5009/2731/12 номер провадження справи 3/63/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області УХВАЛА 20.07.12 Справа № 5009/2731/12 м. Запоріжжя За позовом: Прокурора Приморського району Запорізької області (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, 25) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - позивач: Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945 ) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюна” 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, 19, ідентифікаційний код 31467743) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації (72100, м. Приморськ, вул. Морська, 49, ідентифікаційний код 13622795) про витребування майна В С Т А Н О В И В: Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2012р. порушено провадження у справі № 5009/2731/12 за позовом Прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України до ТОВ “Дюна”, третя особа Приморське комунальне підприємство технічної інвентаризації про витребування майна. Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 06.08.2012р. о 10 годині 00 хвилин. При зверненні до суду з даним позовом прокурор в пункті 1 прохальної частини позовної заяви просить суд з метою забезпечення позову шляхом заборонити ТОВ “Дюна” відчужувати об'єкт нерухомості, що розташований по вул. Курортній, 45-б у м. Приморську Запорізької області. В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, у зв'язку із неодноразовим відчуженням спірного об'єкту нерухомості є реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду про витребування спірного майна з володіння ТОВ “Дюна” на користь Фонду державного майна України. Розглянувши матеріали справи та заяву прокурора, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав: Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Як зазначено в абзаці 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. В абзацах 2, 3, 4 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. вказано, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”. До відома господарських судів доводилися й правові позиції, пов'язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 № 01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626). Так, у листі № 5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Заявник (прокурор, позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі. Прокурором Приморського району Запорізької області не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не задоволення заяви про заборону відповідачу відчужувати спірний об'єкт нерухомості може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. Враховуючи викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову. Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд У Х В А Л И В: В задоволенні заяви Прокурора Приморського району Запорізької області про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити. Суддя Соловйов В.М.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2012 |
Оприлюднено | 30.07.2012 |
Номер документу | 25405185 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні