Рішення

від 18.07.2012 по справі 5017/1724/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р.Справа № 5017/1724/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.М. Ільєвій

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - Боровський І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліката" про стягнення 95 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліката" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг по передпродажній підготовці товару від 01.12.2011 р. в сумі 95 000,00 грн., посилаючись на наступне.

03.01.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ „Ліката" (замовник) було укладено договір про надання послуг по передпродажній підготовці товару.

Як вказує позивач, відповідно до умов вказаного договору відповідач як замовник зобов'язався провести оплату за послуги протягом 60 банківських днів з моменту складання та підписання акту надання послуг, ціна яких за договором складає 95 000,00 грн. Таким чином, позивач зазначає, що з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт у замовника виникає обов'язок оплатити вартість наданих виконавцем послуг. Так, факт надання виконавцем та факт прийняття замовником узгоджених сторонами послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.12.2011р.

З огляну на викладене, позивач стверджує, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості по договору від 01.12.2011 р. настав 29.02.2012 р. Однак, за ствердженням позивача, відповідачем вартість наданих позивачем послуг по договору від 01.12.2011 р. на загальну суму 95000,00 грн. не сплачена, що суттєво порушує умови договору та інтереси позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2012 р. позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5017/1724/2012, також справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги визнає, про що 03.07.2012 р. ТОВ „Ліката" було подано до суду Одеської області заяву про визнання заявлених фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 позовних вимог в повному обсязі (а.с. 37-38).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ліката" (замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір по передпродажній підготовці товару, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як замовник доручає, а позивач як виконавець бере на себе зобов'язання по передпродажній підготовці товарів народного споживання непродовольчої групи на умовах, передбаченими даним договором.

У відповідності з п. 2.1. вказаного договору виконавець зобов'язується провести передпродажну підготовку товарів народного споживання непродовольчої групи. Також виконавець зобов'язується провести всі роботи якісно й у строки, обговорені договором (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3. виконавець зобов'язується вчасно повідомити замовника в письмовій формі про можливу затримку або зупинку робіт з провини виконавця. У такому випадку замовник має право відмовитися від послуг виконавця, заплативши за фактично виконану роботу.

У відповідності з п. 2.4. договору замовник зобов'язується прийняти вчасно і якісно виконані роботи по передпродажній підготовці товарів народного споживання непродовольчої групи й оплатити їх відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.5. договору замовник має право контролювати хід виконання робіт виконавцем.

За умовами п. 3.1 розділу 3 „Договірна ціна й порядок розрахунків" договору сторони домовилися, що договірна ціна даного договору становить 95 000,00 грн. (без ПДВ).

П. 3.2 договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються шляхом переказу коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця. За узгодженням сторін можливі інші форми розрахунків, не заборонені чинним законодавством України. Послуги оплачуються в національній валюті Україні. (п. 3.3. договору).

У відповідності з п. 3.4. договору замовник зобов'язується провести оплату у 60-денний строк з моменту підписання між замовником та виконавцем акту приймання-передачі виконаних робіт.

Вказаний договір згідно п. 7.1 набув чинності в день його підписання обома сторонами й діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір надання послуг по передпродажній підготовці товару є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до норм ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як з'ясовано судом, на виконання умов зазначеного договору позивачем у грудні 2011 року були здійснені роботи з передпродажної підготовки товарів народного споживання непродовольчої групи, перелік яких наведено в акті прийому-передачі від 30.12.2011 р., копії якого надано обома сторонами до суду (а.с. 43-45, 52-54). При цьому відповідно до умов договору сторонами складено акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.12.2011 р.(а.с. 8), відповідно до якого позивач як виконавець передав, а відповідач як замовник прийняв роботи за договором від 01.12.2011 р. по передпродажній підготовці товарів народного споживання непродовольчої групи в грудні 2011 року на загальну суму 95 000,00 грн.. Також в акті зазначено, що всі роботи виконані якісно й у строки, сторони не мають одна до іншої ніяких претензій.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем від позивача наданих останнім послуг з передпродажної підготовки товарів народного споживання непродовольчої групи є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, умовами вказаного договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються у 60-денний строк з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. При цьому саме вказаний вище акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.12.2011 р. є підставою для проведення розрахунків за договором № б/н від 01.12.2011 р. та саме з моменту підписання вказаного акту розпочався строк для виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вказаних послуг.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані йому послуги у строк, передбачений договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 95 000,00 грн. за надані послуги, яка визначається відповідачем.

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Так, несплатою позивачу вказаної суми заборгованості за вище вказаним договором відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 95 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліката" про стягнення 95 000,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліката" (65091, м. Одеса, провулок Старокінний, буд. 2; код ЄДРПОУ 37009784; ІПН 370097815535) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) суму заборгованості за договором від 01.12.2011 р. в розмірі 95000/дев'яносто п'ять тисяч/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1900/одна тисяча дев'ятсот/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2012 р.

Суддя Петров В.С.