Постанова

від 16.07.2012 по справі 0870/2970/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року (15 год. 15 хв.) Справа № 0870/2970/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Тєтєрєвій К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вільнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

02.04.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вільнянського районного центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач або ОСОБА_1), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму витрачену на навчання та виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання у розмірі 466,75 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 14.11.2011 між Вільнянським районним центром зайнятості та ОСОБА_1 було укладено договір щодо професійного навчання та 15.11.2011 відповідача направлено на навчання до Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну». З 01.12.2011 ОСОБА_1 була відрахована з Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну». Згідно виконавчого кошторису витрат на навчання безробітної ОСОБА_1 сума витрат, що підлягає стягненню складає 181 грн. 95 коп. Крім того, відповідачу за період професійного навчання було виплачено матеріальну допомогу у розмірі 284 грн. 80 коп. У добровільному порядку суму коштів, витрачених на професійне навчання та суму матеріальної допомоги в період професійного навчання ОСОБА_1 не сплатила. У зв'язку з цим позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача кошти в сумі 466 грн. 75 коп., витрачені на її навчання та виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання.

На підставі ч. 3 ст. 107 КАС України судом був зроблений запит до ВГІРФО ГУ МВС України в Запорізькій області стосовно місця реєстрації відповідача.

18.04.2012 на адресу суду надійшла відповідь на зазначений запит з проханням вказати дату народження ОСОБА_1

19.04.2012 судом був зроблений повторний запит до ВГІРФО ГУ МВС України в Запорізькій області стосовно місця реєстрації відповідача.

03.05.2012 на адресу суду надійшла відповідь на зазначений запит, відповідно до якої відповідач зареєстрований за адресою зазначеною у позові.

Ухвалою від 14.05.2012 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначено на 28.05.2012.

Ухвалою від 28.05.2012 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 03.07.2012.

Ухвалою від 03.07.2012 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 03.07.2012.

03.07.2012 представником позивача через канцелярію суду надана заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Направлені на адресу відповідача судові повістки, повернулися із відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на те, що ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялися відповідачу за адресою місця проживання, що зазначена в довідці з ВГІРФО ГУ МВС України в Запорізькій області, то згідно ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 та ч. 3 ст. 167 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

У судове засідання 03.07.2012 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув, заяв чи клопотань до суду не подав.

Ухвалою від 03.07.2012, у зв'язку з неприбуттям відповідача, судове засідання було відкладено на 16.07.2012.

У судове засідання 16.07.2012 представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не прибули.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2011 ОСОБА_1 звернулась до Вільнянського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом від 07.11.2011 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

14.11.2011 ОСОБА_1 надала до Вільнянського районного центру зайнятості заяву з проханням направити її на професійне навчання за спеціальністю, професією або навчальною програмою «продавець продовольчих та непродовольчих товарів» з 15 листопада 2011 року.

14.11.2011 між Вільнянським районним центром зайнятості та ОСОБА_1 укладено договір №155/11 щодо професійного навчання.

15.11.2011 відповідача було зараховано до Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну», про що свідчить копія корінця направлення на навчання №0868/13301 від 14.11.2011, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач звернулась до Вільнянського районного центру зайнятості із заявою від 15.11.2011 про призначення виплати матеріальної допомоги в період професійного навчання, і у зв'язку із цим виплату допомоги по безробіттю просила припинити.

Наказом від 18.11.2011 №НТ111118 виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 припинено з 15.11.2011, та з 15.11.2011 призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання.

Наказом Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну» №44 «В-СНН» від 01.12.2011 ОСОБА_1 була відрахована зі складу слухачів з числа незайнятого населення у зв'язку з невідвідуванням занять без поважних причин та не закінченням курсу навчання відповідно до навчальних планів і програм.

Наказом від 22.12.2011 №НТ111222 відповідачу з 01.12.2011 припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання.

24.01.2012 позивачем видано наказ №35 «Про повернення коштів за навчання та матеріальної допомоги у період профнавчання».

Відповідно до довідки Вільнянського районного центру зайнятості (Вих. №264 від 14.02.2012) сума витрат на навчання, яка підлягає поверненню на розрахунковий рахунок Вільнянського районного центру зайнятості, складає 466 грн. 75 коп., у тому числі 284 грн. 80 коп. - матеріальна допомога у період професійного навчання з 15.11.2011 по 30.11.2011; 181 грн. 95 коп. - сума витрат на навчання за договором від 08.11.2011 №133 з ПВНЗ «Запорізький коледж технологій та дизайну».

16.02.2012 позивачем винесено претензію №269, у якій ОСОБА_1 пропонувалось добровільно повернути кошті у розмірі 466 грн. 75 коп., що було витрачено на профнавчання та на виплату матеріальної допомоги у період профнавчання. Вказану претензію разом із довідкою №264 від 14.02.2012 надіслано на адресу відповідача засобами поштового звязку та отримано ним особисто 18.02.2012, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку вказаних коштів Вільнянський районний центр зайнятості звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 466 грн. 75 коп. у судовому порядку.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Згідно з абз 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» до обов'язків держаної служби зайнятості належить організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяння підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Абзацом 7 ч. 2 ст. Закону України «Про зайнятість населення» встановлено право держаної служби зайнятості оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення.

Стаття 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлює, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до вищевказаних норм надав ОСОБА_1 статус безробітної, та з метою сприяння подальшому працевлаштуванню направив відповідача на навчання до Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну». Крім того, згідно приписів вищевказаних законів, Вільнянський районний центр зайнятості оплатив навчання ОСОБА_1, а також призначив їй виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Пунктом 28 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000 «Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» встановлено, що у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Пунктом 3.1.2 розділу 3 договору №155/11 щодо професійного навчання, укладеним між Вільнянським районним центром зайнятості та ОСОБА_1, також передбачено, що у разі припинення навчання або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянки стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні) та витрат на проживання.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 була відрахована з Приватного вищого навчального закладу «Запорізький коледж технологій та дизайну» у зв'язку з невідвідуванням занять без поважних причин та не закінченням курсу навчання відповідно до навчальних планів і програм.

Відповідно до п. 28 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000 «Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Як було встановлено матеріалами справи, Вільнянським районним центром зайнятості на адресу відповідача направлялась претензія від 16.02.2012 №269, у якій ОСОБА_1 пропонувалось добровільно повернути кошті у розмірі 466 грн. 75 коп., що було витрачено на професійне навчання та на виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання. Претензія відповідачем була отримана, проте у добровільному порядку вказані кошти відповідачем сплачені не були.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку вказаних коштів Вільнянський районний центр зайнятості звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 466 грн. 75 коп. у судовому порядку.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний Вільнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка мешкає: АДРЕСА_1) на користь Вільнянського районного центру зайнятості (р/р 37174300901079 в ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 20523504) кошти в сумі 466 грн. 75 коп. (чотириста шістдесят шість гривень 75 копійок), витрачені на її навчання та виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль