Рішення

від 24.07.2012 по справі 30/5014/1536/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12 Справа № 30/5014/1536/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Підприємства «Сприяння плюс»Громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння», м. Луганськ

про стягнення 31 620 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Хлабистін Д.М., паспорт серії НОМЕР_1 виданий 25.12.2006 Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та згідно довіреності № 398 від 01.01.2012;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 31 620 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 52091345 масу вантажу у вагонах № 62541503 та № 67370817.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 52091345 під час здійснення перевезення вантажу у вагонах № 62541503 та № 67370817, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 31620 грн. 00 коп.

Належним найменуванням відповідача є Підприємство «Сприяння плюс»Громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння»згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради на вимогу суду (а. с. 19-21).

10.07.2012, 24.07.2012 відповідач у судове засідання не прибув, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями), … дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвали господарського суду Луганської області у даній справі направлялися відповідачу за юридичною адресою, що міститься у наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради на вимогу суду (а. с. 19-21).

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У грудні 2011 року зі станції відправлення Технікум Донецької залізниці на станцію Оріхівська Придніпровської залізниці за накладною № 52091345 Підприємство «Сприяння плюс»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (вугілля) у вагонах № 62541503 та № 67370817, одержувачем за накладною відповідачем був зазначений ТОВ «Торгівельний дім ЛТД»; вантаж маркований вапном.

При проходженні вказаних вагонів через станцію Чаплине Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вагонів № 62541503 та № 67370817 на 150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 62541503 за накладною № 52091345 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 78800 кг, що на 8800 кг більше, ніж вказано у накладній; у вагоні № 67370817 за накладною № 52091345 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 79600 кг, що на 10600 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 5051 від 19.12.2011 та комерційний акт АА № 042849/729 від 19.12.2011 (а. с. 8).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне, нижче рівня бортів на 50-60 см, без скосів та заглиблень, вантаж маркований вапном, маркування не порушено, двері люка зачинені, витікання відсутнє.

Надлишок вантажу вагою 19400 кг відправлено у вагоні № 66788811 за досильною накладною № 47722988 на станцію призначення Оріхівська Придніпровської залізниці, який був отриманий представником одержувача згідно відмітки у графі 53 вказаної накладної.

Належність відповідачеві вантажу у вагонах № 62541503 та № 67370817 на момент відправлення вагонів відповідачем не оспорюється.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042849/729/3 від 19.12.2011 з відповідною відміткою у розділі «Є»(а. с. 9).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 31620 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 52091345 (вагони № 62541503 та № 67370817) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 70 000 кг та 69000 кг, спосіб визначення маси -на 150-тонних вагонних вагах; вантаж маркований вапном; у графі «Відправник»вказано найменування відправника -Підприємство «Сприяння плюс», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах (державна повірка яких проведена 29.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 13-14), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 62541503, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -70000 кг, фактичній масі вантажу -78800 кг; у вагоні № 67370817, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -79600 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 5051 від 19.12.2011 та комерційним актом АА № 042849/729 від 19.12.2011, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 8, 15). Викладене підтверджується випискою з Книги обліку контрольного переваження вагонів по ст. Чаплине ф. ГУ-78.

Крім того, вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042849/729/3 від 19.12.2011 з відповідною відміткою у розділі «Є» (а. с. 9).

Надлишок вантажу вагою 19400 кг відправлено у вагоні № 66788811 за накладною № 47722988 на станцію призначення Оріхівська Придніпровської залізниці, який був отриманий представником одержувача згідно відмітки у графі 53 вказаної накладної.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52091345 за вагон № 62541503 становить 3162 грн. 00 коп. та за вагон № 67370817 становить також 3162 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 31 620 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Вимоги за позовом про відшкодування грошових коштів, витрачені на поточні витрати (проживання, проїзд) представника позивача судом відхиляються, оскільки позивач не визначив суму цих витрат, не надав нормативного обґрунтування та документального підтвердження цих вимог.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства «Сприяння плюс» Громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння», 91021, м. Луганськ вул. Ліньова, буд. 85, ідентифікаційний код 32326455, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 01073828, штраф у розмірі 31 620 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 27.07.2012

Суддя І.П. Голенко