Рішення

від 24.07.2012 по справі 5027/415/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5027/415/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлекс»

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»

про стягнення заборгованості в сумі 181 530,72 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача -Гордон Л. Л., довіреність від 23.02.2012;

від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлекс», м. Запоріжжя, звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго», с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором в сумі 181 530,72 грн.

Позов мотивується тим, що 31.01.2011 сторонами укладено договір № 4011/0046 на виконання умов якого позивач 05.08.2011 згідно специфікації № 4 до вказаного договору та видаткової накладної від 05.08.2011 № 1698/00001 поставив відповідачеві лак «ЭП-547» на загальну суму 230 400,00 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконав частково, сплативши позивачу того ж дня 92 160,00 грн., а надіслана на адресу відповідача претензія від 26.01.2012 № 0031 про сплату боргу залишена останнім без задоволення. У зв'язку з цим, крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача також пеню за період з 13.08.2011 по 26.02.2012 в сумі 10475,15 грн., штраф згідно пункту 7.2 договору в сумі 27 648,00 грн., інфляційні за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 1 527,43 грн. та 3 % річних за період з 13.08.2011 по 05.07.2012 в сумі 3 640,14 грн.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки суд не повідомив та вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.07.2012 без поважних причин не виконав.

Вказані обставини не перешкоджають розглядові справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

31 січня 2011 року сторонами укладено договір № 4011/0046 (далі -Договір) згідно умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а останній -прийняти і оплатити його згідно умов специфікації.

У відповідності до пункту 3.1 Договору ціна на поставлений товар є договірною.

Як вбачається з доданих до позовної заяви специфікації № 4 до Договору, видаткової накладної від 05.08.2011 № 1698/00001, рахунку-фактури від 04.08.2011 № 1698 та довіреності відповідача на право отримання товарно-матеріальних цінностей від 05.08.2011 № 338 позивач поставив відповідачу лак «ЭП-547»в кількості 6000 кг. на загальну суму 230 400,00 грн. Відповідач вказаний товар прийняв без застережень. Отже, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються в строк та на умовах, зазначених у специфікації. Водночас, згідно специфікації № 4 до Договору сторони погодили графік платежів наступним чином: 95 160,00 грн. до 05.08.2011, 46 080,00 грн. до 12.08.2011, 46 080,00 грн. до 19.08.2011 та 46080,00 грн. до 26.08.2011.

05.08.2011 відповідач перерахував позивачу 92160,00 грн. з ПДВ, тобто, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, внаслідок чого станом на день винесення рішення заборгував позивачу 138240,00 грн.

Надіслана на адресу відповідача претензія від 26.01.2012 № 0031 про сплату боргу залишена останнім без задоволення.

Згідно пунктів 7.1 та 7.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день такої прострочки, а у випадку відсутності оплати за товар більше 10-ти календарних днів, крім пені відповідач зобов'язаний сплатити позивачу також штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченої партії товару.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З урахуванням викладеного, позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача одночасно і пеню і штраф.

Як вбачається з наданого позивачем у судовому засіданні уточненого розрахунку штрафних та фінансових санкцій, здійсненого ним з урахуванням статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та частини шостою статті 232 Господарського кодексу України, сума пені (розрахована згідно специфікації № 4 до Договору по кожному платежу окремо) складає 10808,16 грн. Однак, позивач не надав суду письмової заяви про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 10475,15 грн., яка зазначена у позовній заяві. Також з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 27648,00 грн. (20 % від суми основного боргу).

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків позивача, які судом перевірені на правильність, з відповідача підлягають стягненню також інфляційні за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 1527,43 грн. та 3 % річних за період з 13.08.2011 по 05.07.2012 (розраховані згідно специфікації № 4 до Договору по кожному платежу окремо) в сумі 3640,14 грн.

Відповідач у порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України не подав доказів сплати заборгованості.

Судовий збір слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»(Чернівецька область, Хотинський район, с. Шилівці, вул. Миру, 33, ідентифікаційний код 22836526) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлекс»(Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11, ідентифікаційний код 24514086) заборгованість за Договором в сумі 138 240,00 грн. , штраф в сумі 27 648,00 грн. , пеню в сумі 10 475,15 грн. , інфляційні в сумі 1 527,43 грн. , 3 % річних в сумі 3 640,14 грн. та судовий збір в розмірі 3 630,62 грн.

Повне рішення складено 24.07.2012.

Суддя В. Байталюк