Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-6864/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2012 року 12:41 № 2а-6864/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Нестеренко О.В., Соболєва Г.Г.

від відповідача -Столярець С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «МТ Консалтінг» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0025191501 від 11.11.2011, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «МТ Консалтінг»з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0025191501 від 11.11.2011.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування, ухвалено відповідачем виходячи з того, що на думку ДПІ позивачем у декларації про прибуток за другий квартал 2011 року в порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України включене від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами діяльності позивача за перший квартал 2011 року з врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. На думку ДПІ, як зазначає позивач, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, без врахування будь-яких інших періодів.

Виходячи з положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX, ст. 150.1. ПК України, п. 6.1., 16.4., 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про прибуток) позивач вважає викладені в акті перевірки висновки ДПІ, які покладені в основу наведеного рішення, помилковими, а оскаржуване рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наведені вище норми законодавства не передбачають обмежень, на які посилається ДПІ.

Представник ДПІ зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірного рішення не має.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Святошинському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, про що складено Акт перевірки № 15-121/79 від 27.10.2011 (далі -Акт перевірки).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України, зокрема, на думку ДПІ, як випливає із пояснень представника відповідача, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 року, без врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

Суть встановленого порушення, як вбачається поданих відповідачем під час розгляду справи заперечень, зводиться до того, що перевіркою відображених у рядку 06.6. Декларації показників «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6 декларації за 2 кв. 2011 року на суму 530 677,00 грн. (від'ємне значення об'єкту оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року). Зокрема, ДПІ зазначає, що п. 37.1. ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. В порушення п.3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України до декларації за 2 квартал 2011 року ПАТ «МТ Консалтінг»включено від'ємне значення об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року. Згідно зазначеної норми, як вважає ДПІ, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за 1 квартал 2011 року без врахування будь-яких інших періодів.

При цьому, ДПІ не заперечуються показники декларацій попередніх, до 2 кварталу 2011 року, звітних періодів та правомірність формування показників цих декларацій.

Крім вказаного, під час розгляду справи відповідачем не наведено інших доводів та обставин, у т.ч. щодо суті відображених в обліку операцій, які б на думку ДПІ вказували на протиправність формування показників декларацій, у т.ч. за 2 квартал 2011 року, з інших підстав, ніж наведено вище.

Тобто, по суті, позиція податкового органу в обґрунтування оскаржуваного рішення фактично зводиться до того, що в силу закону (ПК України) для цілей формування показників декларації за 2 квартал 2011 року фактично списано (анульовано) від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло за результатами діяльності платників податків у період до 1 кварталу 2011 року.

Відтак, з урахуванням наведеного ДПІ прийшла до висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 2 кв. 2011 р. на суму 530 677,00 грн.

На підставі цих висновків, ДПІ прийнято вищезгадане податкове повідомлення-рішення № 0025191501 від 11.11.2011, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 530 677,00 грн. (декларація за 2 квартал 2011 року).

Вирішуючи з урахуванням вищенаведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 Розділу XIX «Прикінцеві положення»ПК України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»ПК України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом .

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів, в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року . Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону про прибуток) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей , встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем зазначеної норми.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як зазначено вище, Акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем наведеної норми.

В даному випадку, як вже зазначалося, між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже суд виходить з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами 1 кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових , що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність, на що вказують і приписи абз. 2 п. 49.19 ПК України.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, на чому по суті ґрунтується позиція ДПІ.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та на підставі перехідних норм Закону про прибуток та ПК України визначають послідовність дій і дозволів відносно порядку формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після 1 кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за 1 квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями 1 кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не виключно виходячи з результатів операцій за 1 квартал 2011 р.

Податковий кодекс в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення платників податків законних податкових вигод , сформованих до 2011 році та врахованих у 1 кварталі 2011 року, у наступних після 1 кварталу 2011 року періодах.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає висновки податкового органу в контексті наведених вище відносин помилковими, такими, що не ґрунтуються на перехідних та спеціальних положеннях ПК України , які (висновки ДПІ) по суті є спрямованими на протиправне позбавлення власності та, крім цього, є такими, що не враховують взаємозв'язку економічної сутності податку, системи оподаткування, базових положень та принципів податкового законодавства, а отже спірне рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання ДПІ в контексті спірних відносин на принцип незворотності дії у часі законів є помилковим та не враховує економічної сутності податку, системи оподаткування, положень та принципів податкового законодавства, а також його перехідних норм в контексті спірних відносин .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивач діяв у спірних відносинах у повній відповідності до зазначених вище норм законодавства.

У той же час, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості висновків акту перевірки, висновки акту перевірки та засноване на них оскаржуване рішення не відповідають наведеним вище нормам законодавства, покладають на позивача не передбачені законом обов'язки та обмеження, призводять до позбавлення податкової вигоди, неправомірність формування якої не встановлена судом та не спростована під час розгляду справи відповідачем, а отже є такими, що порушують права позивача, що в свою чергу зумовлює висновок суду про необґрунтованість та невідповідність законодавству оскаржуваного рішення, в основу якого покладено вищезгадані висновки акту перевірки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «МТ Консалтінг»(код 31167727; адрес: 03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 67) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0025191501 від 11.11.2011 р.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 26.07.2012 р.