Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-1670/4405/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4405/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю представника відповідача - Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" (далі - ТОВ "Текро-Дніпро", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2012 року №0005862301/283 та №0005852301/282.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки стосовно порушення ТОВ "Текро-Дніпро" вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 2 862,00 грн. та податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 1 041,00 грн. є хибними, а прийняті 26 березня 2012 року за результатами перевірки податкові повідомлення - рішення №0005852301/282 та №0005862301/283, якими збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 2 863,00 грн. (2 862,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними санкціями) та з ПДВ на 1 042,00 грн. (1 041,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними санкціями) відповідно суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. При цьому позивач зазначає, що господарська операція з ПП "Анілді" щодо купівлі - продажу запасних частин зафіксована та підтверджена первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ "Текро-Дніпро" відсутні порушення норм податкового законодавства, на які вказано в акті перевірки.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що у перевіряємий період підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, сформовані за наслідками взаємовідносин з ПП "Анілді", оскільки фактично у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що доводить нереальність задекларованих платником операцій за недійсними правочинами.

Отже, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Текро-Дніпро" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Текро-Дніпро" (с.Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область) зареєстроване як юридична особа 05 червня 2007 року Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської міської (ідентифікаційний код 30405665), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №630376 (а.с.17). У відповідності до довідки №42 відділу статистики у Кременчуцькому районі Головного управління статистики у Полтавській області (а.с.18) до видів діяльності позивача за КВЕД відносяться: 15.71.0 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління; 24.42.0 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів. Згідно з довідкою № 580/29-035 від 12 червня 2007 року (а.с.20) ТОВ "Текро-Дніпро" узяте на облік Кременчуцькою ОДПІ з 28 липня 1999 року.

З 23 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року на підставі направлення від 23 лютого 2012 року №1148/001148 та наказу Кременчуцької ОДПІ від 22 лютого 2012 року №844, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України працівниками Кременчуцької ОДПІ проведена виїзна позапланова перевірка позивача по питанню взаємовідносин з ПП "Анілді" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, результати якої оформлено актом від 06 березня 2012 року №91/22-113/30405665.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Текро-Дніпро" пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2 862,00 грн. та занижено ПДВ в сумі 1 041,00 грн. відповідно.

Не погодившись із висновками податкового органу позивач надав до Кременчуцької ОДПІ заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких висновок викладений в акті перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 06 березня 2012 року №91/22-113/30405665 Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року №0005852301/282 та №0005862301/283, якими ТОВ "Текро-Дніпро" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 863,00 грн. (2 862,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та з ПДВ у розмірі 1 042,00 грн. (1 041,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) відповідно.

За наслідками адміністративного оскарження, рішеннями Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 31 травня 2012 року №1488/10/10-215 та Державної податкової служби України від 22 червня 2012 року №10709/6/10-2115 податкові повідомлення - рішення від 26 березня 2012 року №0005852301/282 та №0005862301/283 залишені без змін, а скарги платника податків - без задоволення.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету врегульовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові відносини з приводу формування валових витрат врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час існування спірних правовідносин), згідно з п.4.1 ст. 4 якого валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону визначено складові валового доходу. Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевірки про заниження позивачем суми ПДВ та податку на прибуток за господарськими операціями з ПП "Анілді" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Так, 01 березня 2011 року між ТОВ "Текро - Дніпро" (покупець) та ПП "Анілді" (продавець) укладено договір купівлі - продажу №01/11 (а.с.88-87), за умовами якого продавець зобов'язується поставити й передати у власність покупця товар (запасні частини до обладнання), а покупець прийняти й оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Загальна вартість товару, що підлягає поставці, складає 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 83 333,33 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом на умовах FCA (м.Кременчук, склад продавця) відповідно до міжнародних правил Інкотермс - 2000. Форма оплати - попередня оплата в національній валюті України по банківським реквізитам продавця, вказаним у Договорі.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- рахунок - фактура №СФ-0000071 від 31 березня 2011 року (а.с.80);

- видаткова накладна №РН-0000051 від 31 березня 2011 року (а.с.81);

- товарно - транспортна накладна №47/1 від 31 березня 2011 року (а.с.82);

- податкова накладна від 31 березня 2011 року №64 (а.с.83);

- накладна на внутрішнє переміщення №Т-00000119 від 31 березня 2011 року (а.с.84);

- платіжне доручення №139 від 31 березня 2012 року.

Пояснюючи необхідність придбання запасних частин, позивач пояснив, що основним видом діяльності товариства є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, в процесі виготовлення яких використовується обладнання лінії №2. Вказане обладнання числиться на основних фондах і амортизується, що підтверджується випискою з головної книги по рахунку 10.4 "Машини та обладнання" (а.с. 98-99), у тому числі актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей Цеху приготування кормів від 02 квітня 2012 року (а.с. 100-101). 28 березня 2011 року на ім'я керівника ТОВ "Текро-Дніпро" надійшла службова записка заступника директора по виробництву про вихід з ладу шестерень конічних та вал-шестерні (а.с. 103). 04.04.2011 р. було складено акт про демонтаж технологічного обладнання шестерень конічних та вал-шестерні, що вийшли з ладу (а.с. 107). 31 березня 2011 року здійснено закупівлю вищевказаних запчастин у ПП "Анілді", що підтверджується доданою первинною бухгалтерською та складською документацією. 25 квітня 2011 року було складено акт про ремонт та заміну комплектуючих технологічного обладнання нових шестерень конічних та вал-шестерні та акт про списання тих, що вийшли з ладу.

Аналізуючи встановлені обставини справи та письмові докази, якими позивач мотивує свої вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт здійснення господарської операції позивача та ПП "Анілді" підтверджується наданими ТОВ "Текро - Дніпро" первинними документами. Порушень щодо оформлення податкових накладних та інших документів актом перевірки не зафіксовано та судом не встановлено.

Разом з цим, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевірки щодо здійснення контрагентом позивача ПП "Анілді" господарських операцій без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

У зв'язку з цим слід зазначити, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації сторонами спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту та визначення податкового зобов'язання в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2012 року №0005862301/283 та №0005852301/282, оскільки висновки Кременчуцької ОДПІ не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України від 26 березня 2012 року №0005862301/283 та №0005852301/282.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" (ідентифікаційний код 30405665) суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 218 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2012 року.

Суддя Є.Б. Супрун