Ухвала

від 28.03.2012 по справі 9101/57431/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2012 р.справа № 2а-9583/10

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю сторін : представники сторін у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС-Плюс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-9583/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС-Плюс" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення і розпорядження, -

встановив:

В листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „АВС-Плюс" звернулось до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №080675/0832-31 від 27.10.2010р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 6 800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, а також, розпорядження відповідача від 27.10.2010р. №127/IV про анулювання ліцензії серії АГ №329033 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-9583/10/0870 (суддя Артоуз О.О.) в задоволенні позову - відмовлено.

Мотивуючи прийняття даної постанови, суд першої інстанції виходив з доведеності наявними у справі матеріалами факту вчинення позивачем зазначеного у спірному рішенні №080675/0832-31 від 27.10.2010р. правопорушення та, як наслідок, наявність правових підстав для застосування до позивача ст.ст.15,17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №482/95-ВР шляхом накладення штрафних санкцій та анулювання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольнми напоями.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року - скасувати та прийняти у справі нову постанову про задоволення позову. Обґрунтовуючи викладені в апеляційній скарзі вимоги, ТОВ „АВС-Плюс" факт вчинення продавцем ОСОБА_1 передбаченого ст.15-3 Закону України №482/95-ВР правопорушення не заперечує, однак, при цьому, наполягає на тому, що в діях останньої відсутній склад господарського правопорушення, що є підставою для застосування до неї господарської відповідальності за ст.218 Господарського кодексу України. Зокрема, як стверджує позивач, у продавця ОСОБА_1, що на момент виникнення спірних правовідносин знаходилась з позивачем у трудових відносинах, не було жодних підстав сумніватись у недосягненні особою, що купувала алкогольний напій, 18 віку; продавця ОСОБА_1 при прийнятті на роботу до ТОВ „АВС-Плюс" за допомогою розписки було попереджено про дотримання нею вимог згаданого вище Закону, у зв"язку з чим вина та причинний зв'язок між правопорушенням та його наслідками з боку ТОВ „АВС-Плюс"- відсутні, що виключає застосування до товариства штрафних фінансових санкцій та анулювання ліцензії; рішення від 27.10.2010р. №080675/0832-31 про застосування до ТОВ „АВС-Плюс" фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн. та розпорядження від 27.10.2010р. №127/IV про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями були прийняті без повідомлення позивача.

В свою чергу, в запереченнях на апеляційну скаргу відповідач викладені в останній доводи повністю відхиляє, вважає факт вчинення особою, що на момент виникнення спірних правовідносин знаходилась у трудових відносинах з позивачем, документально доведеним, у зв'язку з чим застосування до ТОВ „АВС-Плюс" спірних санкцій вважає обгрунтованим, а отже, підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачає.

Уповноважені представники сторін про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, однак, у судове засідання не з'явились, надавши суду письмові клопотання з проханням розглянути справу за їх відсутності.

Колегія суддів вважає, що в силу ч.4 ст.196 КАС України, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи судовому розгляду не перешкоджає.

Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 04.10.2010р. до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації в Запорізькій області від Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області надійшли матеріали перевірки закусочної, що розташована за адресою: вул. Перспективна, 6 у м. Запоріжжя та належить ТОВ „АВС-Плюс" (ідентифікаційний код 32040285).

На підставі матеріалів даної перевірки встановлено, що 23.09.2010р. продавцем згаданої вище закусочної ОСОБА_1 продано одну пляшку слабоалкогольного напою „Бренді кола" особі, яка не досягла 18 років, а саме, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За наслідками перевірки, за вчинення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП правопорушення, протоколом №260105 від 23.09.2010р. продавця ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Окрім того, на підставі ст.15-3 Закону України №482/95-ВР, що забороняє продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, відповідачем прийнято рішення №080675/0832-31 від 27.10.2010р. про застосування до суб'єкта господарювання ТОВ „АВС-Плюс" штрафних фінансових санкцій у розмірі 6 800,00 грн. за, а також, прийнято розпорядження від 27.10.2010р. №127/IV про анулювання ліцензії ТОВ „АВС-Плюс" серії АГ №329033 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Відповідно до положень ст.15-3 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №482/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Стаття 15 Закону України №482/95-ВР встановлює, що ліцензія на роздрібну анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст.15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

В той же час, згідно зі ст.17 згаданого вище Закону, за порушення норм останнього щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Зокрема, у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 6 800,00 грн.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790 „Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України №482/95-ВР, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790 передбачає, що порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Вказана Постанова також передбачає, що питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

Колегія суддів, враховує той факт, що недодержання вимог правових норм, які регулюють проведення перевірки та оформлення відповідного акту (протоколу, рішення), можуть бути підставою для визнання такого акту недійсним лише у тому разі, якщо це порушення спричинило прийняття неправильного акту. Якщо ж акт у цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до фактичних обставин справи, тобто, є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури проведення перевірки і складання акту не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачене законом.

Згідно зі ст.ст.69, 86 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час, відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на в ідповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в обґрунтування правомірності притягнення фізичної особи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до ТОВ „АВС-Плюс" передбачених ст.ст.15-3, 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №482/95-ВР санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. та анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду надано Протокол про адміністративне правопорушення №ЗП 260105 від 23.04.2010р., письмові пояснення продавця ОСОБА_1, покупця ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.26-31).

Отже, на думку колегії суддів, проаналізувавши викладені вище правові норми та врахувавши наведені обставини справи, суд першої інстанції цілком правомірно визнав сукупність представлених доказів достатньою для визнання факту вчинення позивачем спірного правопорушення доведеним.

Доводи представника позивача викладені в апеляційній скарзі, суперечать наданим доказам, фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС -Плюс " - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-9583/10/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 30.05. 2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко