Рішення

від 19.07.2012 по справі 5011-3/9040-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-3/9040-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-3/9040-2012 19.07.12 За позовом   Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» До                  Приватного підприємства «Спорт постач»                                        Про                стягнення 7 947,11 грн. Суддя Сівакова В.В. Представники сторін: Від позивача         Москаленко А.В. –по дов. № б/н від 20.06.2012 Від відповідача     не з‘явився СУТЬ СПОРУ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел»про стягнення з Приватного підприємства «Спорт постач» 7 947,11 грн. основного боргу, який  виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договорів оренди № 9 від 01.06.2009 та № 2 від 01.06.2010. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/9040-2012 та призначено її до розгляду на 19.07.2012. Позивач в судовому засіданні 19.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач в судове засідання 19.07.2012 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.07.2012 не виконав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007          № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвала суду від 09.07.2012 надсилались відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві : м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1,  яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 16.07.2012 є місцезнаходженням відповідача. Відповідач ухвалу суду надіслану за вищевказаною адресою отримав 13.07.2012, що підтверджується повернутим до суду повідомленням про вручення поштового відправлення. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 19.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.            Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини. 01.06.2009 між Житлово-будівельним кооперативом «Вимпел»(орендодавець) та Приватним підприємством «Спорт постач»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 9 (далі –договір № 9). Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму. Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору № 9 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 56,8 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шамрила Т, 21, кв. 167 під розміщення офісу. При цьому приміщення було передано в оренду з 1 (однією) телефонною лінією (п.1.4. договору № 9). Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Згідно п. 3.1. договору термін оренди був встановлений 12 місяців. Після закінчення терміну дії договору № 9 між сторонами 01.06.2010 було укладено новий договір оренди нежитлового приміщення за № 2 (далі договір № 2) предметом якого також було приміщення площею 56,8 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шамрила Т, 21, кв. 167, разом з 1 (однією) телефонною лінією. Термін дії договору № 2 був також встановлений на 1 (один) рік. Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до п. 4.1. договору № 9 орендна плата за договором складає за місяць 5 383,00 грн. В п. 4.1. договору № 2 орендна плата була визначена в розмірі 4 540,00 грн. за місяць. Відповідно до п. 4.5. договору № 9 та договору № 2 плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати орендар сплачує окремо в термін, зазначений в п. 4.4., згідно виставлених рахунків. Також договором № 9 та договором № 2 було передбачено оплату орендарем комунальних послуг, телефонних переговорів, податку на землю окремо згідно виставлених рахунків орендодавця (п. 4.7. договорів). Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Умовами пунктів 4.4. договору № 9 та договору № 2 було передбачено, що встановлену орендну плату орендар повинен перераховувати орендодавцеві не пізніше 5 числа поточного місяця. При цьому пунктами 5.2. договору № 9 та договору № 2 орендар зобов‘язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором. 01.12.2011 між Житлово-будівельним кооперативом «Вимпел»(сторона 1) та Приватним підприємством «Спорт постач»(сторона 2) було укладено договір про розстрочення оплати грошового зобов‘язання, що виникло з договорів оренди нежитлового приміщення № 9 від 01.06.2009 та № 2 від 01.06.2010 (далі – договір розстрочення). Відповідно до п. 1.1. цього договору стороною 1 були надані орендні послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором оренди № 9 від 01.06.2009 і договором оренди № 2 від 01.06.2010 з 01 червня 2009 по 30 червня 2011 року. Згідно п. 1.2. договору новації сторона 2 користувалася нежитловим приміщенням площею 56,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шамрила Т., 21, кв. 167 з 01 червня 2009 року по 30 червня 2011 року відповідно до умов договору № 9 і договору № 2 та подальшої усної домовленості між сторонами. Пунктом 1.3. договору розстрочення визначено, що загальна сума заборгованості сторони 2 перед стороною 1 на день укладення цього договору становить 11 767,71 грн., що складається з заборгованості за надані орендні послуги в сумі 10 792,71 грн. згідно договору № 9, за користування електроенергією в сумі 196,54 грн. за червень 2011 року та за телефонні