Рішення

від 02.07.2012 по справі 2608/10107/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/10107/12

пр. № 2/2608/5034/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кривов»яза А.П.

при секретарі Чірковій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Маріам»до ОСОБА_1, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Маріам»з позовом до ОСОБА_1, про визнання права власності.

Свої позовні вимоги ТОВ «Корпорація Маріам»обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 не визнає за ним право власності на нежилу будівлю, загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також на: нежилу будівлю Літ «А», площею 9,2 кв.м., нежилу будівлю Літ «Б», площею 11,1 кв.м., нежилу будівлю Літ «В»площею 8,8 кв.м., нежилу будівлю Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а тому для захисту своїх прав просить -визнати за ним право власності на спірне майно, в судовому порядку.

В судовому засіданні представник ТОВ «Корпорація Маріам»підтримав пред'явлений ним позов та просив задовольнити його з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з»являвся, був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, та подав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність та ухвалити по справі законне та обґрунтоване судове рішення.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 01 лютого 2005 року між ТОВ «Корпорація Маріам»«Замовник», та Відповідачем -ОСОБА_1 «Підрядник» було укладено Договір будівельного підряду № 01-02-2005.

З п.п. 1.1., 1.4. Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов»язується виконати роботи з будівництва нежилої будівлі, приблизною загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також роботи з будівництва нежилих будівель, приблизною загальною площею 65,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до проектно -кошторисної документації, а Замовник зобов»язується передати Підрядникові затверджену проектно -кошторисну документацію, прийняти Об'єкти та оплатити роботи.

Відповідно до п. 1.9. Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року, власником Об»єктів до його здачі Замовнику є Підрядник. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Об»єктів до його прийняття Замовником несе Підрядник.

Згідно п. 2.3. Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01.02.2005 року, кінцевий строк оплати Замовником Підряднику виконаних робіт не пізніше 01 лютого 2013 року.

Судом встановлено, що згідно Додатку № 1 від 01 лютого 2005 року до Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року, сторони дійшли згоди затвердити склад та зміст проектно-кошторисної документації з будівництва нежилої будівлі, приблизною загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також з будівництва нежилих будівель, приблизною загальною площею 65,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, в наступному вигляді: будівництво нежилої будівлі, приблизною загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, -1 шт., вартість 250 000,00 грн.; будівництво нежилих будівель, приблизною загальною площею 65,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, -4 шт., вартість -200 000,00 грн.

З Акту виконаних робіт від 31 жовтня 2005 року складеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Маріам»-«Замовник», та Відповідачем -ОСОБА_1 -«Підрядник» вбачається, що Сторони дійшли згоди, що хоча Підрядник і не в повному обсязі виконав умови Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року, оскільки вартість будівельних матеріалів непомірно зросла і подальше проведення будівництва нежилої будівлі, приблизною загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -є економічно недоцільним, то Сторони не вважають себе більше зв'язаними умовами відповідного Договору і вважається, що Підрядник належним чином виконав роботи з будівництва нежилої будівлі Літ «А», площею 9,2 кв.м., нежилої будівлі Літ «Б», площею 11,1 кв.м., нежилої будівлі Літ «В»площею 8,8 кв.м., нежилої будівлі Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Замовник цим стверджує, що прийняв виконані роботи і претензій щодо кількості та якості робіт не має.

В судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що на підставі Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року, Позивач набув право власності на нежилу будівлю, загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності за Позивачем на нежилу будівлю, загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -не підлягають задоволенню, оскільки даний Договір Сторонами в цій частині не був виконаний.

В судовому засіданні встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що Листом від 20 квітня 2012 року Відповідач - ОСОБА_1 повідомляє ТОВ «Корпорація Маріам», що оскільки Підприємство не здійснило оплату його робіт, то воно порушило чинне законодавство, умови Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року і його права як підрядника, а тому відповідно до п. 2.4. Договору будівельного підряду (у разі неоплати роботи Підрядника у встановлений Договором строк, власність на Об»єкт переходить до Підрядника), у нього з 20 квітня 2012 року виникло право власності на: нежилу будівлю, загальною площею 200,00 кв.м. (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також на: нежилу будівлю Літ «А», площею 9,2 кв.м., нежилу будівлю Літ «Б», площею 11,1 кв.м., нежилу будівлю Літ «В»площею 8,8 кв.м., нежилу будівлю Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно п. 2.4. Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року, у разі неоплати роботи Підрядника у встановлений Договором строк, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

Судом при огляді Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року не було встановлено, що в ньому передбачено виникнення права власності Підрядника на Об»єкт будівництва, у випадку, коли Замовником не був проведений розрахунок за виконані згідно Договору будівельного підряду роботи, проте судом встановлено, що право власності на Об»єкт будівництва у Відповідача було до моменту передачі Об»єкта будівництва Замовнику ТОВ «Корпорація Маріам», за Актом приймання передачі, згідно п. 1.9. Договору будівельного підряду № 01-02-2005 від 01 лютого 2005 року.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Частина 1 ст. 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Стаття 876 ЦК України встановлює, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Суд дійшов висновку, у ТОВ «Корпорація Маріам»з 31 жовтня 2005 року виникло право власності на: нежилу будівлю Літ «А», площею 9,2 кв.м., нежилу будівлю Літ «Б», площею 11,1 кв.м., нежилу будівлю Літ «В»площею 8,8 кв.м., нежилу будівлю Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі Розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 46/2 від 17 січня 2006 року, автозаправній станції, яка є власністю ТОВ «Корпорація Маріам»і яка введена в експлуатацію була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.

У відповідності до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина 2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При розгляді даної справи, Суд дійшов висновку, що дійсно право власності за ТОВ «Корпорація Маріам»на: нежилу будівлю Літ «А», площею 9,2 кв.м., нежилу будівлю Літ «Б», площею 11,1 кв.м., нежилу будівлю Літ «В»площею 8,8 кв.м., нежилу будівлю Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 не визнається та оспорюється ОСОБА_1, тобто ТОВ «Корпорація Маріам»не зможе повною мірою реалізовувати свої права, як власника.

За таких обставин, Суд вважає можливим та необхідним визнати у судовому порядку за ТОВ «Корпорація Маріам»право власності нежилу будівлю Літ «А», площею 9,2 кв.м., на нежилу будівлю Літ «Б», площею 11,1 кв.м., на нежилу будівлю Літ «В»площею 8,8 кв.м., на нежилу будівлю Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 320, ст. 321, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 386, ст.ст. 392, 876 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Маріам»(ЄДРПОУ: 30968043) на нежилу будівлю Літ «А», площею 9,2 кв.м., на нежилу будівлю Літ «Б», площею 11,1 кв.м., на нежилу будівлю Літ «В»площею 8,8 кв.м., на нежилу будівлю Літ «Г»площею 9,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ:

< Текст >