Рішення

від 27.07.2012 по справі 7/5005/5701/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12р. Справа № 7/5005/5701/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Компанія", с. Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат", с. Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпропетровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання договору суборенди земельної ділянки дійсним

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Компанія" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпропетровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання дійсним договору суборенди земельної ділянки від 30.07.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наведеним договором суборенди землі позивач отримав від відповідача у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 19 га, в тому числі ріллі 19 га, на період до 01.01.2034р. Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді відповідача на підставі укладеного відповідачем з Дніпропетровською районною державною адміністрацією довгострокового договору оренди земельної ділянки (строк оренди 49 років) від 03.07.2003р. Договір оренди земельної ділянки від 03.07.2003р. нотаріально посвідчений, державну реєстрацію договору проведено у встановленому порядку. Спірна земельна ділянка передана в суборенду відповідачем за обставин попереднього отримання дозволу Дніпропетровської районної державної адміністрації на передачу цієї земельної ділянки в суборенду позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З 2004 року позивач фактично користується спірною земельною ділянкою. Однак, оспорюваний договір суборенди земельної ділянки нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому порядку. На дату укладення цього договору директором позивача був Володченков О.О., який і підписав договір суборенди від імені позивача. Одночасно Володченков О.О. займав посаду заступника директора відповідача. Саме на цю особу були покладені обов'язки з оформлення документації товариства, в тому числі і щодо оформлення суборенди земельної ділянки, який договір нотаріально не посвідчив та не зареєстрував. Оскільки сторони договору суборенди досягли згоди з усіх істотних умов договору, вчинили дії, направлені на виконання його умов, позивач вбачає підстави для визнання спірного договору дійсним та вважає, що визнання договору дійсним не позбавляє суборендаря обов'язку щодо проведення державної реєстрації договору.

У судове засідання, призначене для розгляду справи, позивач явку свого повноважного представника не забезпечив. Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи. Матеріали справи містять повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення, яким йому направлена ухвала суду про порушення провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку свого повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи. Матеріали справи містять повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, яким йому направлена ухвала суду про порушення провадження у справі.

Третя особа відзив на позов не надала, явку свого повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечила. Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи. Матеріали справи містять повідомлення про вручення третій особі рекомендованого поштового відправлення, яким їй направлена ухвала суду про порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат", як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Компанія", як орендар, уклали договір суборенди землі (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі дозволу Дніпропетровської районної державної адміністрації, яка перебувала в оренді у орендодавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.07.2003р. та яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Степнянської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Договір укладено на 30 років, тобто до 1 січня 2034 року (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19 га, в тому числі ріллі 19 га.

Відповідно до п. 7 Договору на момент його укладення земельна ділянка передана в оренду, що сторони посвідчують.

Договір укладений позивачем та відповідачем у письмовій формі, нотаріально не посвідчений, державна реєстрація договору не здійснена.

Матеріали справи містять виданий відповідачу дозвіл Дніпропетровської районної державної адміністрації № 5/9-1715 від 18.10.2004р. на передачу земельної ділянки в суборенду позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається зі змісту дозволу, до нього внесені виправлення щодо площі земельної ділянки з 10 га на 19, 9559 га, які жодним чином не засвідчені.

Відповідно до інформаційного повідомлення (дата складання не зазначена) відносно фактичного використання земель, підписаного директором позивача, сільським головою та землевпорядником Степнянської сільської ради, на ділянці орних земель площею 19, 9559 га, переданій 03.07.2003р. Дніпропетровською районною державною адміністрацією Товариству з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат" під будівництво теплиць, починаючи з 2004 року веде сільськогосподарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Компанія", яке і обробляє цю земельну ділянку.

Враховуючи ті обставини, що Договір нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому порядку, однак його сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, вчинені дії, направлені на його виконання, позивач вбачає підстави для визнання Договору дійсним в судовому порядку, що і є причиною спору.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі").

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально (ч. 6 ст. 8 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як зазначено в ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (редакція на дату укладення Договору), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Також, в силу ст. 125 Земельного кодексу України (редакція на дату укладення Договору) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту нотаріального посвідчення або його державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Правочин, який підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом, є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України).

Чинним законодавством не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію.

Правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, прямо визначених нормами цивільного законодавства (зокрема, ч. 2 ст. 219, ч. 2 ст. 220 ЦК України).

Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Оскільки договір суборенди землі, про визнання дійсним якого заявлено позов, підлягає державній реєстрації, однак не зареєстрований у встановленому порядку, враховуючи наведене вище, відсутні підстави для визнання його дійсним у судовому порядку.

Заявлені позовні вимоги є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Також, з огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи позивача у справі, наведені в обґрунтування позовних вимог.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові -відмовити повністю.

Судові витрати у справі віднести на позивача.

Суддя Л.А. Коваль