Рішення

від 24.07.2012 по справі 15/5005/5707/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/5005/5707/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    26.07.12р. Справа № 15/5005/5707/2012 За позовом  Дочірнього підприємства "Авіакомплект" відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський  агрегатний завод", м. Дніпропетровськ   до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство - 11222", м. Дніпропетровськ   про стягнення 171 761,70 грн.               Суддя  Петренко Н.Е. секретар судового засідання Гурський В.С. Представники:   від позивача: Кузенков О.О., представник за довіреністю № 005 від 31.05.12р.;                          В'язовий В.В., представник за довіреністю № 006 від 31.05.12р.   від відповідача: не з'явився  СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство "Авіакомплект" відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство-11222" (далі - відповідач), про стягнення 171 761,70 грн. Сума позову складається з наступних сум: 63 346,00 грн. - заборгованість по орендній платі за орендований автотранспортний засіб, 88 478,38 грн. - пеня,  19 937,32 грн. - штраф.           Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди автотранспортного засобу з правом викупу № 03/10  від 11.08.10р. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 26.07.12р. 26.07.12р. в судовому засіданні повноважні представники позивача заявили про уточнення позовних вимог та просили суд з стягнути з відповідача 171 761,70  грн., з них: 63346,00 грн. - заборгованість по орендній платі за орендований автотранспортний засіб, 87050,75 грн. - пеня, 1 427,63 грн. - 3 % річних, 19 937,32 грн. - штраф. Крім того, повноважні представники позивача надали для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи докази направлення на адресу відповідача повідомлення  про день, час та місце розгляду справи. В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31). Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 26.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 11.08.10р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди автотранспортного засобу з правом викупу № 03/10 (далі - Договір), відповідно до п. 1.2 якого на умовах цього Договору позивач зобов'язується передати відповідачу у тимчасове володіння та користування з умовою подальшого викупу наступний транспортний засіб (далі - автобус): модель автобус XML6860VC2; рік випуску 2004; номерний знак АЕ 5569 АВ; №шасі LJ18MV5E140302603. Згідно п. 1.3. Договору, термін оренди складає 24 календарні місяці. Відповідач, з моменту передачі йому автобусу позивачем, отримує право на оформлення тимчасового техпаспорту на своє ім'я у володіння і користування автобусом впродовж усього терміну оренди (п.1.4. Договору). Відповідно до п. 1.5. Договору, сторони прийшли згоди, що орендований автобус переходить у власність відповідача по закінченню терміну цього Договору за умови внесення відповідачем обумовлених орендних платежів та викупної ціни (орендна плата) по Договору. Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума Договору складає 80 016,00 грн., в т.ч. ПДВ -       13 336,00 грн., включаючи викупну ціну - 57 696,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 616,00 грн. та суму орендних платежів за 24 календарні місяці - 22 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 720,00 грн. Пунктом 2.2. Договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем на рахунок позивача в банку, або виплачується позивачу готівкою в касу підприємства не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі 3 334,00 грн. Графік виплати платежів вказаний у додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Згідно п. 3.1. Договору, страхування автотранспорту від усіх ризиків здійснюється відповідачем впродовж 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі автобусу. Страхування автобусу здійснюється на весь термін дії Договору. Відповідно п. 4.3.2. Договору, відповідач зобов'язався своєчасно виплачувати платежі в порядку, передбаченому статтею цього Договору. У випадку порушення відповідачем будь-якого зобов'язання по сплаті платежів вказаних в ст. 2 цього Договору, відповідач у кожному випадку порушення сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми неоплаченої орендної плати за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п.7.2. Договору). Відповідно до п. 7.4. Договору, при невиконанні п. 3.1. цього Договору, відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1% орендної плати за кожен день прострочки.          Цей Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим Договором, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (п.13.1. Договору). Так, на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу автобус, що підтверджує Акт прийому - передачі від 11.08.10р. (а.с.14). Позивач зазначає про те, що з нарахованих відповідачу орендних платежів за період  з серпня  2010р. по квітень 2012р. у сумі 69 347,36 грн., останнім було сплачено лише 6001,36грн. З метою досудового врегулювання спору, позивачем 08.05.12р. була направлена на адресу відповідача претензія за № 121 від 07.05.12р. (а.