому 2009 р. ТОВ «ТД «Новий Стиль»проведено фінансово-господарську операцію з ТОВ «Арс-Юг»щодо постачання товару на підставі укладеного договору від 05.01.2009 б/н. Для перевірки позивачем надана накладна та податкова накладна. Відповідно до цих документів позивач задокументував придбання товарів у ТОВ «Арс-Юг»на загальну суму 5 900 000,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 983 333,33 грн. Як підставу для висновків перевірки посадовими особами відповідача також використано лист ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 29.12.2009 № 13379/7/231-12 «Щодо врегулювання розбіжностей ПДВ по ланцюгу постачання згідно Наказу ДПА України № 266». Відповідно до зазначеного листа повідомлено, що в ході невиїзної перевірки ТОВ «Арс-Юг»щодо правових відносин з платниками податків за період листопад-грудень 2008 р., січень-травень 2009 р. встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) у березні-грудні 2008р. та січні-березні 2009р. між ТОВ «Арс-Юг» та цілим рядом суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі і ТОВ «ТД «Новий Стиль». Зазначений факт, з точки зору посадових осіб ДПІ, свідчить про укладення ТОВ «Арс-Юг»угод без мети настання реальних наслідків. В силу положень ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України відповідач вважає їх нікчемними. Також, в ході виїзду працівників податкової міліції за місцем державної реєстрації ТОВ «Арс-Юг»встановлено, що дане підприємство за такою адресою не знаходиться. Крім того, повідомлено, що ТОВ «Арс-Юг»згідно баз даних «АІС РПП»ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва має стан «14»- «визнано банкрутом». Підприємство визнано банкрутом на підставі ухвали господарського суду від 07.07.2009 № 5/174/09. Ліквідатором призначено Цуріка Михайла Вікторовича. Відомості щодо операцій з придбання ТОВ «Арс-Юг»товарів та послуг у постачальників відсутні, оскільки підприємством не надано будь-яких первинних документів щодо його діяльності. Така інформація отримана від ліквідатора ТОВ «Арс-Юг»Цуріка М. В. (вх. № 20175/10 від 11.12.2009) який повідомив, про неможливість надання підтверджуючих документів щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) та щодо операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з контрагентами. Щодо правового статусу ТОВ «Арс-Юг», то його свідоцтво платника податку на додану вартість від 17.11.2009 № 100151111 анульовано 28.08.2009 на підставі акту № 122 від 28.08.2009. Згідно інформації, наведеної ТОВ «Арс-Юг»у податкових деклараціях (остання подана у І кварталі 2009 р.), у даної юридичної особи відсутні будь які трудові та матеріальні ресурси, складські та виробничі приміщення, за допомогою яких вона могла б здійснювати господарську діяльність, товарно-матеріальні цінності у базових звітних податкових періодах, що перевірялись, не придбавались. Відсутні товарно-транспортні накладні на товар, що поставлявся та придбавався ТОВ «Арс-Юг»відповідно до господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання. Таким чином, факт реальності зазначених господарських операцій та правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на прибуток та ПДВ за ними неможливо підтвердити.

ДПІ вважає, що правочин щодо поставки товарів, укладений між ТОВ «ТД «Новий Стиль»та ТОВ «Арс-Юг»у січні 2009 р., є нікчемним, таким, що не спрямований на настання реальних наслідків та досягнення розумної економічної мети, оскільки підтвердити його реальність неможливо. Натомість, діяльність ТОВ «Арс-Юг»спрямована виключно на надання податкової вигоди третім особам шляхом штучного формування податкового кредиту для них.

Представники позивача не погоджуються з висновками акту перевірки виходячи з наступного.

Так, між ТОВ «ТД «Новий Стиль», ТОВ «Фірмовий комплекс «Корабел»та ТОВ «Арс-Юг»укладено договір підряду, відповідно до якого останній зобов'язаний виконати за плату на виробничих потужностях ТОВ «Фірмовий комплекс «Корабел»роботи по виготовленню дверних полотен та комплектуючих до дверей, а ТОВ «ТД «Новий Стиль»зобов'язано прийняти роботу та оплатити її. Висновок ДПІ про неможливість підтвердження зазначеної господарської операції ТОВ «ТД «Новий Стиль»з ТОВ «Арс-Юг»робиться не за наслідком перевірки контрагента, а на підставі інформації ліквідатора та інформації про визнання контрагента банкрутом значно пізніше, ніж відбулась господарська операція, податковий кредит за якою оспорюється. При цьому відповідач суперечить сам собі і до рангу первинних бухгалтерських документів відносить лист ліквідатора. Водночас, посадовими особами ДПІ не враховано той факт, що всі підтверджуючі документи зазначеної господарської операції наявні у позивача. Серед таких документів є: договір підряду, акт здавання-приймання робіт та податкова накладна, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Саме останній документ є підставою для включення до податкового кредиту та валових витрат сум, сплачених платником податків за придбані товари (роботи, послуги). Стосовно висновку ДПІ про відсутність розумної економічної мети при укладенні правочину між ТОВ «ТД «Новий Стиль» та ТОВ «Арс-Юг», представники позивача акцентують увагу на тій обставині, що виробництво дверей та комплектуючих дверей, торгівля ними є основною діяльністю позивача. Тому, укладення ТОВ «ТД «Новий Стиль»договору підряду щодо виробництва дверних полотен та комплектуючих до них з іншим суб'єктом господарської діяльності є цілком логічним та розумним, таким, що спрямоване на здійснення своєї основної статутної діяльності. Більше того, реальне виконання зазначеного правочину підтверджується податковими та видатковими накладними, відповідно до яких позивач реалізував поставлений йому від ТОВ «Арс-Юг»товар (дверні полотна та комплектуючі до них) іншим суб'єктам господарювання.

Щодо визнання договору підряду між ТОВ «ТД «Новий Стиль»та ТОВ «Арс-Юг»нікчемним та недійсним як такий, що не відповідає загальним вимогам дійсності правочинів та такий, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України), представник позивача зазначає наступне. Так, у момент вчинення цього правочину сторони мали належну цивільну та податкову правосуб'єктність, і ТОВ «ТД «Новий Стиль», і ТОВ «Арс-Юг»мали чинні свідоцтва платника ПДВ, їх волевиявлення було спрямоване на укладення та виконання договору підряду, правочин виконаний ними у повному обсязі, що підтверджується вищезгаданими документами. При цьому, посилається на правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену у інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, відповідно до суті якої визнання недійсними установчих документів та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ саме по собі не веде до недійсності угод, укладених таким платником до моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідних відомостей.

Покупець не може нести відповідальність ні за сплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Зазначений договір підряду не може бути визнаний нікчемним як такий, що порушує публічний порядок, оскільки не відповідає кваліфікаційним ознакам, встановленим для цього різновиду недійсного правочину ст. 228 ЦК України, які розтлумачив Пленум Верховного суду України у постанові № 9 від 06.11.2009. При цьому, для кваліфікації цього правочину необхідно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом такої вини може бути вирок суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним. Однак, такого доказу у ДПІ немає.

Підсумовуючи свої доводи, представники позивача зазначили, що відповідно до ст. 61 Конституції України та практики Європейського суду з прав людини юридична відповідальність є індивідуальною, а тому платник податків не може відповідати за несвоєчасне виконання своїми контрагентами податкових обов'язків. В тому числі, це не може впливати і на право платника на формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат для визначення податку на прибуток.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали правову позицію, висловлену посадовими особами ДПІ у акті перевірки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новий Стиль»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13.01.2011 року, №0000072301/0. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13.01.2011 року, №0000082301/0.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ ум. Херсоні звернулось з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в ході здійснення невиїзної перевірки ТОВ «ТД»Новий стиль»не було підтверджено факту постачання -доставки товарів від ТОВ «АРС-Юг». В результаті чого, на думку відповідача, згідно наявних за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжностей вбачається завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту «Арс-Юг». Також апелянт вказує на те, що податковий кредит ТОВ «Арс-Юг»в більшості сформовано за рахунок постачальників, які декларують відсутність оподаткованих операцій та не декларують в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ будь-які фінансово-господарські взаємовідносини з платником податків ТОВ «Арс-Юг», підприємством не правомірно формувався податковий кредит та податкові зобов'язання. На підставі зазначених доводів, апелянт вважає, що невиїзною документальною перевіркою правомірно визначено ТОВ «ТД»Новий стиль»заниження податкових зобов'зань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем та контрагентом відбулась господарська операція від 05.01.2009 року за №05/2009, у вигляді укладення договору підряду на виготовлення дверних полотен та комплектуючих до них з матеріалу контрагента. Умови договору контрагентом були виконані в повному обсязі, що підтверджується накладною №11 від 01.02.2009 року та актом здавання-приймання виконаних робіт від 25.02.2009 року. Виходячи з цього, податковий кредит з ПДВ та валові витрати для нарахування податку на прибуток позивач сформував у зв'язку із понесеними ним видатками на прийняття результатів робіт по виготовленню дверних полотен та комплектуючих виробів до них.

