Рішення

від 25.07.2012 по справі 5011-67/9145-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-67/9145-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-67/9145-2012 25.07.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕФІ-Транс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. Редуктор-Агро» Простягнення 16 235,70 грн.                                                                                                             Суддя Куркотова Є.Б. Представники: Від позивача:Ніщенко Є.В. Від відповідача: не з'явився    ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФІ-Транс»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. Редуктор-Агро»(далі-відповідач) про стягнення 16 235,70 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов генерального договору транспортного експедирування №53/04-11 від 26.04.2011 р. надав послуги з організації перевезення вантажу, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15 320,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 763,24 грн. та 3% річних у розмірі 152,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.07.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 25.07.2012 р. В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої просив суду стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 12 320,00 грн., пеню у розмірі 750,73 грн., 3% річних у розмірі 149,94 грн. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду. Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності,  заслухавши пояснення представника позивача,  суд ВСТАНОВИВ: 26.04.2011 р. між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) був укладений генеральний договір транспортного експедирування №53/04-11 (надалі - Договір). Згідно п. 1.1 Договору замовник доручає, а експедитор зобов'язується за плату та рахунок замовника організовувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів замовника, що перевозяться залізничним транспортом, обумовлені сторонами в додаткових угодах або заявках, які є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погоджують, який саме вантаж замовника (найменування, кількість, код вантажу у відповідності до Гармонізованої номенклатурою вантажів (ГНГ), код вантажу у відповідності з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів (ЄТСНГ) і т. п.) буде експедирувано, маршрути його транспортування в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору, по відношенню конкретного вантажу замовника також будуть вважатися обумовленими у випадку направлення замовником заявки, що містить всю необхідну інформацію та прийняття експедитором заявки до виконання у відповідності до п.п. 2.2 –2.5 даного Договору. Положеннями п. 4.1 Договору визначено, що замовник перераховує експедитору 100 % передоплати  грошових коштів, необхідних для виконання його доручення з перевезення відповідних партій вантажів до їх відвантаження, відповідно виставленому рахунку. Допускається оплата рахунків, переданих за допомогою засобів факсимільного зв'язку. Згідно п. 4.3 Договору розмірі плати експедитору за даним договором є різниця між вартістю послуг, обумовленої сторонами у відповідній додатковій угоді або рахунку, виставленого на підставі відповідної заявки, та тією більш вигідною вартістю, якою експедитор заключить угоди с транспортними та іншими підприємствами відносно перевезення вантажів замовника. Здійснення оплати здійснюється шляхом утримання експедитором вартості плати з грошових коштів перерахованих замовником на рахунок експедитора. Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення перерахування грошових коштів у встановлені сторонами строки, експедитор вправі вимагати від замовника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення. Відповідно до п. 8.1 Договору зазначений договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011 р., а в частині взаєморозрахунків –до їх повного завершення, з подальшою автоматичною пролонгацією на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін до закінчення вказаного строку не заявила о його розірвання у письмовому вигляді. На підставі Договору відповідачем було направлено позивачу заявку №6 від 02.03.2012 р. (надалі - Заявка), відповідно до якої позивач зобов'язався організувати перевезення вантажу залізничним транспортом по маршруту ст. Крюковка (Чернігівська обл., Україна) –ст. Кішли (Азербайджан). Згідно заявки загальна вартість перевезення становить 20 320,00 грн. Отримавши від відповідача заявку на перевезення вантажу позивач у відповідності до п. 4.1 Договору, виставив до сплати відповідачу рахунок №530 від 01.03.2012 р. на оплату послуг із перевезення вантажу на суму 20 320,00 грн. Як вбачається з накладної малої швидкості вантаж було відправлено зі ст. Крюківка 05.03.2012 р.     Відповідач виконуючи зобов'язання за Договором та заявкою частково оплатив вартість послуг із перевезення вантажу у розмірі 5 000,00 грн. Таким чином, невиконане грошове зобов'язання з оплати вартості послуг із перевезення вантажів на користь позивача за заявкою №6 становить 15 320,00 грн. 10.05.2012 р. сторонами підписано акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 р. по 10.05.2012 р. за Договором, за змістом якого, вбачається, що заборгованість відповідача станом на 10.05.2012 р. становить 15 320,00 грн.   Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з організації перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15 320,00 грн. Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Згідно заявки загальна вартість перевезення становить 20 320,00 грн. Положеннями п. 4.1 Договору визначено, що замовник перераховує експедитору 100 % передоплати  грошових коштів, необхідних для виконання його доручення з перевезення відповідних партій вантажів до їх відвантаження, відповідно виставленому рахунку. З накладної малої швидкості вбачається, що вантаж було відправлено зі ст. Крюківка 05.03.2012 р. Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання з оплати вартості послуг із перевезення вантажу у розмірі 20 320,00 грн. на підставі виставленого позивачем рахунку №530 від 01.03.2012 р.   Відповідачем частково сплачено вартість наданих послуг у розмірі 5 000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті наданих послуг на підставі Договору та Заявки на момент порушення провадження у справі становила 15 320,00 грн. За змістом заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданої позивачем у судовому засіданні, вбачається, що відповідачем 03.07.2012 р. (після порушення провадження у справі) частко погашено заборгованість по сплаті послуг із перевезення вантажу у розмірі 3 000,00 грн., на підтвердження чого, позивачем до заяви додано банківську виписку по рахунку від 03.07.2012 р. Отже, заборгованість відповідача на момент винесення рішення становить 12 320,00 грн. Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи дату відправлення вантажу та приписи п. 4.1 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 12 320,00 грн. на підставі Договору та заявки за надані послуги з організації перевезення вантажу. Відповідачем за змістом акту звірки взаєморозрахунків від 10.05.2012 р. вказана заборгованість визнана, доказів її сплати не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12 320,00 грн. підлягає задоволенню. Також, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 750,73 грн. нарахованої від суми заборгованості 15 320,00 грн. за період з 06.03.2012 р. по 02.07.2012 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг з перевезення вантажу. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення перерахування грошових коштів у встановлені сторонами строки, експедитор вправі вимагати від замовника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення. Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені погоджується з її розміром, вказаним позивачем у розрахунку пені доданому до заяви про зменшення розміру позовних вимог. Позивач також, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 149,94 грн. нарахованих від суму заборгованості 15 320,00 грн. у період з 06.03.2012 р. по 02.07.2012 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки розрахунок 3% річних, доданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, є арифметично вірним, суд вважає правомірним стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 149,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. За таких обставин, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 12 320,00 грн., пені у розмірі 750,73 грн. та 3% річних у розмірі 149,94 грн. є правомірними та обґрунтованими, а отже задовольняються судом у повному обсязі. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФІ-Транс»задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. Редуктор-Агро»(03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 94; ідентифікаційний номер 36538111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФІ-Транс»(03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 1, кв. 1; ідентифікаційний код 32820284) основну суму боргу у розмірі 12 320 (дванадцять тисяч триста двадцять) грн., пеню у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя                                                                                                     Є.Б. Куркотова Рішення підписано 25.07.2012 р.