Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а-2470/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року 2а-2470/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Корецькому І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пустякова О.І.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "GRAIN"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Приватного підприємства "GRAIN" про стягнення коштів у розмірі 701436,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства у сумі 701436,76 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.06.2012.

У судове засідання 13.06.2012 уповноважені представники сторін не з'явились.

Від позивача до суду надійшло клопотання, в якому податковий орган просив суд відкласти розгляд справи.

Керуючись приписами частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 17.07.2012.

У судове засідання 17.07.2012 з'явився представник позивача.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання не з'явились.

Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0113314449206.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Приватне підприємство "GRAIN" є юридичною особою, що зареєстрована 09.03.2004 Баришівською районною державною адміністрацією Київської області.

У лютому 2009 року посадовими особами Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну виїзну перевірку Приватного підприємства »щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків -ЗАТ КБ «Приват Банк»та дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2008, за результатами якої складено Акт від 11.02.2009 № 102/23-2/32886460 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що між Приватним підприємством "GRAIN" та ЗАТ КБ «Приват Банк»укладено кредитний договір від 25.10.2005 № КГ8Д, предметом якого є надання строкового кредиту з графіком погашення заборгованості у сумі 569568,12 доларів США. Кредит надавався з метою придбання сільськогосподарської техніки у ТОВ Корпорація «Агро-Союз».

Крім того, між відповідачем та ЗАТ КБ «Приват Банк»укладено договір застави від 25.10.2005 № КГ8Д-31 предметом якого була надання підприємством у заставу автотранспорту - колісного трактору CASE STX 500, 2005 року випуску, а також договір застави від 25.10.2005 № КГ8Д-32, предметом якого була надання підприємством у заставу сіялку пневматичну суцільного посіву Агро-Союз»модель FG-18/30.

Перевіркою встановлено, що з 20.11.2006 Приватним підприємством "GRAIN" не проводились платежі щодо погашення кредиту, а тому ЗАТ КБ «Приват Банк»звернулось суду до Господарського Київської області із позовною заявою.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.01.2007 у справі № 590/10-06 звернено стягнення на майно Приватного підприємства "GRAIN" заставлене за договором застави автотранспорту від 25.10.2005 № КГ8Д-31 та договором застави майна від 25.10.2005 № КГ8Д-32 для погашення заборгованості перед ЗАТ КБ «Приват Банк»у сумі 554769,71 дол. США, що еквівалентно 2801587,04 грн.

Також перевіркою виявлено, що відповідно до акта прийому -передачі рухомого майна від 27.06.2008, складеного між ДВС Баришівського районного управління юстиції та ЗАТ КБ «Приват Банк»арештоване заставне майно Приватного підприємства "GRAIN", а саме - колісний трактор CASE STX 500, 2005 року випуску і сіялку пневматичну суцільного посіву Агро-Союз»модель FG-18/30 передано ЗАТ КБ «Приват Банк»для погашення заборгованості з кредитним договором у сумі 554769,71 дол. США, що еквівалентно 2801587,04 грн.

Таким чином, за результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що сума податку на додану вартість, яка повинна входити в ціну реалізації об'єкта застави складає 466931,17 грн. Проте, Приватним підприємством "GRAIN" вказана сума податку на додану вартість не задекларована та несплачена до бюджету, чим занижено податок на додану вартість за червень 2008 року на суму 466931,17 грн.

На підставі Акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2009 № 0000042332/1, згідно з яким позивачу визначено податкове зобвязання з податку на додану вартість у сумі 700396,76 грн., з яких 466931,17 грн. -за основним платежем та 233465,59 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням -рішенням, відповідач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте, за результатами розгляду скарги, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

При цьому, податковим органом прийнято за наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 № 0000042332/1, від 26.05.2009 № 0000042332/2 та від 14.09.2009 № 0000042332/3.

У подальшому, відповідач оскаржив їх до суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 у справі № 2а-1283/10/1070 позов Приватного підприємства "GRAIN" задоволено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 та прийнято нову, якою у задоволенні позову Приватного підприємства »відмовлено.

Під час чудового розгляду встановлено, що у січні 2009 року посадовими особами Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено перевірку своєчасності подання звітності по податку на додану вартість за листопад 2008 року Приватного підприємства "GRAIN", за результатами якої складено Акт від 20.01.2009 № 58/16-00-32886460.

Згідно даного Акта, перевріяючим встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2008 року Приватним підприємством "GRAIN" не подавалась.

Не підставі вказаного Акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2009 № 000002/1600/0, згідно з яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.

У квітні 2009 року посадовою особою Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку з питань несвоєчасного подання Приватним підприємством "GRAIN" податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року та 2008 рік, за результатами якої складено Акт від 16.04.2009 № 386/15-32886460.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2009 № 0000731500/0, згідно з яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 850,00 грн.

У травні 2012 року Приватним підприємством "GRAIN" подано до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 20,00 грн.

Таким чином, станом на день звернення до суду у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 700566,76 грн. і податку на прибуток підприємств у сумі 870,00 грн.

Оскільки у відповідача була наявна податкова заборгованість, позивач враховуючи приписи підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу від 26.05.2005 № 1/172 та другу податкову вимогу від 30.06.2005 № 2/726, копії даних податкових вимог, а також докази надіслання їх на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.

Обґрунтованість позовних вимог податкового органу підтверджується наступним.

Відповідно до підпункту статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у відповідній редакції (надалі -Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що виникли до 01.01.2011 (далі -Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що виникли до 01.01.2011, є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як убачається з пункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Отже, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в адміністративному або судовому порядку, визначені у них суми податкових зобов'язань є узгодженим податковим боргом.

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пунктом 6.2 статтею 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

В силу підпункту 17.1.1 пункту 17.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем визнано позов, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 701436,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «GRAIN» (код ЄДРПОУ - 32886460) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 701436 (сімсот одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 липня 2012 р.