Ухвала

від 06.10.2011 по справі 22501/10 (22498/10) (22503/10) (22508/10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

22501/10 (22498/10) (22503/10) (22508/10) УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "06" жовтня 2011 р.справа № 2а-5285/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Руденко М.А.           суддів:                     Нагорної Л.М.  Юхименка О.В. при секретарі судового засідання:          Федоровій Т.С. розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі № 2а-5285 0 870   за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про: скасування податкових повідомлень - рішень, встановив:           В липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 199 від 26.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Невіс»; зобов'язати відповідача відновити запис щодо платника податку ТОВ «Невіс»(код ЄДРПОУ 23854006) в реєстрі платників податку на додану вартість.           Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року адміністративний позов ТОВ «Невіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя  про визнання нечинним та скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ № 199 від 26.05.2010 року та зобов'язання відповідача вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 199 від 26.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Невіс»; відмінено анулювання реєстрації платника податку га додану вартість ТОВ «Невіс»здійснене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі акту №199 від 26.05.2010 року.           Постанова суду вмотивована тим, що у відповідача були відсутні правові підстави, встановлені законодавством для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача.           Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2010 року скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Окрім того зазначили, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя  при звірці показників податкової звітності по ТОВ «Невіс»за результатами автоматизованого співставлення встановлено факти декларування податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту за період: березень 2010, квітень 2010, травень 2010 року на загальну суму 1 180720,13 грн. Вважають, що на підставі викладеного підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Невіс»є підпункт «в»пункту 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин.           Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (про що свідчить повідомлення наявні в матеріалах справи), поважних причин неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважає, що неявка в судове засідання сторін відповідно до ст.. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволення не підлягають.            Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ТОВ «Невіс»зареєстрована платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11701271 від 27.10.1998 року. 26.05.2010 року було складено акт № 199 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «НЕВІС»(а.с. 13). Підставою для складання вищевказаного акту було встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість –постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання. Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.           Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку  про те, що у відповідача були відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, оскільки ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»не містить такої підстави для скасування реєстрації, як встановлення органом державної податкової служби факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість –постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання.           Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Таким чином, згідно вимог частини 3 статі 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження  з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абз. «а»п.2.1. ст..2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку. Пунктом 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97  встановлено виключний перелік випадків, у яких відбувається анулювання реєстрації, як платників податку на додану вартість. Реєстрацію позивача, як платника ПДВ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя анульовано на підставі п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»від 09.09.2009  року, а саме через встановлення органами ДПІ факту  виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість –постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання. Правомірність анулювання свідоцтва платника ПДВ на підставі вищезазначеного розпорядження відповідач обґрунтовує посиланням на підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Однак колегія суддів вважає, що аналіз пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 –ВР дає підстави вважати, що слова «… або з інших підстав»повинні застосовуватись разом з частиною речення «…, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших підстав». Тобто законодавцем розширено перелік підстав, які звільняють особу від сплати податку на додану вартість, а не випадків, у яких анулюється реєстрація платника ПДВ. Крім того, пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»діючого на момент виникнення спірних правовідносин не передбачено надання органам державної податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону.           Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставне та неправомірне застосування відповідачем до позивача розпорядження Кабінету Міністрів України № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»від 09.09.2009 року. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя не було доведено правомірність, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та не надано доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість»передбачених п.п. «в»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»діючого на момент виникнення спірних правовідносин .            Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи, порушень норм матеріального чи процесуального права не встановлено.            Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України колегія суддів, -                                                                     У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя  по адміністративній справі № 2а-5285/10/0870–залишити без задоволення.               Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5285/10/0870 за позовною заявою ТОВ «Невіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування акту № 199 від 26.05.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ –без змін. Ухвала  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст.  212 КАС України.           Повний текст ухвали виготовлено  31.01.2011 року. Головуючий:                                                            М.А. Руденко           Суддя:                                                            Л.М. Нагорна           Суддя:                                                            О.В. Юхименко