Рішення

від 24.07.2012 по справі 1531-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.2012Справа №5002-24/1531-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м. Сімферополь (ідентифікаційний код 00131400)

до відповідача Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим, АР Крим, Первомайський район, с. Олексіївка (ідентифікаційний код 03304290)

до відповідача Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим, АР Крим, Первомайський район, с. Олексіївка (ідентифікаційний код 36679212)

про стягнення 5 559,43 грн.

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Міхадюк М.В., представник, довіреність №410-Д від 10.07.2012

Від відповідача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим, до Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим в якому просить суд, стягнути заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 4 339,08 грн., суму за перевищення договірної величини об'єму споживання електроенергії у розмірі 821,17 грн., пеню у розмірі 289,79 грн., 3% річних у розмірі 73,73 грн., інфляційні нарахування у сумі 35,66 грн.

11.06.2012 до канцелярії господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд, стягнути заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 4 339,08 грн., суму за перевищення договірної величини об'єму споживання електроенергії у розмірі 821,17 грн., пеню у розмірі 92,96 грн., 3% річних у розмірі 73,73 грн., інфляційні нарахування у сумі 35,66 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 судом було прийнято вказану заяву, яка є заявою про зменшення позовних вимог, до розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримав з урахуванням зменшення.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про заміну найменування з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго».

Відповідно до пункту 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Крименерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Крименерго", що підтверджується статутом в новій редакції, затвердженим 25 червня 2012 року річними загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Крименерго" протоколом річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Крименерго" від 25 червня 2012 року, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №857042 виданої 02.07.2012.

Найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», товариство є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «Крименерго», Публічне акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (протокол від 25 червня 2012 року).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне замінити найменування позивача Публічне акціонерне товариство «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго».

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 61-62).

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Олексіївською сільською радою (Споживач) укладено|ув'язнений| договір про поставку електричної енергії №301 (далі - Договір, а.с.15-18).

Згідно пункту 1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість і здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно до умов цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Споживач зобов'язується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно умов додатків №4.1 та 4.2 «Порядок розрахунків» (пункт 2.2.3 Договору).

Згідно пункту 1 додатку № 4.2 до Договору про постачання електричної енергії №301 від 10.05.2005, розрахунки за споживчу електроенергію здійснюється згідно з пунктом 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата встановлюється 11 числа кожного місяця.

Показання розрахункових засобів обліку у відповідності до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксується 10-ого числа кожний місяць і оформлюється «Актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії» в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Відповідно до пункту 5 вказаного Додатку розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

Дата сплати встановлюється до 16-ого числа кожного місяця.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

Також, між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Олексіївською сільською радою (Споживач), та Виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради (Платник) було укладено додаткову угоду б.н. від 28.01.2011 року.

Відповідно до вище вказаної додаткової угоди до договору на поставку електричної енергії №301 від 10.05.2005 року Платник, як розпорядник грошовими коштами приймає участь у всіх розрахунках між Споживачем і Постачальником електроенергії, зобов'язується сплачувати Постачальнику вартість використаної електричної енергії і здійснювати інші платежі (а.с. 22).

При виконанні умов даного договору сторони зобов'язались керуватись нормами діючого законодавства та Правилами користування електричної енергії (далі - ПКЕЕ, пункт 2 Договору).

Відповідно до пункту 6.6 ПКЕЕ, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію. Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії. Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Відповідно до умов договору, позивачем були виставлені відповідачу рахунки-накладні, однак сума заборгованості сплачена не була.

Відповідач Виконавчий комітет Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим не виконав свої обов'язки за додатковою угодою до договору щодо оплати спожитої активної електроенергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для стягнення у примусовому порядку, заборгованості у розмірі 4 339,08 грн. за активну електричну енергію з червня 2011 року по квітень 2012 року.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між Постачальником електричної енергії і Споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно пункту 4.2 ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами Постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Пропозиції Споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у Постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

Пункт 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії і потужності на наступний рік, Споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає Постачальникові відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Сторонами було встановлено розмір очікуваного споживання електроенергії на 2011 рік та 2012 рік, що в свою чергу було оформлено відповідними Додатками №1 до Договору (а.с. 20-21).

Відповідно до пункту 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно пункту 6.13. ПКЕЕ у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14 ПКЕЕ).

На адресу відповідача були надіслані акт про перевищення договірної величини спожитої електричної енергії за період з 12.07.2011 року по 11.08.2011 року на суму 291,62 грн., акт про перевищення договірної величини спожитої електричної енергії за період 12.11.2011року по 11.12.2011 року на суму 85,87 грн., акт про перевищення договірної величини спожитої електричної енергії за період з 12.12.2011 року по 11.01.2012 року на суму 100,37 грн., акт про перевищення договірної величини спожитої електричної енергії за період 12.02.2012 року по 11.03.2012 року на суму 329,29 грн., акт про перевищення договірної величини спожитої електричної енергії за період 12.03.2012 року по 11.04.2012 року на суму 14,02 грн. (а.с. 27, 33, 36,-37, 41, 44)

Отже сума заборгованості за перевищення договірної величини об'єму споживання електричної енергії у розмірі 821,17 грн. підлягає стягненню з відповідача Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем Виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим грошових зобов'язань за додатковою угодою до договором щодо оплати вартості спожитої активної електричної енергії на суму 4 339,08 грн., та 821,17 грн. заборгованості за перевищення договірної величини об'єму спожитої електроенергії, отже, дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим

В частині стягнення заборгованості з Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим відмовити, оскільки обов'язок оплати за додатковою угодою до договору поставки електричної енергії покладається на Платника, а саме Виконавчий комітет Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим 35,66 грн. інфляційних нарахувань та 73,73 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим 35,66 грн. інфляційних нарахувань та 73,73 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд, стягнути з відповідача Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим 289,79 грн. пені.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 289,79 грн. підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 27.07.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Замінити найменування позивача Публічне акціонерне товариство «Крименерго» на Публічного акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго».

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код 36679212) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (ідентифікаційний код 00131400) 4 339,08 грн. заборгованості з спожиту активну електричну енергію.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код 36679212) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (ідентифікаційний код 00131400) 821,17 грн. суми за перевищення договірної величини об'єму споживання електроенергії, 92,96 грн. пені, 73,73 грн. 3% річних, 35,66 інфляційних нарахувань, 1609,50 грн. судового збору.

5. У задоволенні позову до Олексіївської сільської ради Первомайського району Автономної Республіки відмовити.

6. Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Г.Г. Колосова