Постанова

від 19.07.2012 по справі 6921/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 р. № 2-а- 6921/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Караульної Ю.Л.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Науково-виробничого підприємства "УКРСПЕЦЗВ'ЯЗОК" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Науково-виробниче підприємство "УкрСпецЗв'язок" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача, а саме: №0002262305, № 0002272305 від 29.02.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 20.02.2012 року № 856/2305/31341524. На думку позивача, податковий кредит з ПДВ та валові витрати за взаємовідносинами з ПП «Баварія-Ф» підприємством правильно сформовані, без порушення вимог законодавства, відповідно до первинних документів по господарським операціям із зазначеним контрагентом. З обставинами діяльності зазначеного контрагенту позивач обізнаний не був, невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку контрагентом платника податків не тягне за собою ніяких правових наслідків саме для цього платника податків. Межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Акти про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Баварія- Ф», на які посилається відповідач в акті перевірки, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Позивачем зазначається, що під час проведення перевірки відповідачем також не встановлено факту використання отриманих товарів (послуг) від ПП «Баварія Ф» не в межах господарської діяльності підприємства позивача. Податковий орган, зазначаючи про порушення НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, взагалі не зазначив, які саме документи в підтвердження здійснення платником податків витрат не були надані для проведення перевірки, тим самим, висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток у сумі 42332 грн. є неправомірними.

Крім того, позивач зазначив, що реальність здійснення господарських операції позивача з вказаним контрагентом підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку і фінансової звітності. За таких обставин, спірні рішення податкового органу суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки, за відсутності визначених законом підстав протиправно покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача, який є суб"єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та надавши заперечення на адміністративний позов.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що позивач, Науково-виробниче підприємство "Укрспецзв'язок" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.02,2001 року, про що видане свідоцтво Серії А01 № 084888, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31341524. Як платник податків знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 20.02.2001 року за № 12669. Підприємство зареєстроване платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100107914 з 23.02.2011 року (а.с.10-13).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Науково-виробничого підприємства «Укрспецзв'язок» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ) з питань дотримання вимог податкового законодавства та їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ПП «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) за період серпень - жовтень 2011 року.

Проведенню перевірки передувало звернення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова листом від 03.01.2012 року № 24/10/23- 523 до НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ з питань надання пояснення та його документального підтвердження щодо взаємовідносин з ПП «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) за серпень - жовтень 2011 року.

НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ листом від 19.01.2012 № 17 до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надано пояснення та документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ПП «Баварія Ф» за серпень - жовтень 2011 року.

При цьому, як зазначає відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі повідомила про результати відпрацювання суб'єкта господарювання та про складання актів перевірки: доведено в органи ДПС Акт від 26.10.2011року № 2070/23-306/31635757 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року; доведено в органи ДПС Акт від 22.12.2011року №2497/23-30/31635757 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, жовтень 2011 року.

Результати перевірки НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ оформлені актом від 20.02.2012 року №856/2305/31341524 (а.с. 23-37).

З посиланням на даний акт перевірки 29.02.2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення: №0002262305, якими підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 42332,0 грн.; №0002272305 від 29.02.2012, яким підприємству збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 42501,25 грн. (основний платіж -34001,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 8500,00 грн.) (а.с. 38; 40).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті від 20.02.2012 року №856/2305/31341524 судження суб'єкта владних повноважень про порушення НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ вимог:

1). п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198., п. 201.1, п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями. Відповідачем в акті перевірки зазначається, що підприємством НВП «УкрСпецЗв'язок» у формі ТОВ завищено суму податкового кредиту з ПДВ: за серпень 2011 року на суму 22666,66 грн.; за вересень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 6719,59 грн.: за жовтень 2011 року на суму в розмірі 4613,74грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 34001грн., у тому числі: за серпень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 22667,0 грн.; за вересень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 6720,0 грн.; за жовтень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 4614,0 грн.;

2). порушення п.44.1 ст.44 та п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 755-VI, НВП «Укрспезв'язок» у формі ТОВ завищено суму валових витрат на 184054,01 грн., у тому числі: за 3-й кв. 2011 року на суму 16098531 грн.;

