Рішення

від 13.07.2012 по справі 18/922/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/922/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      13 липня 2012 р.                                                                      Справа № 18/922/12 За позовом Фізичної особи - підприємця Іщука Володимира Дмитровича, 25601, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул. Шкільна, 31 до Приватного підприємства "ЮСБ Сезон", 36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 11 про стягнення 68988,90 грн.                                                                       Суддя Гетя Н.Г. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився В судовому засіданні 13.07.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 68988,90 грн. заборгованості за поставлений відповідно до товарно-транспортної накладної товар, в т.ч. 67750,00 грн. основного боргу, 477,53 грн. інфляційних витрат та 761,37 грн. 3% річних. Позивач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, але докази отримання ним ухвали від 05.07.2012 року станом на 13.07.2012 року до суду не повертались. У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач повноважного представника в судове засідання також не направив, надіслана на його адресу копія ухвали від 05.07.2012 року (а.с. 49) повернулася до суду з відміткою поштового відділення "адресат вибув". Разом з тим, як вбачається з наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 33-34), станом на 07.06.2012 року місцезнаходженням відповідача є: 36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 11, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві. Крім того, судом було направлено копію ухвали від 19.06.2012 року (а.с. 41) на адресу керівника Приватного підприємства "ЮСБ Сезон", що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.06.2012 року, яка була отримана останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 45), але будь-яких пояснень з приводу неявки представника в судове засідання або відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано. У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив: Фізичною особою - підприємцем Іщуком Володимиром Дмитровичем (позивач) у відповідності до видаткової накладної № 3 від 09.12.2011 року (а.с. 8) було поставлено Приватному підприємству "ЮСБ Сезон" (відповідач) товар (яблуко свіже) в кількості 20000 кг. на загальну суму 70000,00 грн. без урахування ПДВ. Даний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами його представників на вищевказаній видатковій накладній, а також на товарно-транспортній накладній за № 3 від 09.12.2011 року (а.с. 9). 09.12.2011 року відповідачем позивачеві був виданий гарантійний лист за підписом керівника (а.с. 10), яким відповідач гарантував оплату отриманого від позивача товару. Як зазначається позивачем у позовній заяві, 13.12.2011 року ним відповідачеві був направлений лист № 355 (а.с. 11) із проханням сплатити кошти за отриманий товар в розмірі 70000,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що в подальшому відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму 2250,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку (а.с. 12-16). 09.04.2012 року, що підтверджується наявними у справі копіями поштової квитанції та опису вкладення (а.с. 20-21), позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 9 (а.с. 17-19) з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 67750,00 грн., яка була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом. У позовній заяві позивач, крім основного боргу, просить суд стягнути з відповідача нараховані нього інфляційні витрати за період 01.01.2012 року по 31.03.2012 року в розмірі 477,53 грн., а також 3% річних за період 01.01.2012 року по 15.05.2012 року в розмірі 761,37 грн. Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до на стання відповідних правових наслідків. У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків. Приписами ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У відповідності ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Згідно ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості в розмірі 67750,00 грн. за поставлений товар, факт направлення позивачем відповідачеві вимоги про сплату боргу в сумі 67750,00 грн. та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 67750,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню. У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, вимогу про погашення боргу було направлено позивачем відповідачеві 09.04.2012 року, оскільки лист № 355 від 13.12.2011 року не може вважатися вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, до того ж у справі відсутні докази направлення даного листа на адресу відповідача. Отже, в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань починається після спливу семиденного строку з дня фактичного пред'явлення вимоги відповідачу. Відтак, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 року, суд вважає днем фактичного пред'явлення вказаної вимоги відповідачу 14.04.2012 року. За таких обставин кінцевим строком виконання відповідачем грошових зобов'язань, приймаючи до уваги положення ст. ст. 253, 254 ЦК України, в даному випадку є 23.04.2012 року, внаслідок чого судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власник перерахунок 3% річних за період з 24.04.2012 року по 15.05.2012 року, які склали 122,51 грн. Інфляційні витрати як такі, що нараховані позивачем до настання прострочення грошових зобов'язань відповідачем, задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову. Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   В И Р І Ш И В : 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮСБ Сезон" (36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 11, код ЄДРПОУ 36984453) на користь Фізичної особи - підприємця Іщука Володимира Дмитровича (25601, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул. Шкільна, 31, р/р 260042175301 в ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" м. Київ, МФО 380281, ідентифікаційний номер 2773419837) - 67750,00 грн. основного боргу, 122,51 грн. 3% річних та 1583,46 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 3. В іншій частині позову відмовити. Повне рішення складено 18.07.2012 року. Суддя                                                                                        Гетя Н.Г.