Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-2311/12/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2012 р. (15:57) Справа №2а-2311/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Ленінського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

за участю:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Ленінського районного центра зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2273,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не відшкодовує суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2273,87 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких клопотань не надсилав.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, розглянути справу за відсутності сторін.

Проаналізувавши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 року № 1573/99 Міністерство праці та соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства праці та соціальної політики» від 03.09.1997 року № 966 державний центр зайнятості входить до сфери управління Міністерства праці та соціальної політики.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533) встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, проведення збору та акумулювання страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 34 вказаного Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Пунктом 6 частини третьої вказаної статті передбачено, що робочі органи Фонду представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю врегульовані Законом України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року N 803-XII (далі - Закон № 803).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку та інших передбачених законодавством доходів та зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу (ч. 4 ст. 2 Закону № 803).

Згідно з п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 (далі - Порядок № 219), реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання (відповідно до паспортної реєстрації) за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Абзацом 3 пункту 11 Порядку № 219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 Закону № 803 (тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 1533 та п. 2.7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (далі - Порядок № 307) застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років (ч. 4 ст. 22 Закону № 1533, п. 2.9 Порядку № 307).

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону № 1533 допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що 21.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного центру зайнятості із заявою про присвоєння їй статусу безробітної, у якій вказала, що трудовою діяльністю не займається та зобов'язалася у випадку працевлаштування повідомити про це позивача (а.с. 8).

Наказом Ленінського районного центру зайнятості від 21.10.2010 року № НТ101021 ОСОБА_1 присвоєно статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю на період з 21.10.2010 року по 15.10.2011 року відповідно до п.п. 2,4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 31 Закону № 1533, п.п. 1 п. 5.3. Порядку № 307 тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).

Так, згідно з наказом Ленінського районного центру зайнятості від 21.10.2010 року № НТ101021 ОСОБА_1 скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин на строк 90 календарних днів з 21.10.2010 року по 18.01.2011 року. Наказом Ленінського районного центру зайнятості від 19.01.2011 року № НТ110119 поновлено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 19.01.2011 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону 1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до п.п. 1 п. 20 Порядку № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадянські роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладання цивільно-правового договору.

Наказом Ленінського районного центру зайнятості від 01.06.2011 року № НТ110601 припинено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та знято її з обліку, у зв'язку з працевлаштуванням за направленням ДЗС.

Однак, при проведенні звірки з Державною податковою інспекцією було встановлено факт працевлаштування ОСОБА_1 до ТОВ Будівельна компанія «Консоль-Строй» з 06.10.2010 року відповідно до договору цивільно - правового характеру від 06.10.2010 року № 52319 (а.с. 12).

Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ Будівельна компанія «Консоль-строй» у період перебування на обліку у статусі безробітної в Ленінському районному центрі зайнятості підтверджується також договорами цивільно - правового характеру № 52319 від 01.11.2010 року, 01.12.2010 року, 01.01.2011 року (а.с. 13-15).

Згідно з п. «а» ч. 3 ст. 1 Закону № 803 громадяни, що працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, належать до зайнятого населення.

Таким чином, ОСОБА_1 з 06.10.2010 року відносилась до зайнятого населення а, отже, незаконно отримувала допомогу по безробіттю.

Позивачем на адресу ТОВ Будівельна компанія «Консоль-Строй» направлені запити від 26.08.2011 року вих. № 15/03-1137 та від 30.09.2011 вих. № 15/03-1305, у яких позивач просить роз'яснити ТОВ Будівельна компанія «Консоль-Строй» причину розбіжностей та зазначити період роботи ОСОБА_1 на підприємстві та надати копію наказу про прийняття та про звільнення з підприємства (а.с. 10-11).

Позивачем було направлено ОСОБА_1 рекомендовані листи від 11.01.2012 року вих. № 15/05-39 та від 23.02.2012 року вих. № 202, якими відповідачу запропоновано з'явитися до центру зайнятості з приводу повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та повідомлено відповідача про необхідність добровільно відшкодувати незаконно отримані кошти протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення у розмірі 2273,87 грн. Зазначені листи були повернені поштовим відділенням до Ленінського районного центру зайнятості у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 36 Закону № 1533, застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, зазначеною правовою нормою передбачено можливість стягнення сум виплаченого забезпечення у випадку умисного невиконання обов'язку.

Відповідно до п. 8 Порядку № 60/62 у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, неповідомлення про тимчасове працевлаштування призвело до незаконного отримання ОСОБА_1 коштів на загальну суму 2273,87 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано до суду доказів сплати заборгованості та не спростовано позицію позивача щодо заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ленінського районного центра зайнятості (р/р 37173001000420 Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708637) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2273,87 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю. Кащеєва