Рішення

від 13.07.2012 по справі 18/1009/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1009/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      13 липня 2012 р.                                                                      Справа № 18/1009/12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд", 49010,                            м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 13 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", 37002, Полтавська область,                 м. Пирятин, вул. Червоноармійська, 163 про стягнення 6890,55 грн.                                                                       Суддя Гетя Н.Г. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився В судовому засіданні 13.07.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення боргу за договором № 1701/Ж1 від 17.01.2012 року в розмірі 6890,55 грн., в т.ч. 6492,00 грн. основного боргу, 305,67 грн. пені, 32,46 грн. інфляційних витрат та 60,42 грн. 3% річних. Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 26.06.2012 року станом на 13.07.2012 року до суду не повертались. У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач свого повноважного представника в судове засідання також не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42), відзиву на позовну заяву до суду не надав, внаслідок чого дана справа на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив: 17.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (відповідач, покупець) був укладений договір № 1701/Ж1 від 17.01.2012 року (а.с. 8-10), у відповідності до якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товари по номенклатурі, кількості та ціні, вказаним у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти товари та своєчасно оплатити їх вартість відповідно до даного договору (п. п. 1.1., 1.2. договору). Згідно положень п. п. 11.1., 11.2. договору № 1701/Ж/1 від 17.01.2012 року (далі - договір) цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012 року. У відповідності до п. 3.1. договору передача (прийом-передача) товару здійснюється згідно інструкції Держарбітражу № П6, № П7 на складі покупця: по кількості - відповідно до накладної, по якості - відповідно до гігієнічного висновку або технічним характеристикам. За змістом приписів п. п. 3.2., 3.3., 3.6. спірного договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Датою поставки товару є дата підписання накладної (акту про прийняття-передачу). При передачі товару покупець зобов'язаний передати постачальникові довіреність на отримання товару, що виписана на ім'я повноважного представника покупця. Відповідно до п. 3.8. договору асортимент та кількість товару в кожній партії визначається на підставі заявок покупця та вказується у специфікації постачальник. 18.01.2012 року сторонами було підписано специфікацію за № 1801/01 (а.с. 11) до договору, якою погоджено номенклатуру, кількість та ціну товару. У відповідності до видаткової накладної № РН-0000010 від 18.01.2012 року (а.с. 12) позивачем було поставлено відповідачеві товар згідно підписаної між сторонами специфікації № 1801/01 на загальну суму 6492,00 грн. з урахуванням ПДВ. Даний товар був отриманий відповідачем на підставі довіреності № 401 від 18.01.2012 року (а.с. 13) через повноважного представника Ковальчук Світлану Антонівну без будь-яких зауважень стосовно його якості. Згідно положень п. п. 5.1., 5.2. договору покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару покупцю. В порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 6492,00 грн. Окрім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на нього за період з 08.02.2012 року по 30.05.2012 року пеню в розмірі 305,67 грн., інфляційні витрати в сумі 32,46 грн. та 3% річних в сумі 60,42 грн. Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом. Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків. Приписами ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У відповідності до  ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості в розмірі 6492,00 грн. за поставлений на виконання умов договору товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 6492,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню. У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій. Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до п. 9.1. договору в разі несвоєчасної оплати товару в строк, вказаний у договорі (з урахуванням умов, зазначених у специфікаціях) покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми. Приймаючи до уваги виявлені у викладеному в позовній заяву розрахунку суми заборгованості арифметичні помилки, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок інфляційних витрат, 3% річних та пені, які склали 12,98 грн., 60,30 грн. та 304,56 грн. відповідно. Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили. Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову. Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд - В И Р І Ш И В : 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (37002, Полтавська область,                м. Пирятин, вул. Червоноармійська, 163, п/р 26005104520001 в АБ "Київська Русь" м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 32750228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Трейд" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 13, п/р 26007060285009 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 34824453) - 6492,00 грн. основного боргу, 304,56 грн. пені, 12,98 грн. інфляційних витрат, 60,30 грн. 3% річних та 1064,66 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 3. В іншій частині позову відмовити. Повне рішення складено 18.07.2012 року. Суддя                                                                                          Гетя Н.Г.