Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-6027/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2012 року 11:42 № 2а-6027/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Дутов О.М.

від відповідача -Мазніченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віжн Медіа» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 15730/15-03 від 24.11.2011,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віжн Медіа»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 15730/15-03 від 24.11.2011, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за декларацією за 2 кв. 2011 р. від 08.08.2011 р. на 16 313 554 грн.

Позивач, надавши декларації за 1 кв. 2000 р., півріччя 2000 року, 3 кв. 2000 р., за 2000 рік, зазначає, що в останній декларації, з урахуванням показників попередніх декларацій, задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 16 307 282 грн. До складу витрат 1 кв. 2011 року включено 16 313 554 грн. , внаслідок чого виникло від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 кв. 2011 року у розмірі 23 730 009 грн., яке увійшло до складу витрат 2 кв. 2011 р. У свою чергу, внаслідок наведеного, виникло від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2 кв. 2011 року у розмірі 22 951 955 грн.

Проте, як зазначає позивач, ДПІ не визнає права позивача на включення до складу валових витрат 2 кв. 2011 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу витрат першого кварталу 2011 року з 2010 року, внаслідок чого ДПІ прийшла до висновку про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 кв. 2011 р. На думку ДПІ, як зазначає позивач, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого за результатами господарської діяльності у першому кварталі 2011 року, без врахування будь-яких інших періодів.

Природу виникнення, економічну суть операцій, внаслідок виконання яких виникло від'ємне значення об'єкта оподаткування, пояснює таким чином, що позивач надає послуги по укладанню абонентських договорів із споживачами у сфері телекомунікацій та для організації пошуку абонентів і збільшення абонентів проводить широкомасштабні рекламні акції.

Виходячи з положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX, ст. 150.1. ПК України, п. 6.1., 16.4., 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про прибуток) позивач вважає викладені в акті перевірки висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваного рішення, помилковими, а оскаржуване рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наведені вище норми законодавства не передбачають обмежень, на які посилається ДПІ.

Представник ДПІ зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.07.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, про що складено Акт перевірки № 17/15-534 від 04.11.2011 р.

В Акті зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 кв. 2011 року (декларація за № 9006191548 за вх. № 9006191548) товариством порушено п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно, до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 16 313 554 грн.

Зокрема, як зазначено в Акті перевірки, від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задеклароване платником складає 22 951 995 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, встановлене перевіркою -6 638 441 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування -16 313 554 грн.

Згідно з Актом перевірки та відповідно до пояснень представника ДПІ, позиція ДПІ полягає у тому, що відповідно до положень п. 37.1., п. 150.1, п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень, п.3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за результатами господарської діяльності саме за 1 квартал 2011 року без врахування будь-яких інших періодів.

На підставі цих висновків, ДПІ прийнято вищезгадане податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи з урахуванням вищенаведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 Розділу XIX «Прикінцеві положення»ПК України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»ПК України (в редакції на час подання декларації за 2 кв. 2011 р.), розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, в період до 01.04.2011 року, регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону про прибуток) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність, на що вказують і приписи абз. 2 п. 49.19 ПК України.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року.

Сукупність наведених вище норм прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та на підставі перехідних норм Закону про прибуток та ПК України визначають послідовність дій і дозволів відносно порядку формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за 2 кв. 2011 року враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку без обмежень щодо його проведення лише з урахуванням результатів операцій за 1 квартал 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, а не виключно виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Відтак, виходячи з наведеного, за загальним правилом вважалось би, що позивач належним чином сформував показники декларації за 2 кв. 2011 р. відносно від'ємного значення об'єкта оподаткування шляхом включення до складу валових витрат 2 кв. 2011 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу витрат першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Проте, на підтвердження формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке на думку позивача увійшло до складу витрат 1 кв. 2011 року з урахуванням чого сформувалось від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 р., яке увійшло до складу витрат 2 кв. 2011 р. внаслідок чого сформовано спірну суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, позивач надає декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2000 року, за півріччя 2000 року, за 3 кв. 2000 року та за 2000 рік, тобто декларації, в яких визначено, що ними декларуються відповідні показники 2000 року, вважаючи, що таким чином позивачем задекларовано відповідні показники, у т.ч. від'ємне значення об'єкта оподаткування, за 2010 рік. При цьому, податкових декларацій з податку на прибуток, в яких би було визначено, що це є деклараціями за відповідний період 2010 року, позивачем під час розгляду справи не надано.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 1.11. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним до 01.01.2011 р., податкова декларація , розрахунок, це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до п. 46.1. ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація), це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання .

Виходячи з наведеного, саме на підставі даних/відомостей податкової декларації здійснюється нарахування податку. Зокрема, щодо податку на прибуток, у деклараціях за відповідних звітних період за відповідними правилами враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду.

У той же час, в даному випадку суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, включені до складу витрат 1 кв. 2011 року, як від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік, не можуть вважатися такими, оскільки не доведені декларуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік декларацією з податку на прибуток за 2010 рік (деклараціями за відповідні періоди 2010 року).

Та обставина, що вищезгадані декларації за 2000 рік були прийняті податковим органом у відповідні періоди 2010 року, не змінює їх статус декларацій за відповідні періоди 2000 року та не змінює статус відповідних значень декларацій, як таких (значень), що задекларовані за відповідні періоди 2000 року.

Будь-яких уточнень, як встановлено під час розгляду справи, позивачем до ДПІ відносно наведених декларацій не подавалось.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірність формування валових витрат за 1 кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а відтак, - не доведено обґрунтованості формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 року та, відповідно, за 2 кв. 2011 року.

В контексті наведеного, слід додати, що у декларації за 2000 рік, якою, як вважає позивач, задекларовані відповідні показники за 2010 рік, позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 16 307 282 грн., проте, у декларації за 1 кв. 2011 року у складі витрат визначено від'ємне значення попереднього звітного періоду, тобто за 2010 рік, у розмірі 16 313 554 грн. Обґрунтованого пояснення щодо відмінностей цих сум та доказів на їх підтвердження позивачем під час розгляду справи не було надано, а відтак і не доведено обґрунтованості формування витрат 1 кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 16 313 554 грн., включення якого до складу витрат 1 кв. 2011 року призвело, як наслідок, до формування спірних сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 кв. 2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами викладених у позові обставин та правомірності позовних вимог, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову та скасування вірного по суті податкового рішення.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віжн Медіа»(код 36692060; м. Київ, вул. Половецька, 3/42) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 15730/15-03 від 24.11.2011 р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2012 р.