Постанова

від 20.07.2012 по справі 2а/1270/4816/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4816/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Лушниковій О.С.

за участю представників сторін

прокурора-заявника Ногіної О.М. (посвідчення №452 видане 04 липня 2012 року)

від позивача - не прибув

від відповідача - Манохіна Г.М. (довіреність б/н від 09.07.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Підприємства Суходільської виправної колонії №36 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 272142,46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі, позивач) до Підприємства Суходільської виправної колонії №36 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (далі - відповідач) про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 272142,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно ст.. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003. В порушення ч. 2 п. 6 ст. 17 вказаного Закону відповідач не сплачує у встановлений законом термін страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим з 20.07.2009 по 13.12.2011 утворилась заборгованість в сумі 272142,46 грн., в тому числі недоїмка - 227800, 12 грн., фінансові санкції - 4612,94 грн. та пені = 39729,40 грн. За несвоєчасну сплату страхових внесків відповідно до ч. 3 с. 106 Закону України №1058 відповідачу були надіслані вимоги про сплату боргу. На момент подання позову сума зазначена у вимозі відповідачем не сплачена. У зв'язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 272142,46 грн. на користь УПФУв м. Краснодоні та Краснодонському районі.

Прокурор-заявник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Від позивача на адресу суду шляхом факсимільного зв'язку надійшла заява в котрій він зазначив, що не може забезпечити явку свого представника у судове засідання, тому просить розглянути справу у його відсутність, на позовних вимогах наполягає та просить задовольнити вимоги у повному обсязі.(а.с.215).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив у зв'язку із тяжким фінансовим становищем підприємства розстрочити суму боргу в розмірі 272142,46 грн. строком на 2 роки з серпня 2012 року по липень 2014 року, шляхом сплати заборгованості зі сплати страхових внесків рівними частками по 11339, 26 грн. щомісячно починаючи з 01 серпня 2012 року.

Керуючись ст.. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача та на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"діяв порядок, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 р. №1058.

Судом встановлено, що відповідач - Підприємство Суходільської виправної колонії №36 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 22.03.2000 року за №13871200000000425 та відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни в повному обсязі не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2009 по 13.12.2011 в сумі 272142,46 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника. (арк. справи 12-14).

Відповідно до вимог ст.. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем були винесені рішення №67 від 14 лютого 201 І року та №122 від 28 березня 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.(а.с.15,17). Зазначені рішення були отримані уповноваженими особами відповідача, що підтверджується їх особистими підписами на повідомленнях про вручення поштового відправлення, (а.с.16,18). Відповідно до матеріалів справи в установленому законом порядку та в установлений десятиденний строк відповідач суму штрафних санкцій та пені в повному обсязі не сплатив, рішення не оскаржив.

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків не була сплачена, згідно ч. З ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" УПФУ в м. Краснодоні та Красно донському районі Луганської області була винесена вимога про сплату боргу від 07.02.2012 року №Ю-34 на суму 272142,46 грн., з яких недоїмки із внесків 227800,12 грн., фінансові санкції 4612,94 грн., пені 39729,40 грн.

Відповідач отримав вимогу 15.02.20)2 року, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи на повідомленні поштового відправлення(а.с.11). Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму недоїмки в повному обсязі не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом. За таких обставин позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно питання щодо встановлення порядку виконання рішення суду шляхом надання, розстрочення суму боргу в розмірі 272142,46 гри. строком на 2 роки з серпня 2012 року по липень 2014 року, шляхом сплати заборгованості зі сплати страхових внесків рівними частками по 11339, 26 грн. щомісячно починаючи з 01 серпня 2012 року, суд дійшов до наступного.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та всі ці обставини повинні бути доведені особою яка подала таку заяву .

Відповідачем суду не надано жодних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того, при вирішенні даної заяви, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем повинно також бути зазначено економічне обгрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збуту. У даному випадку такі події відповідачем не зазначені.

Посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищезазначене суд вважає заява відповідача про встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення сплати суми заборгованості по страховим внескам в розмірі 272142,46 грн. такою, що не підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Підприємства Суходільської виправної колонії №36 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 272142,46 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства Суходільської виправної колонії №36 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (код ЄДРПОУ 08680388, місцезнаходження: 94420 Луганська область, м. Суходільськ, вул..Карпинскього, 46) на користь управління Пенсійного фонду України в . Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (місцезнаходження: вул.. Мікроцентр, 20, м. Краснодон, Луганська область 94404, р/р №256023121292, 256013131292 в філії ЛОУ АТ "Ощадбанка", МФО 304665, код 37907233) суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2099 по 13.12.2011 року в розмірі 272142,46 грн. (двісті сімдесят дві тисячі сто сорок дві гривні 46 копійок), у тому числі сума недоїмки в розмірі 227800,12 (двісті двадцять сім тисяч вісімсот гривень 12 копійок), фінансові санкції -4612,94 грн. (чотири тисячі шістсот дванадцять гривень 94 копійки), пеня -39729,40грн. (тридцять дев'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 94 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова