5019/1172/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я "23" липня 2012 р. Справа № 5019/1172/12 Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи за позовом Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства "Довіра" про стягнення 5 199 грн. 10 коп. заборгованості та пені Представники: від позивача- Никитюк М.А. (довіреність № 341 від 10.06.2011р.); від відповідача- не з'явився; від прокурора- Панчелюга Н.М. СУТЬ СПОРУ: Дубенський міжрайонний прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фермерського господарства "Довіра" 5 000 грн. 00 коп. неповернутої фінансової допомоги, наданої згідно договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 17 від 24.09.2007р. та 119 грн. 00 коп. пені. У судовому засіданні 23 липня 2012 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Відповідач у судове засідання 23 липня 2012 року не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 16 липня 2012 року відзиву на позов суду не подав, вимог не заперечив, про час та місце слухання справи повідомлений у встановленому порядку (а.с.12). Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Оскільки відповідач завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами. Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника прокуратури та представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд , - ВСТАНОВИВ: 24 вересня 2007 року Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ "Довіра" уклали договір № 17 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі в тексті Договір) (а.с.8-9). Відповідно до умов п. 1 та п.2 Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу 20 000 грн. фінансової підтримки (допомоги) для придбання молодняка птиці, свиней, паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, посівного матеріалу, кормів, кормових добавок, а останній зобов'язувався використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її позивачу згідно з встановленим графіком: - до 01.10.2008 р. –5 000 грн. 00 коп.; - до 01.10.2009 р. –5 000 грн. 00 коп.; - до 01.10.2010 р. –5 000 грн. 00 коп.; - до 01.10.2011 р. - 5 000 грн. 00 коп. (п.3.4.2 Договору). Договір скріплений підписами та відбитками печаток сторін. Змін та доповнень сторони до Договору не вносили. Згідно з п. 3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі. Платіжним дорученням № 178 від 26 вересня 2007 року позивач перерахував відповідачу 20 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки (допомоги) (а.с.10). Станом на день подачі позовної заяви за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 5 000 грн. 00 коп. Покликаючись на п.5.2 Договору, - позивач за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) нарахував за період з 01 жовтня 2011 року по 25 листопада 2011 року 119 грн. 00 коп. пені згідно розрахунку (а.с.7). Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини. Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України). Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи, що вищезазначена сума бору підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не оспорена і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 17 від 24.09.2007 р. в сумі 5 000 грн. 00 коп. та 119 грн. 00 коп. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ: 1. Позов задоволити. 2. Стягнути з селянського фермерського господарства "Довіра" (с.Великі Загорці, Дубенський район, Рівненська область, 35641, код 32512241) на користь Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (33028, м.Рівне, вул. Словацького, 1 к.113, код 13978486) одержувач держбюджет м.Рівне , код ЗКПО 22586331 ГУДКУ у Рівненській області МФО 833017, ЗКПО - 22586331, р/рахунок 31235460700002) 5 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки та 119 грн. 00 коп. пені. 3. Стягнути з селянського фермерського господарства "Довіра" (с.Великі Загорці, Дубенський район, Рівненська область, 35641, код 32512241) в доход державного бюджету 1 609 грн. 50 коп. судового збору. 4. Накази видати після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 30 липня 2012 року Суддя В.Р.Войтюк
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2012 |
Оприлюднено | 01.08.2012 |
Номер документу | 25448937 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Войтюк В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні