Постанова

від 10.07.2012 по справі 2а-3556/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р. № 2а-3556/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Миськи Т.Г.,

представника відповідача Павлової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»(надалі -ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс») звернулося до суду з вказаним вище позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0002141502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Залізничному районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що послуги від контрагента ТзОВ ТК «Аншлаг»отримав на суму 100000 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт. Проте, контрагентом позивача було помилково надано податкову накладну на суму 100000 грн. Враховуючи вимоги п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, контрагентом ТзОВ ТК «Аншлаг»виписано податкові накладні №1 від та №3 на суму 50000 грн. Вважає, що заміна податкової накладної №1 від 06.01.2012 року на податкові накладні від 03.01.2012 року та від 06.01.2012 року не призвела до збільшення чи зменшення податкового кредиту. Таким чином, вважає, що ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова подала до суду заперечення на адміністративний позов від 22.06.2012 року, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою позивача встановлено відсутність реєстрації податкових накладних ТзОВ ТК «Аншлаг», які були видані для ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»у Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою прийняття рішення про визнання (невизнання) права платника податків на отримання податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не зареєстровано продавцем товарів/послуг у Єдиному реєстрі на адресу позивача скеровано лист про надання обґрунтованих пояснень щодо формування податкового кредиту за січень 2012 року. Проте, на момент складення акта перевірки, позивачем не надано пояснень та документальних підтверджень щодо формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем ТзОВ ТК «Аншлаг».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс» правильно віднесла до складу податкового кредиту за січень 2012 року суми податку на додану вартість, не порушуючи вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, нарахувавши та сплативши відповідну суму податку на додану вартість, а, відтак, вважає неправомірними застосування штрафних санкцій до ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс». Додатково зазначив, що відповідач в порушення вимог п.86.8 ст. 86 ПК України прийняв податкове повідомлення-рішення не дотримавшись десятиденного строку. З урахуванням викладеного, просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що в ході перевірки встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками січня 2012 року, у зв'язку з чим, позивач порушив вимоги Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1490/20228. Крім того, при поданні позивачем декларації з ПДВ за січень 2012р. не додано заяви із скаргою на постачальника ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»у Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс», місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул.Генерала М. Юнаківа, 9б, код ЄДРПОУ -30993918. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Залізничному районі м. Львова.

На підставі п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями), ДПІ у Залізничному районі м.Львова 29.03.2012р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТзОВ ЮКФ «Дока плюс»(код ЄДРПОУ - 30993918) у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, про що складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» від 29.03.2012р. №165/15-2/30993918.

У ході проведення перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками січня 2012 року в сумі 34084,67 грн., чим порушено вимоги п. 198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та п.п.4.6.3. та п.п.4.6.6. п.4.6. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1490/20228, у тому числі:

- безпідставне віднесення до складу податкового кредиту за січень 2012 року суми податку на додану вартість у розмірі 16666,67 грн. відповідно до податкової накладної, виданої 06.01.2012 року за № 1 ТзОВ ТК «Аншлаг», відображеної підприємством в електронному вигляді у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період січень 2012р., додатку №5 до декларації з ПДВ (розділ II Податковий кредит, постачальник - 370301113046) та у загальній сумі податкового кредиту (рядок 17 Декларації з ПДВ), яка не була зареєстрована продавцем товарів/послуг у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.198.6 ст.198 та п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VІ;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками січня 2012 року в сумі 17418,00 грн., чим порушено вимоги пп. 4.6.3 та пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12. 2011 р. за № 1490/20228.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012р. №0002141502, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42605,84 грн., в тому числі: 34084,67 грн. основного платежу, 8521,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з висновками відповідачами, викладеними у акті перевірки від 29.03.2012р. №165/15-2/30993918, позивач подав заперечення на акт перевірки від 05.04.2012 року №05-0/12, проте вказане заперечення залишено без задоволення, а акт перевірки без змін. У зв'язку з цим , позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Щодо тверджень позивача, що ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»правомірно віднесло до складу податкового кредиту за січень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 16666,67 грн. згідно з податковою накладною №1 від 06.01.2012р., суд зазначає наступне.

06.01.2012 року ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»перерахувало ТзОВ ТК «Аншлаг» грошові кошти за надання посередницьких послуг у розмірі 100000 грн.

Позивач отримав послуги від ТзОВ ТК «Аншлаг»на загальну суму 50000 грн. згідно з актом приймання -передачі наданих послуг від 03.01.2012 року відповідно до договору про надання посередницьких послуг №28/09/10 від 28.09.2010 року та на суму 50000 грн. згідно з актом приймання -передачі наданих послуг від 06.01.2012 року відповідно до договору про надання посередницьких послуг №28/09/10 від 28.09.2010 року.

