Постанова

від 24.07.2012 по справі 5009/5/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5009/5/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі № 5009/5/12 господарського суду Запорізької області за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокат Альянс" Дочірнього підприємства "Екоіл Авіа" про визнання банкрутом за участю представників: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокат Альянс" -Шпитко Л.І., довіреність б/№ від 23.07.2012 року, від Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС України -Гукасян Н.П., довіреність № 120 від 13.07.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 року у справі № 5009/5/12 (суддя -Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокат Альянс" (далі -ТОВ "Адвокат Альянс") порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Екоіл Авіа" (далі -ДП "Екоіл Авіа") з урахуванням особливостей, визначених ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 року у справі № 5009/5/12 визнано ДП "Екоіл Авіа" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2012 року у справі № 5009/5/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. ДП "Екоіл Авіа" ліквідовано. Провадження у справі припинено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі № 5009/5/12 (головуючий суддя -Геза Т.Д., суддя - Кододова О.В., суддя -Малашкевич С.А.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України (далі -ДПІ) на постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2012 року повернуто заявнику апеляційної скарги.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі № 5009/5/12та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2012 року та провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст.94, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України відмовлено ДПІ в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2012 року у справі № 5009/5/12, відновлено ДПІ процесуальний строк для подання касаційної скарги в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі № 5009/5/12 і в цій частині касаційну скаргу ДПІ прийнято до розгляду. Розгляд касаційної скарги призначено в судовому засіданні на 24.07.2012 року.

В судове засідання 24.07.2012 року прибули уповноважені представники ініціюючого кредитора, ДПІ і надали пояснення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, суд апеляційної інстанції встановив, що в одній апеляційній скарзі ДПІ заявляла вимоги про одночасне скасування як постанови господарського суду Запорізької області від 23.01.2012 року у справі № 5009/5/12, так й ухвали господарського суду Запорізької області від 20.03.2012 року у справі № 5009/5/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. Встановивши цей факт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що одночасне (в одній апеляційній скарзі) оскарження згаданих судових рішень не допускається, оскільки суперечить вимогам ст.ст.91, 94, 106 ГПК України. За цих підстав апеляційна скарга ДПІ повернута заявнику апеляційної скарги.

Заперечуючи ці висновки, скаржник зазначає, що у нормах ст. ст. 94, 97 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав, коли апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування всіх зроблених апеляційним судом висновків та із неналежним тлумаченням норм господарського процесуального законодавства.

Порядок звернення із апеляційною скаргою на постанову та ухвалу місцевого господарського суду врегульований нормами ст.ст.91, 106 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В ст.94 ГПК України закріплені вимоги до форми апеляційної скарги, а саме апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга; найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково; перелік документів, доданих до скарги. До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Отже, кожна апеляційна скарга повинна відповідати вищезазначеним вимогам, в тому числі до кожної скарги на різний процесуальний документ повинно бути додано докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України також звертає увагу на те, що в одній апеляційній скарзі об'єднані також вимоги про скасування постанови про визнання банкрутом та ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, які за своєю суттю є окремими стадіями провадження у справі про банкрутство, а прийняття кожного із яких має незворотні правові наслідки відповідно до Закону про банкрутство.

Перегляд в апеляційному порядку кожного із вказаних судових рішень, також може нести відповідні правові наслідки щодо попередньої стадії у справі про банкрутство, у зв'язку з чим кожне із визначених судових рішень -постанова про визнання банкрутом та ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, є самостійним предметом апеляційного оскарження.

У зв'язку з цим, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, вимоги про оскарження кожного із вказаних процесуальних документів мають бути викладені в окремій апеляційній скарзі.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується із зробленими апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі висновками про повернення без розгляду апеляційної скарги ДПІ оскільки заявлені вимоги про скасування процесуальних документів, прийняття яких в процедурі банкрутства носить послідовний характер, а тому такі вимоги мають бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги на окреме судове рішення. Тим більше, що ст.ст.94, 106 ГПК України передбачають відмінний порядок щодо права звернення із апеляційною скаргою на постанову та ухвалу господарського суду.

Крім цього, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ДПІ не була позбавлена права оскаржувати окремо як постанову суду першої інстанції, так і оскаржувану нею ухвалу про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі, а також не позбавлена права повторно звернутись з апеляційною скаргою.

За таких обставин та керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року у справі № 5009/5/12 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.