Постанова

від 26.07.2012 по справі 2а/0470/11752/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/11752/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Коблової О.Д.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі»до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карварі» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві з позовними вимогами, з урахуванням уточнень позовної заяви, про:

- скасування постанови №001871/пром. від 12.07.2011 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- стягнення з Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі» стягнутий підставі Постанови №001871/пром. від 12.07.2011 року Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції штраф у розмірі 15 773,30 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що при проведенні перевірки відповідачем та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, оскаржувана постанова прийнята з грубим порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для її скасування.

Представник позивача в судове засідання не прибув. До суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом неодноразово належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України за двома адресами, зазначеними позивачем та у довідці з ЄДРПОУ, а саме: вул. О.Терьохіна, 8-А та вул. Сагайдачного 29-А у м. Києві, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями та звітом про надіслання факсу.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині скасування оспорюваної постанови, виходячи з наступного.

18.01.2011 року Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві проводило планову перевірку магазину, що розташований в ТЦ «Скай Молл» (м. Київ), де здійснює свою господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Карварі», що підтверджується відповідним записом у Журналі перевірок магазину.

14.09.2011 року по пошті на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі» надійшла постанова від 12.07.2011 року за №001871/пром. Зазначеною постановою до позивача на підставі акту від 18.01.2011 року застосовано штраф у розмірі 15 773,30 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 26 Закону України від 12.05.1991 року за № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів розроблено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 року за № 311 (далі - Порядок № 311).

Підпунктом 1.3 Порядку № 311 встановлено, що перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 311 за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу у справах захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про:

- видання суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів;

- тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання (секцій, відділів), складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

- заборону шляхом опломбування у порядку, передбаченому законодавством, користуватися виробничими, складськими, торговельними та іншими приміщеннями суб'єктів господарювання, а також несправними, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засобами вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації.

Відповідно до п. 3.1 Порядку № 311 за результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип перевірки (планова або позапланова);

- предмет перевірки;

- найменування органу у справах захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила перевірку;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювалась перевірка.

Форма акта затверджується Держспоживстандартом України.

Згідно із п. 3.3 Порядку № 311 акт складається у двох примірниках: перший - залишається у органі, який здійснював перевірку; другий - передається під підпис суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася.

Відповідно до п. 3.6 Порядку № 311 на підставі акта, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Право надання припису встановлено також п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України від 12.05.1991 року за № 1023-XII.

Згідно із п.п.4.2.1 п. 4.2 Порядку № 311 за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу у справах захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про видання суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів.

Пунктом 4.3 Порядку № 311 встановлено, що у разі, якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу у справах захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки. За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.

Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів закріплено положеннями постанови Кабінет Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів» від 17.08.2002р. за №1177 (далі - Положення №1177).

Відповідно до п. 2 Положення №1177 на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно із п. 3 Положення №1177 накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Пунктом 4 Положення №1177 встановлено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, у чинному законодавстві України встановлено чіткий порядок дій контролюючих органів щодо проведення перевірок дотримання суб'єктами господарської діяльності вимог законодавства про захист прав споживачів та правові наслідки проведення перевірок, зокрема:

- проведення перевірки суб'єкта господарської діяльності;

- складення за результатами перевірки акта та вручення під підпис його копії суб'єкту господарської діяльності (у разі відмови від підписання акту - відмітка про це);

- винесення припису про усунення порушень, виявлених під час перевірки;

- проведення повторної перевірки, у разі, якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис;

- розгляд питання про накладення штрафу за участю представника суб'єкта господарської діяльності та винесення постанови про накладення штрафу.

Позивач у процесі судового розгулу справи не одноразово зазначав, що жодних документів, які б повинні були обов'язково передувати винесенню оскаржуваної постанови (акт перевірки, припис про усунення порушень, повідомлення про розгляд справи про порушення, тощо) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі» не надходили та не вручались уповноваженим особам товариства під підпис.

Відповідачем не було під час судового розгляду справи надано жодних письмових та усних пояснень та відповідних доказів з приводу правомірності дій щодо проведення перевірки та порядку прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, відповідачем було порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 9 Положення №1177 постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Держспоживінспекції або суду.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що постанова про накладення стягнень №001871/пром. від 12.07.2011 року прийнята необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги Позивача щодо стягнення з Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі» стягнутий підставі Постанови №001871/пром. від 12.07.2011 року Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції штраф у розмірі 15 773,30 грн. суд зазначає наступне.

Зазначена сума була стягнута з позивача у зв'язку із проведенням виконавчих дій по виконавчому провадженню Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Жодних документів, які б підтверджували про незаконність виконавчих дій у вигляді стягнення коштів до суду не надано.

Натомість, позивач надав до суду копію постанови про закінчення виконавчого провадження за №ВП28663909 від 21.10.2011 року, відповідно до якої Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві стягнено з ТОВ «Карварі» штраф на користь держави в сумі 15 773,30 грн.

За таких умов суд вважає, що позовна вимога ТОВ «Карварі» щодо стягнення коштів по виконавчому провадженню з відповідача не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

За таких обставин, судові витрати позивача підлягають стягненню з Державного бюджету України частково в сумі 1 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі» до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову №001871/пром. від 12.07.2011 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», прийняту Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карварі» (49000, м. Дніпропетровськ,пр. Кірова,10/12, код ЄДРПОУ 33117002, ПАТ «Актабанк», МФО 307394, р/р № 26001001301987) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.(одна грн. 70 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О. Д. Коблова