Рішення

від 19.07.2012 по справі 5011-4/7089-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-4/7089-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-4/7089-2012 19.07.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» До           Приватного підприємства «Логістік систем» Простягнення 59 138,59 грн.                                                                                                             Суддя Борисенко І.І. Представники: Від позивача          Бессараб Р.В. від відповідачів          не з'явився   ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Приватного підприємства «Логістік Систем»48 869,79 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 5 316,31 грн. пені, 4510,34 грн. 3% річних, 442,15 грн. індексу інфляції, а всього 59 138,59 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 255 від 26.12.2007р. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав. Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 26 грудня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»- Лізингодавець та Приватним Підприємством «Логістік Систем»був укладений договір № 255 фінансового лізингу, згідно якого Позивач передав у користування (лізинг) Відповідачу три одиниці нових автопідіймачів АП-18-Е2 на шасі ГАЗ 3309 по Акту приймання-передачі Майна від 10 липня 2008р. Загальна вартість трьох автопідіймачів складала 648 270,00 грн. За користування вказаним автопідіймачами чергові лізингові платежі, які повинні відбуватися згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до вказаного договору фінансового лізингу). З метою передачі автомобілів у фінансовий лізинг Відповідачу, ТОВ «АІС-Лізинг»придбав даний новий автомобіль у третіх осіб, а також з цією метою позивачем  було одержано кредит. Пунктом 3.1. договору передбачено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) та пункту 3.5. договору. Проте, матеріалами справи доведено, що  починаючи з лютого 2009 року Відповідач не здійснював належним чином оплати лізингових платежів, чим порушив вимоги чинного законодавства, умови пунктів 3.1, 3.5. договору фінансового лізингу Відповідно до п.3.5. договору усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні)  шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок. Згідно пункту 11.2.1. вищезазначеного договору фінансового лізингу за невиконання зобов'язань зі своєчасної сплати чергових лізингових платежів Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачу, понад зазначену пеню. Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав: Згідно ч.І ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Згідно умов пункту 3.5 зазначеного договору фінансового лізингу плата відповідачем лізингових платежів повинна здійснюватись в строк згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Факт наявності боргу у Відповідача за договором фінансового лізингу від 26.12.2007р. за № 255 у сумі 48 869,79 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом. Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 442,15 грн. індекс інфляції та 4510,34 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим. Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 5316,31 грн. задоволенню не підлягає, з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки в частині визначеного Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»періоду, за який він просить стягнути пеню. Так, відповідно до розрахунку, Позивачем визначено період для нарахування пені з 06.07.2009р. по 03.01.2010р., тобто після шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині заборгованості, 3% річних, індексу інфляції. В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині  48 869,79 грн. заборгованості, 4510,34 грн. 3% річних, 442,15 грн. індексу інфляції. В частини стягнення пені суд відмовляє з підстав вищезазначених. Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства «Логістік Систем»(01004, м. Київ, вул.. Горького, 9б, кв. 30, код ЄДРПОУ 34491150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 33635277) 48 869 (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 79 коп. заборгованості, 4510 (чотири тисячі п'ятсот десять) грн. 34 коп. 3% річних, 442 (чотириста сорок дві) грн. 15 коп. індексу інфляції, 1 465 (одну тисячу чотириста шістдесят п'ять ) грн. 84 коп. судового збору. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України. В частині стягнення пені –відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко Повне рішення складено: 25.07.2012р.