Рішення

від 24.07.2012 по справі 5015/2490/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/2490/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            24.07.12                                                                                           Справа№ 5015/2490/12 За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛАД”, Польща, м. Ярослав до відповідача:Приватного підприємства „Галтехнотранзит”, м.Львів про:стягнення 2000,00 доларів США, що еквівалентно 15980,00 грн. заборгованості                                                                                                               Суддя Король М.Р. За участю представників: від позивача:      Юрчак Н.Ю.-представник (довіреність від 01.05.12р.) від відповідача: не з'явився           В судовому засіданні 24.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.           Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЛАД” (Польща, м. Ярослав) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Галтехнотранзит (м.Львів) про стягнення 2000,00 доларів США, що еквівалентно 15980,00 грн. заборгованості.           Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.2012 року платіжним дорученням SENDW12L63828X12 товариство з обмеженою відповідальністю „ВЛАД” (позивач) (Польща,37-500 Ярослав, вул.Льотнікув,44 номер КРС 0000351209) помилково переказало кошти у розмірі 2000,00 доларів США на рахунок приватного підприємства „Галтехнотранзит”(відповідач) (Україна, 79000, м.Львів, вул.Гнатюка, будинок 17, кв.28) № 26004000169117 в ПУ АТ „СЕБ Банк”, що підтверджується випискою про деталі міжнародного переказу №F0602171 від 23.03.2012 року..           Ухвалою суду від 20.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2012 р.            В судові засідання позивач явку повноважного представника  забезпечив. 02.07.12р. через канцелярію суду від представника позивача поступило уточнення до позовної заяви (вх.№14419/12), згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 доларів США.           Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.            Відповідач  явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.           Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний в матеріалах справи), однак поштовим відділенням повернуто до суду поштовий конверт з написом  „по закінченні терміну зберігання”.            В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).             Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.             Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.             16.01.2012 року платіжним дорученням SENDW12L63828X12 товариство з обмеженою відповідальністю „ВЛАД” (позивач) переказало кошти у розмірі 2000,00 доларів США на рахунок приватного підприємства „Галтехнотранзит” (відповідач) № 26004000169117 в ПУ АТ „СЕБ Банк”, що підтверджується випискою про деталі міжнародного переказу №F0602171 від 23.03.2012 року..              В призначенні даного платежу товариство з обмеженою відповідальністю „ВЛАД” вказало Контракт 01 2011 від 10.04.2011 РУ, хоч в дійсності між товариством з обмеженою відповідальністю „ВЛАД” та приватним підприємством „Галтехнотранзит” жодних господарських відносин не існувало. Зазначений платіж повинен був бути здійснений на рахунок іншого контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЛАД”.             Таким чином, зазначені кошти у сумі 2000,00 (дві тисячі) доларів США були сплачені на рахунок приватного підприємства „Галтехнотранзит” помилково.             Приватне підприємство „Галтехнотранзит" не мало жодних правових підстав та отримання і використання у власних потребах вказаних грошових коштів.             Незважаючи на наведене, безпідставно отриманих грошових коштів приватне підприємство „Галтехнотранзит” їх платнику самостійно не повернуло.              Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  Згідно ст. 51 Закону України “Про міжнародне приватне право”, до зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, до зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце. Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення можуть домовитися про застосування до нього права держави суду.               Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.                Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.   Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЛАД” направлено відповідачу вимогу про повернення помилково сплачених коштів. Відправлення вимоги підтверджується квитанцією про оплату цінного листа і описом вкладення в цінний лист, який був направлений 12.04.2012 року на адресу Приватного підприємства “Галтехнотранзит”. Однак, на момент звернення до господарського суду з позовною заявою приватне підприємство „Галтехнотранзит” не зодоволило вимогу товариства з обмеженою відповідальністю „Влад” і не повернуло 2000,00 (дві тисячі) доларів США, що еквівалентно 15980,00 гривні (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень) по курсу НБУ станом на 23 травня 2012 року. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції).           Відповідно до ст.. 55 Господарського процесуального кодексу України, у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривні відповідно офіційного курсу встановленого Національним Банком України на день подання позову.           Керуючись ст. 73 ЗУ „Про міжнародне приватне право” іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). В матеріалах справи наявна копія витягу з реєстру підприємців стосовно ТзОВ „Влад” від 08.12.2011 р. Відповідно до ст. 35 „Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах”, відповідальність за заподіяну шкоду, яка не виникає з договірних відносин (недозволені дії) визначається законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої мав місце випадок, що є джерелом зобов'язання. У справах, зазначених вище, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої мав місце випадок, що є джерелом зобов'язання, або на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Згідно ст. 1 ГПК право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку  набули  статусу  суб'єкта підприємницької діяльності  (далі  -  підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.  Матеріалами справи підтверджений помилковий переказ коштів в сумі 2000 доларів США позивачем на рахунок відповідача.  Жодних правових підстав набуття вказаних коштів відповідачем не наведено, не представлено також доказів повернення позивачу вказаної грошової суми.           Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.         Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.          Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.           З огляду на викладене, керуючись, ст.ст. 530, 1212 ЦК України, ст. 73, 76 ЗУ “Про міжнародне приватне право”, ст. 35 „Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах”,  ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85  ГПК України, господарський суд – В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задоволити повністю. 2. Стягнути з приватного підприємства „Галтехнотранзит” (79000, м. Львів, вул. Гнатюка, будинок, 17, квартира 28,  ідентифікаційний код 33533613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЛАД” (Польща, 37-500 Ярослав, вул. Льотнікув, 44, ідентифікаційний код 180541897) 2000,00 доларів США, 1609,5 грн. судового збору. 3.  Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України. Повне рішення складено 30.07.2012 р. Суддя                                                                                                               Король М.Р.