4-й кв. 2011 на суму 23068,7 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 42332 грн., у тому числі: у 3-му кварталі 2011 на суму 37026 грн.; у 4 кварталі 2011 на суму 5306 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесене податкові повідомлення-рішення від 29.02.2012 року: № 0002272305, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 42501,25 грн. у тому числі за основним платежем 34001,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8500,25 грн. та податкове повідомлення-рішення та № 0002262305, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем : податок на прибуток у сумі 42332,0 грн., у тому числі за основним платежем 332,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями направив скаргу до ДІІС у Харківській області, в якій просив їх скасувати. Рішенням ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги від 28.04.2012 року № 2239/10/10-212 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.02.2012 року № 0002262305, № 0002272305- залишено без змін, а скаргу директора НВП «УкрСпецЗв'язок» у формі ТОВ - без задоволення. Рішенням ДПС України від 01.06.2012 року № 9305/6/10-2115 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін, а скарга директора підприємства позивача - без задоволення.

За матеріалами справи судом достеменно встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, щодо діяльності контрагента позивача - ПП «Баварія Ф», котрі відображені в актах перевірок:

- від 26.10.2011року № 2070/23-306/31635757 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року;

- від 22.12.2011року №2497/23-30/31635757 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, жовтень 2011 року.

Так, відповідачем зазначається, що Актом від 26.10.2011року № 2070/23-306/31635757 встановлено, що з метою проведення зустрічної звірки ПП «Баварія Ф» з постачальниками та покупцями за серпень 2011 року, юристу підприємства Дворачику В. було вручено запит 13.10.2011 року №7830/10/15-223 «Про надання інформації та її документальних тверджень». Станом на 26.10.2011 року до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від ПП «Баварія Ф» відповідь не отримана. ПП «Баварія Ф» відсутнє за юридичною адресою та має стан 9. ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м. Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ за результатами проведених заходів відносно діяльності ПП «Баварія Ф» встановлено, що ПП «Баварія Ф» зареєстровано за юридичною адресою: Харків-61106, вул. Плиткова, буд.12, (адреса масової реєстрації). Під час здійснення неодноразових виходів на податкову адресу підприємства з метою вручення запиту щодо надання копій документів та пояснень з приводу взаємовідносин з контрагентами, посадових осіб даного підприємства встановлено не було.

Актом від 22.12.2011 року №2497/23-30/31635757 встановлено, що з метою проведення зустрічної звірки ПП «Баварія Ф» з постачальниками та покупцями за жовтень 2011 року, юристу підприємства Дворачику В. було вручено запит від 13.12.2011 року №9424/10/15-223 „Про надання інформації та її документальних підтверджень. Станом на 22.12.2011 року до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від ПП «Баварія Ф» відповідь не отримана.

На підставі вищезазначених актів ПП «Баварія Ф», складених ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, відповідачем - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, робиться висновок, що з урахуванням вищенаведених обставин, встановлені наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Приватного підприємства «Баварія Ф», та як наслідок у НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків та зборів: ПП «Баварія Ф» (код ЄДРПОУ 31635757).

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 20.02.2012 року №856/2305/31341524, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ мало взаємовідносини з ПП «Баварія-Ф» на підставі наступних договорів:

- № 24/06 від 24.06.2011 року, укладеного між НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ (Замовник) та ПП «Баварія-Ф» (Виконавець), згідно умов якого Виконавець приймає рекламну інформацію та передає її у ЗМІ; обробляє зібрану рекламну інформацію та передає її в друковані видання; збирає та перераховує грошові кошти за приймання оголошень; проводить тестування програмної продукції; здійснює кур'єрську доставку (а.с. 54).

- № 29-09 від 29.09.2011 року, відповідно до умов якого ПП «Баварія-Ф» (Постачальник) поставляє, а НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ (Покупець) сплачує за медичне обладнання: «Комплекс диагностичний Спектр+» у складі блоку реографічних сигналів Рєо-Спектр+»; «Комплекс диаігностичний Спектр+» у складі блоку спирографічних сигналів Спиро-Спектр+» (а.с. 73-75).

Оцінивши згадані правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочину мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані ПП «Баварія-Ф» податкові та видаткові накладні.

