Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а-4228/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-4228/12/0170/26 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013          ПОСТАНОВА Іменем України 22 травня 2012 р.  Справа №2а-4228/12/0170/26    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальність «Кітанік» про стягнення, за участю представників: від позивача – не з'явився: від відповідача – не з'явився. Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Кітанік» про стягнення 170,00 грн. штрафних санкцій. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені у встановлені законодавством строки та розмірах штрафні санкції, застосовані за несвоєчасне подання відомостей до систему персоніфікованого обліку. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.04.2012року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Позивач явку свого представника у судове засідання 22.02.2012року не забезпечив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – електронною поштою. До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представників. Відповідач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 22.05.2012року, не забезпечив, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач заперечень проти позову не надав, про причини неявки суду не повідомив. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд                                                       ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальність «Кітанік» (далі - відповідач) зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим 07.10.2008 року , ЄДРПОУ 35903279, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 7) та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 5). Відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському  районі АР Крим (а.с. 10). Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями. Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону. Стаття 3 Закону №1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні. Відповідно до ст.1 Закону №1058 персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку. У відповідності до ч.1 ст.21 Закону №1058 Облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (ч.2 ст.21 Закону №1058). Отже відповідач в розумінні Закону №1058 є роботодавцем, який повинний надавати відомості до системи персоніфікованого обліку. Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим за надання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. згідно рішення №25 від 03.02.2012року. Вказане рішення прийняте на підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату фінансових санкцій. До 01.01.2011року, тобто до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011року. Відповідно, з 01.01.2011року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011року, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності. В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані. З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином: Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; Органи пенсійного фонду з 01.01.2011року не вправі за порушення, вчинені до та після 01.01.2011року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначене підтверджується довідкою Вищого адміністративного суду України щодо застосування пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідачем спірним рішенням нараховані штраф та пеня, визначені п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за порушення, вчинені до 01.01.11року, враховуючи, що зазначена норма закону вже втратила чинність, суд приходить до висновку, що її застосування з 01.01.2011року суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                ПОСТАНОВИВ: У задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                          Петренко В.В.