Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а-2361/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-2361/12/1470    Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                                                                                                     м. Миколаїв.               23.05.2012 р.                                                                       справа № 2а-2361/12/1470   Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Гаращенко Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу            за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв,54030 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багор-Плюс", вул. Карла Лібкнехта, 12, м. Миколаїв,54001 про стягнення заборгованості в сумі 2533,38 грн., В С Т А Н О В И В: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Багор-Плюс" (далі - ТОВ) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкціях в загальній сумі 2533,38 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ТОВ існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі 2231,68 грн. та штрафних санкцій у розмірі 340 грн., яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.        Від Управління надійшла заява про розгляд справи без участі у судовому засіданні його представника. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, судом визнано за можливе  розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказах. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на обліку в Управлінні як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У відповідача існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сумі 2231,68 грн. та штрафних санкціях у сумі 340 грн.  (про що свідчать наявні в матеріалах справи: копії розрахунків сум цих внесків за відповідні періоди, рішення № 1635 від 14.10.2011 про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків, корінець вимоги від 07.11.2011 р. № 729/5). Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР). Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1,  відсоток відрахувань внесків на обов'язкове пенсійне страхування для платників страхових внесків встановлено у розмірі 33,2 % від загальної суми фактичних витрат на оплату праці, і інших виплат, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства. Сплата страхових внесків є обов'язковою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць (частина 6 статті 20 Закону № 1058-ІV). Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.   Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 109 статті 106 Закону № 1058-ІV). Згідно з пунктом 13 статті 106 цього Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Управлінням було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 07.11.2011 р. № Ф-729/5, яка отримана ТОВ 12.11.2011 р. (про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення), про те на час звернення до суду з цим позовом і розгляду справи, зазначений борг добровільно так і не сплачений. За неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати, начальником Управління було прийнято рішення від 14.10.2011 р. № 1635 про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків, яке отримане відповідачем у цей же день (про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ на рішенні). Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу. З огляду на те, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з ТОВ заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  та штрафних санкціях в сумі 2533,38 грн., підлягають задоволенню. Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.   Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багор-Плюс" (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 12. кв. 5, ЄДРПОУ 32092731)  на користь Управління Пенсійного фонду в Центральному районі м. Миколаєва (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19, ЄРДПОУ 20876125) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій в загальній сумі 2533 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 38 коп.   Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження. Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.            Суддя                                                                                                            А. П. Єнтіна Повний текст складено 28.05.2012 р.