13/180 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
У Х В А Л А 26.07.12 Справа № 13/180. За позовом Ремонтно-будівельного Управління відділу капітального будівництва Антрацитівського міського Виконавчого комітету, м. Антрацит Луганської області, до
Антрацитівської міської Комунальної установи Центральна міська лікарня, м. Антрацит Луганської області, - про стягнення 62396 грн. 93 коп. Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., в присутності представників сторін: від позивача - представник не з'явився; від відповідача - представник не з'явився, - розглянувши матеріали справи, - в с т а н о в и в : суть справи: 20.04.2005 року Ремонтно-будівельне Управління відділу капітального будівництва виконавчого комітету Антрацитівської міської ради (далі –РБУ) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом (вих. №28 від 14.04.05 року), у якому просило стягнути з відповідача –Антрацитівського міського комунального управління центральної міської лікарні заборгованість за виконані роботи за договором №2 від 11.03.2002року у сумі 62396,93 грн. Рішенням господарського суду Луганської області по справі №13/180 від 26.05.2005 року позов задоволено частковою, а саме: стягнуто з Антрацитівської міської комунальної установи Центральна міська лікарня на користь Антрацитівського ремонтно-будівельного управління відділу капітального будівництва виконавчого комітету Антрацитівської міської ради борг у сумі 62396,40 грн., державне мито у сумі 623,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., - а разом 63138,37 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення судом 10.06.2005 року видано наказ №13/180 від 07.06.2005 року. Як вбачається з наявних у справі доказів, на підставі цього наказу Відділом державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції Луганської області (далі –ВДВС) 08.07.2005 року відкрито виконавче провадження ВП №1023251 (том 1, а.с.119). З матеріалів справи видно, що стосовно відповідача (боржника) мала місце низка заходів з реорганізації, внаслідок яких станом на даний час він має назву Комунальна установа "1-ша міська лікарня" Антрацитівської міської ради та є правонаступником прав та обов'язків Антрацитівського міського комунального управління центральної міської лікарні (том 2, а.с.4-7;9-10; та ін.). Постановою ВДВС від 25.10.2011 року внесено відповідні зміни до назви відповідача (боржника) (том 2, а.с.8). З наданих до справи доказів слідує, що відповідач частково сплатив борг, що підтверджується наступним. Так, боржник неодноразово звертався до господарського суду з заявами про надання відстрочки виконання вищезгаданого рішення. 29.11.2011 року від нього надійшла заява за вих.№961 від 22.11.2011 року, згідно якій він, посилаючись на відсутність коштів для виконання рішення, просив суд відстрочити сплату боргу у сумі 34769,37 грн. до 01.12.2012 року (том 2, а.с.1-2). Ухвалою суду від 08.12.2011 року у задоволенні клопотання відмовлено (том 2, а.с.13-14). 26.06.12 року боржник звернувся до суду з аналогічною заявою (вих. №1000 від 20.06.2012 року), у якій, посилаючись на те, що керівництвом 1-ї міської лікарні "замовлені гроші на погашення боргу", але вони надходять з місцевого бюджету на рахунок боржника "невеликими сумами, яких недостатньо для сплати боргу єдиним платежем, і борг у сумі 34769,37 грн. може бути сплачений частками у 3-4 кварталах, до грудня 2012 року", - просив суд розстрочити виконання рішення до 30.12.2012 року, - не надаючи при цьому графіку погашення боргу. Ухвалою суду від 05.07.2012 року у задоволенні клопотання відмовлено (том 2, а.с.31-32). 17.07.12 року від боржника надійшла заява про надання відстрочки виконання рішення по справі (вих. №1160 від 10.07.12 року) в частині погашення боргу у сумі 34769,37 грн., у якій він, посилаючись на те, що керівництвом 1-ї міської лікарні "замовлені гроші на погашення боргу", але вони не були надані, "т.я. відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів зміни до спеціального фонду кошторису розпорядників вносяться у зв'язку з урахуванням надходжень, які не передбачені кошторисом, або коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків коштів на його рахунку на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані в кошторисі на відповідний рік". Крім того, клопотання мотивоване тим, що ВДВС усі банківські рахунки установи арештовано, у зв'язку з чим заявник не може видати заробітну плату працівникам, купувати продукти харчування для хворих, медикаменти. До судового засідання, призначеного на 26.07.12 року, сторони по справі не з'явилися без пояснення причин, хоча належним чином були поставлені до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (том 2, а.с.42 та ін.). З огляду на те, що частина 1 ст. 121 ГПК України містить імперативну норму, згідно якій заява про відстрочку (розстрочку) виконання судового рішення повинна бути розглянута у 10-денний термін, суд вирішує заявлене відповідачем клопотання за відсутності сторін. Розглянувши заяву відповідача (боржника), суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Заявник, незважаючи на вимоги суду про надання до справи відповідного документального обґрунтування, у т.ч. його скрутного фінансового становища (п.5 ухвали суд від 17.07.12 року по даній справі) (том 2, а.с.42), не надав жодного з них. Аналіз доводів боржника щодо того, що "замовлені ним кошти" для погашення боргу "надходять частками", що, на його думку, не надає йому можливості одразу сплатити залишок боргу разом, а не частками, - показав, що вони суперечать чинному законодавству, яке не забороняє можливість сплати боргу частками. Відповідач (заявник) має статус юридичної особи (ст.80 Цивільного кодексу України) (том 2, а.с.9-10), а тому відповідно до чинного законодавства від власного імені має право укладати договори та нести відповідальність за їх належне виконання (ст.ст.91,92,530 та ін. Цивільного кодексу України). Матеріалами справи належним чином доведено, що рішення по даній справі, яким з відповідача стягнуто вищезазначену суму боргу, набрало законної сили. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 45 та 115 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та інши ми законами України. Згідно ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Як зазначено у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 року №14", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов'язання. Відповідач (заявник) у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів наявність обставин, про які йдеться у частині 1 ст.121 ГПК України. Крім того, він не надав жодного документального підтвердження того, що його фінансовий стан покращиться у разі надання відстрочки виконання рішення до визначеної ними дати. При вирішенні заяви відповідача суд також виходить з наступного. Відповідно до абзацу 2 ст. 6 Господарського кодексу України найпершим загальним принципом господарювання є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання. На думку суду, задоволення клопотання відповідача у даній конкретній ситуації призведе до порушення приписів частини 2 статті 31 ГКУ, згідно якій дискримінація суб'єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів. Суд також виходить з того, що згідно ч. 1 статті 22 ГПК України сторони по цій справі мають рівні процесуальні права, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна з них повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідач належним чином документально не довів обґрунтованість свого права на надання судом відстрочки виконання судового рішення по даній справі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,32-36,43,75, 86 та 121 Господарського процесуального кодексу України, суд у х в а л и в : у задоволенні клопотання Комунальної установи "1-ша міська лікарня" Антрацитівської міської ради, викладеного у заяві про надання відстрочки виконання рішення по справі (вих. №1140 від 10.07.12 року), - про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.05.05 року по справі №13/180 - відмовити. Суддя А.П.Середа