За результатами проведеної 28.12.2010 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД»Новий стиль»складено акт № 5585/23-5/34369867, згідно якого відповідачем виявлені наступні порушення: недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які визнані нечинними та нікчемними; недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, виходячи з цього ДПІ зроблено висновок про заниження підприємством податку на додану вартість у лютому 2009 року у сумі 983333,33 грн.. На підставі акту ДПІ прийнято остаточні податкові повідомлення-рішення від 13.01.2011 року за №0000072301/0 та №0000082301/0, виходячи з яких, позивачеві донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, а також застосовані штрафні санкції.

Згідно акту перевірки, показниками з бази даних АІС «Податковий кредит»при опрацюванні відхилень встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту ТОВ «ТД «Новий стиль»та його контрагентів, не встановлено відхилення з ТОВ «Арс-Юг», тобто останній в деклараціях з ПДВ відобразило податкові зобов'язання, які виникли внаслідок реалізації товару позивачу.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Херсоні від 13.01.2011 року №0000082301/0 та від 13.01.2011 року №0000072301/0 ТОВ «ТД «Новий стиль»звернулось з первинною скаргою від 28.01.2011 року до ДПА у Херсонській області. За результатами розгляду від 23.02.2011 року 1) частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 13.01.2011 року №0000082301/0 в частині застосування штрафної санкції у сумі 491666,67 грн. В іншій частині зазначеного податкового повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення; застосовано суму штрафної санкції з ПДВ у сумі 245833,33 грн.; 2)частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 13.01.2011 року №0000072301/0 в частині застосування штрафної санкції у сумі 1229166,67 грн. В іншій частині зазначеного податкового повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення; застосовано суму штрафної санкції з ПДВ у сумі 307291,66 грн..

Не погодившись з рішенням ДПА у Херсонській області ТОВ «ТД «Новий стиль»звернулось з повторною скаргою від 09.03.2011 року до ДПА України, за результатами розгляду якої залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 13.01.2011 року №0000082301/0 та №0000072301/0 з урахуванням рішення ДПА у Херсонській області від 23.02.2011 року, а скаргу позивача -залишено без розгляду. Після розгляду повторної скарги позивач звернувся до суду з наведеним позовом.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування встановлено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Згідно вимог Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у зв'язку із придбанням таких товарів. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п. 3.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із вимогами ст. 3 вказаного Закону є об'єктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість»визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між позивачем та ТОВ «Арс-Юг»договір підряду мав наявну економічну розумну мету, а саме: отримання вигоди від продажу товарів іншим суб'єктам господарювання, що вироблені в результаті замовлених робіт, що виражається в наступної, після придбання результату робіт від ТОВ «Арс-Юг», реалізації таких робіт іншим суб'єктам підприємницької діяльності. В підтвердження факту реалізації ТОВ «ТД «Новий стиль»вказаного товару в межах розумного строку, підтверджені позивачем належно оформленими первинним документами, який останній надав до суду першої інстанції, як належний доказ на підтвердження заявлених позовних вимог.

Оскільки позивач фактично отримав товари (послуги) від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, що дало право на формування податкового кредиту з ПДВ, тому заявлені ним суми є обґрунтованими, а висновки посадових осіб відповідача щодо порушення ним податкового законодавства є помилковими.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження ДПІ щодо визнання ТОВ «Арс-Юг»фіктивною юридичною особою, на підставі того, що остання створена та діє для здійснення виключно незаконної діяльності без мети провадження господарської діяльності, є необґрунтованими. Згідно вимог законодавства, для констатації факту недійсності правочину потрібно окреме рішення суду. Законодавством передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав, свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади. Жодного документу, в тому числі і відповідного рішення суду о визнанні ТОВ «Арс-Юг»фіктивним, відповідачем до суду не надано, отже твердження ДПІ о фіктивності даного підприємства є необґрунтованим.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта, щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи ДПІ щодо визнання договорів нікчемними є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»- державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених Законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Разом з тим, положення ст. 207 та ст. 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів а не податкових органів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові докази, які підтверджують фактичне виконання укладених договорів, а саме, представлені позивачем належним чином оформлені первинні документи.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 16.07.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький