13/18/2012/5003 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и Р І Ш Е Н Н Я 24 липня 2012 р. Справа
13/18/2012/5003 Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянувши в приміщенні суду справу за позовом
: Українсько-Великобританського спільного підприємства "НОТ" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ 13799855, 79005, м. Львів, пл. Петрушевича, 3) до
: товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-Сервіс" (код ЄДРПОУ 36357476, 22800, м. Немирів, вул. Леніна, 224, Вінницька область) про стягнення 56 000 грн. заборгованості представники сторін не з'явились В С Т А НО В И В : Українсько-Великобританське спільне підприємство "НОТ" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) 26.06.2012 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-Сервіс" про стягнення 56 000,00 грн. заборгованості. Ухвалою суду від 27.06.2012 року порушено провадження за даним позовом у справі №
13/18/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 10.07.2012 року. Ухвалою від 10.07.2012 року розгляд справи №
13/18/2012/5003 було відкладено на 24.07.2012 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача і ненаданням сторонами витребуваних ухвалою суду усіх документів. 10.07.2012 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № 56/01 від 05.07.2012 року, в якій повідомлено, що згідно виписки банку про обороти за 19.06.2012/18.06.2012 року відповідач погасив свою заборгованість в сумі 56 000,00 грн., з огляду на що Українсько-Великобританське спільне підприємство "НОТ" просить задоволити позовні вимоги частково та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-Сервіс" 1641,00 грн. сплаченого судового збору. На підтвердження викладених в заяві обставин позивачем додано копію банківської виписки за 19.06.2012/18.06.2012 року. Також 10.07.2012 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 57/8-12 від 06.07.2012 року. Згідно поданого відзиву відповідач позовні вимоги не визнає повністю та просить припинити провадження у справі №
13/18/2012/5003 за відсутністю предмету спору, оскільки останній оплатив суму заборгованості в розмірі 55 999,86 грн. відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг згідно договору № 02645 від 20.06.2011 року. В підтвердження сплати заборгованості, відповідачем надано до відзиву копії платіжних доручень № 3922 від 19.06.2012 року на суму 23 999,94 грн., № 3923 від 19.06.2012 року на суму 23 999,94 грн., № 3924 від 19.06.2012 року на суму 7 999,98 грн.. В судове засідання 24.07.2012 року представники сторін не з'явились, незважаючи на те, що про час та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення вх. № 5740 від 19.07.2012 року та вх. № 5775 від 20.07.2012 року. Відсутність представників позивача і відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. З огляду на це, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 20.06.2011 року між Українсько-Великобританським спільним підприємством "НОТ" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Немірофф-Сервіс" (замовник) укладено договір про надання послуг № 02645, яким передбачено наступне. Виконавець зобов'язується на умовах даного договору і додатків до нього надати замовнику маркетингову послугу по стимулюванню попиту на продукцію під ТМ "Nemiroff" на території закладів виконавця, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити належним чином надану послугу (п. 1.1). строк надання послуги по даному договору: з 01.07.2011 по 30.06.2012 року (п. 1.2); виконавець зобов'язується прийняти грошові кошти замовника і щомісячно до 3 числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику акти прийому-передачі наданих послуг, податкові накладні, а за послугу надану в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, виконавець зобов'язується надати замовнику зазначені вище документи в строк до 03.09.2011 року (п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.3); замовник зобов"язуєтсья оплатити послугу виконавця у відповідності із умовами даного договору на підставі виставлених виконавцем рахунків та підписати акт приймання-передачі наданих послуг на протязі 10 робочих днів з дати його отримання від виконавця або направити письмову мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.1, 3.1.1, 3.1.3); вартість послуги по договору складає 6 666,65 грн. на місяць, крім того ПДВ - 1 333,33 грн. (п. 6.1); загальна сума за договором складає 79 999,80 грн., крім того ПДВ - 15 999,96 грн. Всього з ПДВ 95 999,76 грн. (п. 6.2); розрахунки за Договором проводяться в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця вказаний в договорі на основі виставлених виконавцем рахунків при умові отримання їх замовником не менш ніж за 5 банківських днів до дати здійснення платежу. Днем виконання обов'язків по оплаті вважається день списання суми платежу з рахунку сторони-платника (п.