2а-3342/12/1070 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 липня 2012 року Справа № 2а-3342/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»(далі по тексту - відповідач) про стягнення з Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 253145,00 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі. 27 липня 2012 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду від Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства»надійшло заперечення проти позову. В обґрунтування заперечення проти позову відповідач зазначив, що заборгованість за доданими до позовної заяви корінцями першої податкової вимоги від 1 лютого 2005 року № 1/39 та другої податкової вимоги від 10 березня 2008 року № 2/65 погашена, тому стягнення грошових коштів за такими вимогами в порядку статті 95 Податкового кодексу України є неправомірним. У якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відповідач також вважає невиконання органом державної податкової служби вимог пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, що встановлюють спеціальний порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств у випадку коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Дослідивши матеріали адміністративної справи та проаналізувавши наведені у запереченні проти позову доводи, суд дійшов висновку, що вимоги Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області є законними та обґрунтованими зважаючи на наступне. За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг –це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України). Згідно із підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 року № 2181-III (далі –Закон України № 2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У силу положень підпункту 6.3.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому, окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України № 2181 встановлено, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій(за їх наявності) самостійно погашається платником податків. Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із несвоєчасним погашенням КП Іванківське комунальне управління водного господарства»узгодженого податкового зобов'язання Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області виставлено відповідачу першу податкову вимогу від 1 лютого 2005 року № 1/39 на загальну суму 32051,92 грн. (а.с. 12) та другу податкову вимогу від 10 березня 2008 року № 2/65 на загальну суму 34338,25 грн. (а.с. 13). Податкові вимоги вручені відповідачу та не були оскаржені чи відкликані. У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Оскільки сума узгодженого податкового зобов'язання КП «Іванківське комунальне управління водного господарства»збільшилась після надіслання останньому податкових вимог, суд дійшов висновку про законність позовних вимог щодо стягнення самостійно визначеної відповідачем заборгованості зі сплати податку на додану вартість згідно податкових декларацій за лютий-грудень 2010 року. Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що податкові вимоги від 1 лютого 2005 року № 1/39 та від 10 березня 2008 року № 2/65 є відкликаними у зв'язку з погашенням податкового боргу, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини. Водночас, згідно облікової картки платника податків № 30869595, за КП Іванківське комунальне управління водного господарства»станом на січень 2010 року рахується податковий борг у сумі 423647,04 грн. (а.с. 36-61). Безпідставним є також і посилання відповідача на положення пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки зазначений пункт визначає порядок стягнення податкового боргу у випадку якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у комунального підприємства власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. В матеріалах справи відсутні докази внесення майна КП Іванківське комунальне управління водного господарства»у податкову заставу та недостатності коштів, отриманих від продажу внесеного в податкову заставу майна для погашення податкового боргу або відсутності у відповідача майна, що може бути внесено у податкову заставу. За таких обставин положення пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України до відносин зі стягнення з КП Іванківське комунальне управління водного господарства»податкового боргу застосуванню не підлягають. При прийнятті постанови в порядку скороченого провадження по даній справі суд керується наступними положеннями чинного законодавства: статтею 67 Конституції України, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктами 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, підпунктом 5.3.1 пункту 5.3, підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5, підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7, пунктом 9.8 статті 9, підпунктом «а»пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 березня 1997 року № 168/97-ВР, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пунктом 15.1 статті 15, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пунктом 59.5 статті 59, статтею 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, пунктами 1, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ. Керуючись статтями 9, 14, 33, 70, 71, 86, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Комунального підприємства «Іванківське комунальне управління водного господарства» (ідентифікаційний код юридичної особи 30869595) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31115029700296, МФО 821018, ЗКПО 37734420, одержувач – Державний бюджет) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 253145 (двісті п'ятдесят три тисячі сто сорок п'ять) гривень. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Суддя Леонтович А.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2012 |
Оприлюднено | 17.08.2012 |
Номер документу | 25439719 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Леонтович А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні