Рішення

від 24.07.2012 по справі 5016/933/2012(3/70)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/933/2012(3/70) ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ======================================================================= РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  "24" липня 2012 р.                          Справа №  5016/933/2012(3/70) За позовом :            Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикий Сад ЛТД»                                 54029, м. Миколаїв, проспект Леніна, 52, кв. 4 До відповідача:    Відкритого акціонерного товариства НДІ «Центр»                                54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 2 а Про:          стягнення заборгованості в сумі 323 808,89 грн. Суддя Смородінова О.Г. ПРЕДСТАВНИКИ: Від позивача: Чуваєва О.А., за довіреністю; Від відповідача: Батура О.І. –голова правління. СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача суму в розмірі 323 808, 89 грн., яка складається з 309 380,83 грн. суми основного боргу та 14 428,06 грн.  –пені. Позовні вимоги ґрунтуються  на підставі договору №2.11-12-Т від 01.11.2011 року, актів про використану теплову енергію за період з листопада 2011 року по березень 2012 року, банківських виписок про часткову сплату в розмірі 251 099,06 грн., норм ст. ст. 525 526, 530, 625, 656 Цивільного Кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань. 19.07.2012 року від позивача до суду надійшли уточнення  до позовної заяви, в яких ТОВ “Дикий Сад ЛТД” просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 290 016,09 грн., яка складається з 269 233, 90 грн. - основного боргу та 20 782,19 грн. –пені. Фактично відбулось зменшення позову в частині  стягнення основного боргу та збільшення в частині стягнення пені. Відповідно до приписів абзацу 4 ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України  позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі збільшити розмір  позовних  вимог  за умови дотримання встановленого порядку досудового  врегулювання  спору у випадках, передбачених статтею 5 цього  Кодексу  в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір  позовних  вимог.   Враховуючи наведене, суд прийняв до розгляду заяву позивача від 19.07.12 року. Відповідач у відзиві зазначає, що суму основного боргу в розмірі 269 233,90 грн. визнає в повному обсязі, а в частині стягнення пені 20 782,19 грн. заперечує, оскільки послуги, які надав позивач були неякісні. Відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні стягнення пені мотивуючи тим, що ним неодноразово були встановлені факти невідповідності температурного режиму затвердженим нормам, в наслідок чого відповідач поніс збитки. 24.07.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд – встановив: Відповідно до п 3.1 та 3.2 Статуту ТОВ “Дикий Сад ЛТД” товариство з обмеженою відповідальністю створено з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва,торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання  послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності і таке інше. Основними цілями  діяльності є: найбільш повне та якісне задоволення потреб українських та іноземних підприємств організацій та громадян у роботах, послугах та продукцію які виробляються або надаються Товариством, а також отримання прибутку. Метою та предметом діяльності товариства згідно з пунктом 3.3.4 Статуту виступає, зокрема, виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії. Згідно ліцензій № 362818 та № 362817, виданих ТОВ “Дикий Сад ЛТД” Миколаївською обласною державною адміністрацією 09.12.09 року, позивачу надано право на постачання та виробництво теплової енергії. Строк дії ліцензій встановлено по 03.12.14 року. 01 листопада 2011 року між сторонами був укладений договір № 2.11 –12 –Т “Про надання послуг з постачання теплової енергії ” згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язувався надавати послуги з постачання теплової енергії –опалення приміщень, які належали споживачеві та розташовані за адресою вул. Морехідна 2а, а відповідач, як споживач, зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на правах передбачених законом. Відповідно до змісту розділу 2 договору розмір щомісячної плати за надання послуг з опалення становить 951, 62 грн. за 1 ГКал. у т.ч. 158,60 грн. ПДВ. Розмір плати за надані послуги з опалення у будівлях на термін обслуговування та ремонту засобів обліку теплової енергії, становлять суму розраховану виходячи з фактичної кількості днів опалювання без обліку за середніми показниками у попередні два тижні. Плата за дані послуги справляється за показниками засобів обліку теплової енергії згідно «Акту про використану  теплову енергію», та згідно виставлених рахунків. За умовами п.9.1. сторони дійшли згоди, що цей договір діє до 1 травня 2012 року. Спірні правовідносини, які наявні між сторонами, регулюються положеннями діючого законодавства про надання послуг. Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець)  зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати  послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв  послуги по теплопостачанню в період з грудня 2011 року до квітня 2012 року на загальну суму 560 479,89 грн. Так, позивачем в обґрунтування наведеного надано наступні документи: 1)          Акт про використану теплову енергію від 01.12.11 року на 83 056, 79 грн. 2)          Акт про використану теплову енергію від 03.01.12 року на 99 647, 40 грн. 3)          Акт про використану теплову енергію від 01.02.12 року на 144 730, 60 грн. 4)          Акт про використану теплову енергію від 01. 03.12 року на 174 865,67 грн. 5)          Акт про використану теплову енергію від 05. 04. 12 року на 58 179, 43 грн. Відповідно до п. 4.2. договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк. Умовами п.3.3 договору сторони дійшли згоди, що споживач до 5 числа наступного місяця здійснює платіж за наступний місяць на розрахунковий рахунок постачальника за показаннями засобів обліку теплової енергії  згідно «Акту про використану теплову енергію»або згідно п.2.2. цього договору. Згідно правил ст. 903 Цивільного кодексу України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату,  замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про  надання  послуг, що  виникла  не з вини виконавця,  замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну  плату.  Якщо  неможливість  виконати  договір виникла  з вини замовника,  він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі,  якщо інше не  встановлено  договором  або законом.           З матеріалів справи вбачається, що відповідач провів неповну оплату за отримані послуги, так до звернення позивача з позовом відповідач за вищенаведеними актами сплатив постачальнику 25 1099, 06 грн. (з урахуванням взаємозаліку по послугам за постачання питної води), після надходження позову до суду (28.05.12 р.) сплачено додатково ще 40 146, 93 грн. Про вказані факти свідчать, як банківські виписки з актами здачі-прийняття робіт так і позиція відповідача у відзиві. Отже, сума основного боргу на день прийняття судового рішення складає в розмірі 269 233,90 грн. Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Умовами договору № 2.11-12 - Т  сторони передбачили: що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення у сплаті (п.3.6.); споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати  за послуги сплачувати пеню у встановленому законом порядку та договором розмірі (п.4.2.); постачальник має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі встановленому законом та договором.(п.4.3); споживач несе відповідальність за  послуги  - шляхом сплати пені (п.5.1). За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. Виходячи з вищенаведеного, позивач цілком обґрунтовано нарахував боржнику до стягнення пеню в період з 06.11.11 р. по 27.07.12 р. в розмірі 20 782,19 грн. За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. За приписами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу. Відповідач не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спірний період по отриманим послугам. Водночас, договір № 2.11 –12 - Т від 01.11.2011 року має редакцію п.7.1. яка передбачає наступне: у разі порушення постачальником умов договору  споживач викликає представника постачальника для складання та підписання  акта-претензії споживача, в якому зазначаються види порушення кількісних і якісних показників послуг тощо. Представник постачальника повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше двох днів. Акт-претензія складається споживачем та представником постачальника і скріплюється підписами. У разі неприбуття постачальника у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання акт-претензія вважається дійсними, якщо підписали не менше як два споживачі. Відповідач не надав суду будь-яких доказів, реалізації цієї умови договору, які свідчать про відсутність його вини в спірних правовідносинах. Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити. 2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства НДІ «Центр»(54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 2 а, код ЄДРПОУ 14309037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дикий Сад ЛТД»(54029, м. Миколаїв, проспект Леніна, 52, кв. 4, код ЄДРПОУ 30625659) –- 269 233, 90 грн. суми основного боргу, 20 782,19 грн. –пені та 6476,18 грн. судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.           Повне рішення складено 30 липня 2012 року.    Суддя                                                        О.Г. Смородінова