Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а-3564/12/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

17 липня 2012 р. (11:10 год.) Справа №2а-3564/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, Сімферопольського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 6618,95 грн.

представники сторін: не з'явились.

Суть спору: Центр зайнятості Автономної Республіки Крим, Сімферопольський районний центру зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_1 6618,95 грн. витрат на навчання та матеріальної допомоги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем умисно не виконувались зобов'язання, встановлені Законом України "Про зайнятість населення", у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мають бути виплачені кошти, що виплачувались у вигляді допомоги по безробіттю.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивачів 1,2 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщені належним чином - судовою повісткою.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином -судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"№ 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення"№ 803-XII від 01.03.1991 року (далі по тексту -Закон № 803), статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення"держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"(далі -Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 803 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Пунктом 3 частини 1 Закону № 803 надане визначення застрахованих осіб, якими є наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 803 застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Порядок та підстави надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлені відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року № 916/5137 (далі -Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається на підставі особистої заяви безробітного.

Рішення про призначення матеріальної допомоги у період професійного навчання, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заносяться до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний ознайомлюється під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Крім того, п. 25 Порядку передбачено, що якщо навчання безробітного здійснюється не за постійним місцем проживання, а в іншій місцевості, крім виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання, йому компенсуються фактичні витрати на проїзд до місця проходження навчання (від населеного пункту, де проживає безробітний, до населеного пункту, де буде здійснюватися навчання) та у зворотному напрямку транспортом загального користування (крім таксі) та в разі необхідності надається місце проживання на період навчання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме персональної картки №012204610091700001 ОСОБА_1 перебував на обліку в Сімферопольському районному центрі зайнятості в період з 24.09.2010 року по 12.12.2011 року.

Між Сімферопольським районним центром зайнятості та ОСОБА_1 06.10.2010р. було укладено договір № 012210100600161 про направлення ОСОБА_1 на перепідготовку до Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму" по за спеціальністю "офіціант, розряд 3" строком на 8.31 місяців (1296 год.) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

При цьому ОСОБА_1 було попереджено про відповідальність за невиконання умов договору.

Наказом Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу "Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму" від 14.06.2011р. №7 "В-СНН" відповідач був відрахований зі складу слухачів групи зі спеціальності "офіціант 3 розряду, бармен 4 розряду" у зв'язку з випуском.

14.06.2011року ОСОБА_1 видано свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації серії ЦЗ №92

Після закінчення навчання відповідачу 21.06.2011р. позивачем було видано направлення на працевлаштування №01221106210001001 за набутою спеціальністю до ТОВ "Річ-2005" з проханням у триденний строк повідомити центр зайнятості про прийняте рішення, але протягом встановленого терміну жодної відповіді щодо працевлаштування або відмови у працевлаштування ОСОБА_1 не надійшло.

Потім, 26.07.2011р. відповідачу знову було надано направлення на працевлаштування №01221107260002001 до ПП "Геобор" за спеціальністю "офіціант", але від відповідача знову не було відповіді про прийняте рішення.

Сімферопольським районним центром зайнятості були направлені листи до ТОВ "Річ-2005" та ПП "Геобор" щодо працевлаштування відповідача. З обох підприємств отримано відповіді, що ОСОБА_1 з приводу працевлаштування до них не звертався.

Наказом Сімферопольського районного центру зайнятості від 12.12.2011р. №НТ111209 безробітного ОСОБА_1 знято з обліку відповідно до абз. 18 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають робооту, та безробітних затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.02.2007р. №219: у зв'язку з відмовою безробітного від роботи за спеціальністю, професією, набутою після проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 803 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Таке саме правило встановлено п. 28 Порядку, відповідно до якого у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Відповідно до розрахунку вартості професійного навчання безробітної ОСОБА_1 загальна вартість витрат становить 5979,31 грн.

Крім того, за період навчання відповідачем отримано матеріальна допомога у розмірі 639,64 грн.

Про необхідність повернення вказаної суми коштів на рахунок Сімферопольського районного центру зайнятості відповідачу було повідомлено листом від 03.01.2012 року № 20. Проте, станом на день розгляду справи заборгованість у розмірі 6618,95 грн. відповідачем добровільно не сплачена.

Відповідно до п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед Сімферопольським районним центром зайнятості становить 6618,95 грн. грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163,167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1; рахунки невідомі):

- на користь Центру зайнятості АРК (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 50; на р/р 37179300901202 в УДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168) заборгованість у розмірі 5979,31 грн.;

- на користь Сімферопольського районного центру зайнятості (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198; на р/р 37170030200120в УДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708712 ).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.