Оплата посередницьких послуг проведена позивачем згідно з платіжним дорученням №1 від 06.01.2012р. на суму 100000 грн.

На виконання умов договору про надання посередницьких послуг №28/09/10 від 28.09.2010 року ТзОВ ТК «Аншлаг» надало податкову накладну №1 від 06.01.2012 року на суму 100000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що у зв'язку з виявленням помилки у складенні податкової накладної ТзОВ ТК «Аншлаг»виписало податкові накладні № 1 від 03.01.2012 року на суму 50000 грн. та №2 від 06.01.2012 року на суму 50000 грн., посилаючись на вимоги пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України

Проте, суд не вважає ці докази належними та достатніми для спростування висновків відповідача, викладених у акті перевірки, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із поданням позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. від 22.02.2012 вх. № 9007560234, ДПІ у Залізничному районі м. Львова, керуючись вимогами п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку за результатами якої встановлено факт формування податкового кредиту з податку на додану вартість з використанням податкових накладних, які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Єдиний реєстр) продавцем товарів/послуг.

Проведеною камеральною перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних ТзОВ ТК «Аншлаг»(ІПН- 370301113046), зокрема, податкової накладної від 06.01.2012 року №1, яка була видана для ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»(код ЄДРПОУ 30993918) у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, згідно з актом перевірки від 29.03.2012р. №165/15-2/30993918 ТзОВ ТК «Аншлаг»до ДПІ у Галицькому районі м. Львова подало в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період січень 2012р. від 20.03.2012р. №3198 Розділ «Видані накладні», де зазначено податкову накладну від 06.01.2012р. на загальну суму 100000грн.

ДПІ Залізничному районі м. Львова з метою прийняття рішення про визнання (невизнання) права платника податків на отримання податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не зареєстровано продавцем товарів/послуг у Єдиному реєстрі, керуючись вимогами ст.20, п.п.78.1.1 п.78 ст.78, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ДПІ у Залізничному районі м. Львова на адресу ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»скерувала лист від 13.03.2012р. №7952/10/15-2/6 «Про надання обґрунтованих пояснень та документальних підтверджень щодо формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів/послуг». Вказаний лист позивач отримав 16.03.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, на момент складання акта перевірки від 29.03.2012р. №165/15-2/30993918, станом на 29.03.2012р. ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»не було надано обґрунтованих пояснень та документальних підтверджень щодо формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем (ТзОВ ТК «Аншлаг») товарів/послуг у січні 2012р.

В судовому засіданні позивачем жодними доказами не обґрунтовано обставин щодо помилковості направлення, виданої ТзОВ ТК «Аншлаг»податкової накладної від 06.01.2012р. №1 на суму 100000 грн. та відповідно необхідності направлення накладних № 1 від 03.01.2012 року на суму 50000 грн. та №2 від 06.01.2012 року на суму 50000 грн.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

Згідно з п 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

При цьому, відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Стаття 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно порушення позивачем вимог щодо порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у поданій позивачем декларації з ПДВ за січень 2012р. відображено: значення рядка 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового періоду) в сумі 6604,0грн.; значення рядка 21.2 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) в сумі 14443,0грн., які не відповідають даним, задекларованим підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011р., а саме: у Декларації з ПДВ за грудень 2011р. значення рядка 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) становить 0.00 грн., значення рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) становить 2 463 грн.

Позивачем від 28.02.2012 року за №9008711132 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року, в якому підприємством відображено у розділі III (Розрахунки з бюджетом) колонка 4 (Показник, який уточнюється) рядок 21.2 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду суму, що становить 2463 грн. При цьому, значення рядка 25 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 73 944 грн., що не відповідає даним зазначеним у Декларації з ПДВ за січень 2012р.

Також, судом встановлено, що згідно з даними оперативного обліку ДПІ у Залізничному районі м. Львова та даних КОР платника за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100) сума податку на додану вартість, яка нарахована до сплати в бюджет за січень 2012 р. становить 55360,00грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача про те, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення з порушенням строку, передбаченого п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Акт перевірки складений відповідачем 29.03.2012р. та отриманий позивачем 30.03.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення і не оспорюється самими сторонами.

Відповідно до п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення -рішення приймається керівником податкового органу протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків. Проте, відповідачем податкове повідомлення - рішення прийнято вже 06.04.2012р., тобто з порушенням строку його прийняття.

Судом встановлено, що позивачем направлені заперечення №05-0/12 від 05.04.2012р. на акт перевірки, які отримані відповідачем 10.04.2012р. Враховуючи те, що в ході розгляду справи встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства у межах цього спору є правомірними, суд вважає, що порушення відповідачем строку винесення податкового повідомлення -рішення носить формальний характер та само по собі не впливає на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Зважаючи на те, що судом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є правомірним.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 06.04.2012 року №0002141502 є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 липня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.