Рішення

від 19.07.2012 по справі 18/932/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/932/12 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua             ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я 19.07.2012р.                                                                                          Справа №  18/932/12 за позовом Відкритого акціонерного  товариства "Полтавський автоагрегатний завод", вул. Зіньківська, 57, м. Полтава, 36009 до  Приватного підприємства фірма "Лотос-2003", пров. Заячий, 8-а, кв. 40, м. Полтава, Полтавська область, 36009 про стягнення 784,91 грн.                                         Суддя Іваницький Олексій Тихонович                                                   секретар судового засідання Жадан Т.С. Представники сторін: від позивача: Грицька К.В. дов.№ 25/32 від 11.01.2012 року від відповідача:  не з'явився СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про 784,91 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 31 від 19.07.2012 року, із яких: основний борг - 768,93 грн., пеня - 2,59 грн., 3% річних - 13,39 грн. та судовий збір - 1609,50 грн. 19.07.2012 року за вхідним № 9459д(канцелярії суду) представник позивача, К.В.Грицька на виконання п.4 ухвали суду від 25.05.2012 року надала додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи. 19.07.2012 року за вхідним № 9468д(канцелярії суду) представник позивача надала заяву про уточнення позовних вимог в зв'язку з допущеною технічною помилкою в якій сума що підлягає до стягнення становить 784,91 грн., а не 768,93 грн., а також довідку з ЄДРПОУ про місце знаходження відповідача. Суд надану заяву про уточнення позовних вимог та довідку з ЄДРПОУ прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи. Таким чином, на день розгляду справи по суті предметом спору є сума  в розмірі 784,91 грн. Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 25.05.2012 року про порушення провадження у справі та ухвали від 12.06.2012р.  не виконав, витребуваних господарським судом документів та відзиву на позовну заяву не подав. Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору З огляду на вищевикладене, а також  достатністю  документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України. Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується  на всебічному, повному  і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів,  у нарадчій  кімнаті суд задовольняє позов виходячи з наступного: Між відкритим акціонерним товариством «Полтавський автоагрегатний завод»(далі - ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод») та Приватним підприємством фірмою «ЛОТОС –2003»(далі - ППФ "ЛОТОС") 19 липня 2011 року укладений Договір №31 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір). Відповідно до умов Договору, позивач (ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод») передав, а відповідач (ППФ "ЛОТОС")  прийняв у тимчасове володіння та користування  частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Вільямса, 1, за яке відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату. Відповідач  розміщує в орендованому приміщенні загальною площею 13,5 кв.м. офіс. Відповідно до вимог п. 5.2 договору оренди, відповідач  зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі. Відповідно п. 3.2 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Додатково до орендної плати нараховується ПДВ, яке повинно було сплачуватись відповідачем разом з орендною платою. Оплата за користування енергоресурсами, холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, компенсація витрат на утримання земельної ділянки здійснюється окремо, на підставі виставлених рахунків та даних лічильників. Сторони домовились, (п.6.3. та. п.6.5.) що приміщення  вважається фактично  переданим з моменту підписання  акту прийому-передачі та оплата оренди, компенсація витрат по утриманню земельної ділянки, плата за користування енергоресурсами, холодне та гаряче водопостачання, водовідведення здійснюється відповідачем по день фактичного звільнення приміщення. З 19.07.2011 р. (згідно акту прийому-передачі) та 01.02.2012 р. відповідач займав  надане ВАТ «ПААЗ»в оренду нежитлове приміщення. Проте, своїх зобов'язань за договором відповідач  належним чином не виконав. Відповідно до наданого позивачем  розрахунку станом на 01.02.2012 року  заборгованість по орендній платі  та оплаті за користування енергоресурсами, холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, компенсації витрат на утримання земельної ділянки орендованої становить 768 грн. 93 коп. Позивачем  були виставлені відповідачу рахунки  про заборгованість. За невиконання  договірних зобов"язань позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 2,59  грн. та  3% річних  в розмірі 13,39  грн.  ( розрахунок в матеріалах справи) Відповідно до статті 759 ЦК України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості  укладення  та виконання договору найму (оренди). Частина 1 статті 760 ЦК України, що предметом  договору  найму  може  бути річ,  яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд  при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У відповідності до статей 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Відповідно до ч.І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання). Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно приписів статей 549-552  ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно  виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно  від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від  виконання свого обов'язку в натурі. Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені  за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін. Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України. Відповідно до ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів  судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони. Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.            Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись  статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75,77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, - В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю.           2.Стягнути з Приватного підприємства фірма "Лотос-2003", код ЄДРПОУ 32461255(пров. Заячий, 8-а, кв. 40, м. Полтава, Полтавська область, 36009) на користь Відкритого акціонерного  товариства "Полтавський автоагрегатний завод",  код  ЄДРПОУ 00232124(вул. Зіньківська, 57, м. Полтава, 36009; р/р 260070001211 філії  ПРУ ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 331832) борг - 784,91 грн. із яких основний борг - 768,93 грн., пеня - 2,59 грн., 3% річних - 13,39 грн. та судовий збір - 1609,50 грн.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.           Повне рішення складено 25.07.2012 р.           СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.           Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.