п. 6.4, 6.5); факт належного надання виконавцем послуги по даному договору підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом прийому-передачі наданих послуг (п. 6.7); договір діє до 10.07.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань передбачених даним договором, якщо інше не буде передбачено додатком та/або іншим погодженням сторін, оформленим належним чином (п. 11.2). 20.06.2011 року до договору № 02645 від 20.06.2011 року сторонами укладено додаткову угоду № 1. На виконання умов вказаного вище договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 55 999,86 грн. (у позові зазначено 56 000,00 грн.), що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг до договору № 02645 від 20.06.2011 року, а саме : № Н-00000053 від 01.09.2011 року на суму 15 999,96 грн.; № Н-00000060 від 01.10.2011 року на суму 7999,98 грн.; № Н-00000069 від 01.11.2011 року на суму 7999,98 грн.; № Н-00000074 від 01.12.2011 року на суму 7999,98 грн.; № Н-00000001 від 01.01.2012 року на суму 7999,98 грн.; № ОУ-00000001 від 01.02.2012 року на суму 7999,98 грн.. Вказані акти прийому-передачі наданих послуг обопільно підписані позивачем та відповідачем, в яких сторони зазначили, що не мають претензій одна до одної. Оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків. В силу ст. 11 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг та їх оплати. За приписами ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст. 902, 903 ЦК України). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України, вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч.2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Частиною 1 ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. В ході розгляду справи судом встановлено, що сума заборгованості згідно актів прийому-передачі наданих послуг становить 55 999,86 грн., яка повністю оплачена відповідачем, що виникла з договору про надання послуг № 02645 від 20.06.2011 року. Факт сплати заборгованості підтверджується копіями платіжних доручень № 3922 від 19.06.2012 року на суму 23 999,94 грн., № 3923 від 19.06.2012 року на суму 23 999,94 грн., № 3924 від 19.06.2012 року на суму 7 999,98 грн. та випискою банку про обороти за 19.06.2012/18.06.2012 року. Зазначені суми коштів проведені банком 19.06.2012 року, що підтверджується штампом на вказаних вище платіжних дорученнях. Пункт 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року визначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Частина 1 ст. 1 ГПК України, визначає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Судом встановлено, що позивачем підготовлено позовну заяву 22.06.2012 року за № 22/06, яка надійшла до господарського суду Вінницької області 26.06.2012 року. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що станом на день звернення з позовом до суду у даній справі, права і охоронювані законом інтереси позивача не були порушені відповідачем, а тому були відсутні підстави для звернення з таким позовом до суду, що є наслідком для відмови у задоволенні позовних вимог. Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Окрім того, оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 641,00 грн. за платіжним дорученням № 2545 від 21.05.2012 року, тоді як необхідно сплати 1609,50 грн., надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн., підлягає поверненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року. Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, - В И Р І Ш И В : 1. Відмовити повністю в задоволені позову Українсько-Великобританського спільного підприємства "НОТ" (у формі ТОВ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-Сервіс" про стягнення 56 000 грн. заборгованості. 2. У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI надмірно сплачений судовий збір в сумі 31,50 грн., перерахований за платіжним дорученням № 2545 від 21.05.2012 року, підлягає поверненню позивачу. 3. Засвідчене гербовою печаткою рішення суду є підставою для повернення позивачу судового збору у встановленому цим рішенням розмірі. 4. Рішення направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Суддя Тісецький С.С. Повне рішення складено 27 липня 2012 р. віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - позивачу (79005, м. Львів, пл. Петрушевича, 3) 3 - відповідачу (22800, м. Немирів, вул. Леніна, 224, Вінницька область)