переговори в сумі 778,46 грн. за червень 2011 року. Відповідно до умов п. 1.4. договору розстрочення сторона 1 надає стороні 2 розстрочення оплати грошового зобов‘язання на загальну суму 11 767,71 грн. строком з 01 грудня 2011 року по 25 вересня 2012 року, а сторона 2 погашає зазначений борг у строки та в сумі, визначеній розрахунком розстрочення оплати грошового зобов‘язання (далі - розрахунок) відповідно до додатку 1, який є невід‘ємною частиною договору. Розрахунки проводиться шляхом перерахування коштів на банківський рахунок сторони 2, зазначений в п. 11.14 цього договору. Так, згідно розрахунку розстрочення оплати грошового зобов‘язання (додаток № 1 до договору розстрочення) відповідач мав здійснювати платежі наступним чином: до 25.12.2011 в сумі 1 975,00 грн. (1 000,00 грн. орендна плата, 196,54 грн. плата за електроенергію та плата за телефонні переговори), до 25.01.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.02.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.03.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.04.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.05.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.06.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.07.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.08.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.09.2012 в сумі 1 000,00 грн. (орендна плата), до 25.10.2012 в сумі 792,71 грн. (орендна плата). Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно наданої позивачем банківської виписки  з особового рахунку відповідачем 06.12.2011 було здійснено оплату за оренду нежитлового приміщення згідно договору від 01.12.2011 лише в розмірі 3 975,00 грн. Пунктом 1.5. договору розстрочення передбачено право сторони 1 на : - дострокове розірвання договору в разі несплати стороною 2 боргу, визначеного розрахунком протягом двох місяців; - стягнути несплачений борг, що залишився на день розірвання договору, в порядку встановленому законодавством України. Позивач листом-претензією  від 19.06.2012 звернувся до відповідача повідомивши останнього згідно п. 1.5. договору розстрочення про намір розірвати договір в односторонньому порядку з 01.07.2012 у випадку неодержання оплати суми прострочених платежів. Також позивач просив у семиденний строк з дня одержання цієї претензії перерахувати на банківські реквізити сторони 1 заборгованість за договором про розстрочення оплати грошового зобов‘язання станом на червень 2012 pоку, або повністю залишок боргу за договором. Даний лист-претензія був отриманий відповідачем 25.06.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення платежів станом на червень 2012 року, а отже договір про розстрочення є розірваним та відповідач має сплатити борг, що залишився в розмірі 7 792,71 грн. (11 767,71 грн. (загальна сума боргу) –3 975,00 грн. (здійснена оплата) = 7 792,71 грн.) Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в загальному розмірі 7 792,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.    Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом. Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату боргу не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання. Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки. Пунктом 1.7. договору розстрочення передбачено, що від дня наступного за днем непогашення чергової частини розстроченої суми відповідно до додатку № 1, на неї нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення платежів. Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано. Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України. В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 1.7. договору про розстрочення, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача на суми боргу у визначений позивачем період становить 126,10 грн. Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 126,10 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню. В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі  ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь  3,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних – 25,23 грн. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений позивачем у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості. За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 25,23 грн. –3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача). Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю. Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,- В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Спорт постач»(м. Київ, вул. вул. Володимирська, 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 35255785) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел»(м. Київ, вул. Шамрила Т., 21, код ЄДРПОУ 23492922) 7 792 (сім тисяч сімсот дев‘яносто дві) грн. 71 коп. основного боргу, 126 (сто двадцять шість) грн. 17 коп. пені, 3 (три) грн. 00 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 25 (двадцять п‘ять) грн. 23 коп. –3% річних, 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Повне рішення складено 26.07.2012. СуддяВ.В.Сівакова