Так, на виконання умов договору № 24/06 від 24.06.2011 року ПП «Баварія-Ф» на адресу позивача виписані наступні податкові накладні: від 10.08.201 1 року № 156 на загальну суму 11000,0 грн. в т.ч. ПДВ 1833,33 грн.; від 11.08.2011 року № 173 на загальну суму 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.; від 18.08.2011 року № 275 на загальну суму 21 000,00 грн., в т.ч. ІІДВ 3500,00 грн.; від 22.08.2011 року № 320 на загальну суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн.; від 26.08.2011 року № 373 на загальну суму 17000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2833,33 грн.; від 31.08.2011 року № 427 на загальну суму 33000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5500,00 грн.; від 12.09.2011 року № 159 на загальну суму 26000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4333,33 грн.; від 17.10.2011 року № 225 на загальну суму 9682,44 грн., в т.ч. ПДВ 1613,74 грн.; від 25.10.2011 року № 343 на загальну суму 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000.00 грн. (а.с. 55,57,59,61,63,65,67,69,71).

В підтвердження надання ПП «Баварія-Ф» послуг та отримання останніх підприємством позивача, складені наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ 1008-3, № ОУ 1108-2, № ОУ-1808-1, № ОУ 2208-1, № ОУ 2608-1, № ОУ 3108-04, № ОУ 1209-1, № ОУ 1710-1, ОУ 2510-4 (а.с. 56,58,60,62,64,66,68,70,72).

На виконання умов договору поставки від 29.09.2011 року № 29-09, ПП «Баварія-Ф» на адресу підприємства позивача виписані наступні податкові накладні: від 29.09.2011 року № 419 на загальну суму 3317,56 грн., в т.ч. ПДВ 552,93 грн.; від 29.09.2011 року №428 на загальну суму 14054,00 грн. (без ПДВ) (а.с. 82,84).

В підтвердження доставки товару за договором від 29.09.2011 року № 29-09, підприємством позивача до матеріалів справи надані : товарно-транспортну накладну від перевізника від 29.09.2011 року № 29/09-12; відомості про проведення вантажно-розвантажувальну операцію, акт приймання-передавання товарів. (а.с. 78-81).

Відповідно до платіжних доручень оплата за отриманий товар та послуги НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ зроблена у повному обсязі на суму 218 054,00 грн. (а.с. 90-101).

Податкові накладні, отримані від ПП «Баварія Ф» зареєстровані у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, відповідно до місяця їх виписки. (а.с. 53).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено, що не заперечувалося представником відповідача під час судового розгляду справи.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України документи, а саме: вищеперелічені платіжні доручення, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Таким чином, копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг за договором № 24/06 від 24.06.2011 року та вартості придбаного товару за договором № 29-09 від 29.09.2011 року шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою у спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами вищезазначених правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не надав. Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних у ПП «Баварія Ф» товарів та послуг, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, поза як зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно транспортування товару.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України,

Враховуючи вищевикладене, підприємство позивача отримало від ПП «Баварія-Ф» у серпні-жовтні 2011 року податкові накладні, які саме і були підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у серпні-жовтні 2011 року, ці накладні оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Щодо висновку, зробленого в акті перевірки відповідачем щодо порушення платником податків п. 198.3 ст. 198. п. 201.4 ст, 201 Податкового кодексу України, судом зазначається наступне.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на порушення НВП «Укрспецзв'язок» у формі ТОВ вищенаведених норм законодавства, оскільки а ні під час проведеної перевірки, а ні під час судового розгляду не встановлено факту використання отриманих від ПП «Баварія Ф» товарів та послуг не в межах господарської діяльності позивача; сплачені підприємством позивача кошти у зв'язку із придбанням товарів та послуг, підтверджені оформленими належним чином податковими накладними та платіжними дорученнями. Суд приходить до висновку, що порушення, викладені та зафіксовані відповідачем в акті перевірки від 20.02.2012 року №856/2305/31341524, не знаходять підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р., відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на мотивах складених ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача -ПП «Баварія Ф» - актів перевірок.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки від 20.02.2012 року №856/2305/31341524 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними угодами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету укладених правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ними господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету укладених угод з напрямом господарської діяльності підприємства позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за укладеними правочинами, відповідачем до суду не надано.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, судом встановлено факт порушення податковими повідомленнями-рішеннями від 29.02.2012 року №0002262305, № 0002272305 прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "УкрСпецЗв'язок" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова винесені відносно Науково-виробничого підприємства "УкрСпецЗв'язок" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: № 0002262305, № 0002272305 від 29.02.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2012 року.

Суддя Заічко О.В.