с.18,19) про сплату заборгованості у розмірі 63 346,00 грн. Але, як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п.7.2. Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 87 050,75 грн. та 3% річних у  розмірі 1 427,63 грн. Також, позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов Договору не було здійснено страхування автотранспортного засобу від усіх ризиків, протягом 30 календарних днів після складання Акта приймання-передачі автобуса від 11.08.10р., у зв'язку з чим на підставі п.7.4. Договору, позивачем був нарахований до сплати відповідачу штраф за період з 10.09.10р. по 05.05.12р. у розмірі 19 937,32 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за   орендований   автотранспортний  засіб  у  розмірі 63 346,00 грн., пеню  у  розмірі 87050,75 грн.,  3 % річних у розмірі 1 427,63 грн.,  штраф у розмірі 19 937,32 грн. В свою чергу, відповідач доказів виконання належним чином зобов'язань за вищезазначеним Договором на момент розгляду спору  до господарського суду не надав. При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково. Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного. Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України). Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1. ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1. ст.761 Цивільного кодексу України). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1. ст.762 Цивільного кодексу України). Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за орендований автотранспортний  засіб  у  розмірі 63 346,00 грн. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.        Частиною 6 ст. 231  Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232  Господарського кодексу України). Пунктом п.7.2. Договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем будь-якого зобов'язання по сплаті платежів вказаних в ст. 2 цього Договору, відповідач у кожному випадку порушення сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми неоплаченої орендної плати за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. На підставі п.7.2. Договору, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних у  розмірі 1 427,63 грн. та пеня у розмірі 87 050,75 грн. Розрахунок 3% річних господарським судом перевірено та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Позивачем правильно застосовано до спірних правовідносин пеню, проте невірно визначено її розмір. Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, всупереч ч. 6 ст. 232  Господарського кодексу України позивачем було нараховано пеню за більший період ніж 182 дні. Розрахована позивачем сума пені 87 050,75 грн., виходячи із розміру 0,5 % за кожен день прострочення, перевищує суму пені, розрахованої виходячи із розміру подвійної облікової ставки, встановлену Національним банком України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Після перерахунку проведеного господарським судом розмір пені відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” складає суму 3 998,88 грн. З огляду на викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 3 998,88 грн. Згідно п. 3.1. Договору, страхування автотранспорту від усіх ризиків здійснюється відповідачем впродовж 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі автобусу. Страхування автобусу здійснюється на весь термін дії Договору. Пунктом 7.4. Договору передбачено, що при невиконанні п.3.1. цього Договору, відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1% орендної плати за кожен день прострочки.        На підставі п.7.4. Договору, позивачем був  нарахований до сплати відповідачу штраф у розмірі 19 937,32 грн. Відповідач на час розгляду справи не надав суду жодних доказів страхування автотранспорту від усіх ризиків. Господарським судом розрахунок штрафу перевірено та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає  заборгованість по орендній платі за орендований автотранспортний засіб у розмірі 63346,00грн., 3% річних у розмірі 1 427,63 грн., пеня у розмірі 3 998,88 грн.,  штраф у розмірі 19 937,32 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити. Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - ВИРІШИВ:          Позов  задовольнити частково.    Стягнути з  Товариства з обмеженою  відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство-11222" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 66-Б, код ЄДРПОУ 30585009) на користь Дочірнього підприємства "Авіакомплект" відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (49052,  м. Дніпропетровськ, вул. Щепкина, буд. 53, код ЄДРПОУ 34775092) заборгованість по орендній платі за орендований автотранспортний засіб у розмірі 63 346,00 грн. (шістдесят три тисячі триста сорок шість грн. 00 коп.),  3% річних у розмір 1 427,63 грн. (одна тисяча чотириста двадцять сім грн. 63 коп.), пеню у розмірі 3 998,88 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 88 коп.), штраф у розмірі 19 937,32 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім грн. 32 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 774,20 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 20 коп.). В решті позовних вимог -  відмовити. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.   Суддя  Н.Е. Петренко Повне рішення складено 27.07.12р.