Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а-4720/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2012 року 10:00 № 2а-4720/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

доГоловного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особаДержавне комунальне підприємство кінотеатр «Краків» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління культури, мистецтва та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Державне комунальне підприємство кінотеатр «Краків»(далі по тексту -третя особа, ДКП кінотеатр «Краків») про звернення стягнення податкового боргу ДКП кінотеатру «Краків»у розмірі 232000,98 грн. на кошти Головного управління культури, мистецтва та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 23 квітня 2012 року.

У судовому засіданні 23 квітня 2012 року судом замінено неналежного відповідача на належного, а саме: Головне управління культури, мистецтва та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Головне управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -відповідач, Головне управління) та оголошено перерву до 8 травня 2012 року за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 8 травня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача виклав зміст заперечень проти позовних вимог. Уповноважений представник третьої особи не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 8 травня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні та зобов'язав відповідача надати додаткові докази у справі.

18 травня 2012 року відповідачем через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано витребувані судом документи.

4 липня 2012 року та 13 липня 2012 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано додаткові докази у справі на виконання вимог ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2012 року та від 3 липня 2012 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство кінотеатр «Краків»(ідентифікаційний код 14294057) зареєстроване Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 03.11.1998р.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2011р. у справі № 2а-9407/11/2670 задоволено адміністративний позов ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та стягнуто з ДКП кінотеатру «Краків» до Державного бюджету України суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 232 000 (двісті тридцять дві тисячі) грн. 98 коп.

24.10.2011р. Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-9407/11/2670.

30.12.2011р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві в зв'язку з відсутністю відкритих рахунків ДКП кінотеатру «Краків»в установах банку, а також відсутністю транспортних засобів та нерухомого майна, зареєстрованого на праві власності за ДКП кінотеатром «Краків».

Листами від 18.05.2011р. №10533/10/24-111 та від 29.02.2012р. №4419/10/24-111 позивач звернувся до Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради та Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради відповідно з проханням вирішити питання щодо погашення податкового боргу ДКП кінотеатр «Краків».

В зв'язку з відсутністю відповіді на зазначені листи, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 16.1.4 частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1. названої статті, під органом стягнення слід розуміти державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пункт 41.5. статті 41 Податкового кодексу України закріплює, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Право органів податкової служби на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини закріплено підпунктом 20.1.18. пункту 2.1. статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (підпункт 96.1.1.); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (підпункт 96.1.2.); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (підпункт 96.1.3.); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (підпункт 96.1.4.).

Згідно підпункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України вбачається, що обов'язковими передумовами звернення органу державної податкової служби до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство або його майно, є: обов'язок органу державної податкової служби звернутися до органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, яке не підлягає приватизації, з поданням про прийняття одного з можливих рішень, передбачених пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України; неотримання відповіді на подання у 30-ти денний строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог.

Як вже зазначалося вище, позивач на підставі статті 96 Податкового кодексу України звертався до Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (лист від 18.05.2011р. №10533/10/24-111) та Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (лист від 29.02.2012р. №4419/10/24-111), проте відповіді не отримав.

Суд критично ставиться до зазначених тверджень позивача та не приймає їх до уваги з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А згідно частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, в порушення зазначених вимог Кодексу адміністративного судочинства України позивачем ні під час подання адміністративного позову до суд, ні під час судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів надіслання на адресу Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради та отримання останнім листа від 18.05.2011р. №10533/10/24-111 щодо вирішення питання про погашення податкового боргу ДКП кінотеатр «Краків».

З урахуванням зазначеного та в силу приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, суд приходить до висновку про неналежне виконання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва своїх обов'язків, визначених пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України в частині надіслання до Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради та отримання останнім листа від 18.05.2011р. №10533/10/24-111.

Щодо листа ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.02.2012р. №4419/10/24-111, надісланого до Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради рекомендованим листом згідно з реєстром від 05.03.2012р. та отриманого останнім 12.03.2012р., суд звертає увагу на наступне.

Листом від 26.03.2012р. № 015-09/1344 Головне управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача про те, що майно ДКП кінотеатр «Краків»відноситься до сфери управління Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) . Окрім цього позивача повідомлено, що ДКП кінотеатр «Краків»не відноситься до мережі установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету у 2012 році та не входить до сфери управління Головного управління культури.

Надіслання вказаного листа на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Головного управління культури виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За таких підстав, суд приходить до висновку про виконання відповідачем вимог підпункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України.

При цьому Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у переліку засновників (учасників) ДКП кінотеатру «Краків»зазначено Головне управління культури мистецтв та охорони культурної спадщини.

Пунктом 1.2 Статуту ДКП кінотеатру «Краків», зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва від 13.08.2002р. за №07234, визначено, що ДКП кінотеатр «Краків»засноване на міській комунальній власності та підпорядковане Головному управлінню культури Київської міської державної адміністрації.

Суд звертає увагу, що рішенням Київської міської ради «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатру «Краків»від 08.12.2005р. № 568/3029 передано в оренду цілісний майновий комплекс ДКП кінотеатру «Краків»терміном на 15 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальний театр «Київ»(пункт 1).

Окрім цього, пунктом 3 вказаного рішення діяльність ДКП кінотеатру «Краків»припинено шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря (ТОВ «Муніципальний театр «Київ»).

Згідно частин 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України (тут і далі редакція, чинна на момент винесення Київською міською радою рішення «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатру «Краків»від 08.12.2005р. № 568/3029) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Окрім цього, частиною 12 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.04.2012р., рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.06.2007р., головою комісії з припинення призначено Нєвєдрова Валерія Миколайовича, а сама юридична особа - ДКП кінотеатр «Краків»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Отже, з вимогою про стягнення податкового боргу ДКП кінотеатр «Краків»позивач має право звернутись до відповідної комісії з припинення юридичної особи.

Більш того, суд звертає увагу на наявне в матеріалах справи рішення Київської міської ради «Про Головне управління культури і мистецтв та Головне управління охорони культурної спадщини»від 31.03.2005р. № 247/2822, яким реорганізовано Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом виділення з нього структурного підрозділу - управління охорони культурної спадщини та створено на його базі Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 1).

У зв'язку з даною реорганізацією Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано в Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 2).

Відповідно до пункту 3.3. рішення Київської міської ради «Про оптимізацію структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»від 17.05.2010р. № 805/4243 Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано в Головне управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.07.2010р. № 551 затверджено відповідні зміни до Положення про Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке було затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.08.2005р. №1566.

Більш того, в матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про формування комунального майна міста та районів»від 13.01.1992р. №26, яким затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста.

Так, згідно з додатком 1 до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про формування комунального майна міста та районів»від 13.01.1992р. №26, до комунального майна, яке перебуває у власності міста, належить ДКП кінотеатр «Краків».

При цьому суд звертає увагу на рішення Київської міської ради «Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»від 10.07.2003р. №584/744, яким затверджено Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 5 вказаного Положення визначено, що майно управління є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві оперативного управління.

А згідно з пунктом 6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), основним завданням Головного управління є, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Києва та державним майном, що передане до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, органом управління майном ДКП кінотеатр «Краків»є Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За таких підстав та з урахуванням всіх наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведено існування правових підстав, що зумовлюють виникнення права податкового органу на звернення до суду з даним позовом, а з поданням про прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному статтею 96 Податкового кодексу України, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повинна була звернутися до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в силу зазначених вище рішень Київської міської ради.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.І. Савченко