Рішення

від 05.06.2012 по справі 9/14/5022-259/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/14/5022-259/2012 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "05" червня 2012 р.Справа № 9/14/5022-259/2012 Господарський суд Тернопільської області у складі   судді Гевка В.Л.              Розглянув справу за позовом Прокуратури Підгаєцького району в інтересах держави, вул. Шевченка, 28, м.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000        до відповідача Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні, вул. Шевченка, 19, м.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область, 48000             про стягнення 10 208 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря За участю представників:               прокуратури:  Кметик Л.Я.,  посвідчення   № 67  від 29.08.11 р.               позивача: Мазур Т.В., посвідчення №035 від 18.02.2009р.               відповідача: Виваль Б.М.,  доручення  № 273 від 03.05.12 р.           Прокурору та представникам позивача, відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України. Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання. Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. У судовому засіданні 05.06.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення. Суть справи: Прокурор Підгаєцького району в інтересах держави, вул. Шевченка, 28, м.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні, вул. Шевченка, 19, м.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область про стягнення 10 208 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.             Позовні вимоги підтверджуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви належним чином завіреними копіями : акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 13.04.2011р.; протоколу №006914 про адміністративне правопорушення від 13.04.2011р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №15 від 13.04.2011р.; припису від 13.04.2011р.; претензії №1-1/1884 від 11.05.2011р.; розрахунком розміру відшкодування збитків; іншими матеріалами. Ухвалою господарського суду від 04.04.2012р. порушено провадження у справі та її  розгляд вперше призначено на 04.05.2012 р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 22.05.2012р. в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, а також з метою надання можливості сторонам подати додаткові докази у справі, оголошувалась перерва до 05.06.2012р. В судовому засіданні 04.05.2012р. суд перейшов до розгляду справи по суті позовних вимог.           Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені докази. Зокрема, стверджують, що відповідач в порушення ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст.ст.11,33 Закону України "Про охорону атмосферного  повітря" здійснює свою діяльність, яка пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного  повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Також, посилаються на те, що в розумінні даного нормативно - правового акту нормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викиди. Так, згідно довідки №255 від 13.04.2011р., виданої Підгаєцькою центральною районною комунальною лікарнею, за період функціонування без дозволу з 01.04.2010р. по 01.04.2011р. використано 114422 мі природного газу.           Уповноважений представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що затверджений на 2011 рік кошторис доходів і видатків Підгаєцької ЦРКЛ є меншим від затверджених коштів в 2010 році, та становить 84% від потреби. Крім того, повноваження головного розпорядника коштами делеговано ЦРКЛ Підгаєцькій районній державній адміністрації, проте, незважаючи на неодноразові звернення, коштів на виготовлення та отримання спеціального дозволу для використання потреб у роботі Підгаєцької ЦРКЛ не було виділено. Крім того, як об'єктивну причину неможливості виготовлення необхідного дозволу, зазначає  відсутність підтверджуючих документів на земельну ділянку, де знаходиться Підгаєцька ЦРКЛ. Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи позивача та пояснення представника відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне. Відповідно до ст. 2  ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу. Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У резолютивній частині рішення Конституційного  Суду  України від  08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України. Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону. Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Згідно ст. 20 Закону України №1264-ХІІ  від 25.06.1991р. "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту –Закон  № 1264-ХІІ) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Згідно зі ст. 40 Закону України № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища"  використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог. Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Згідно п.4 ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органів виконавчої влади відповідно до закону. При цьому підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення  відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному  викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах для обігріву приміщень без відповідного на це дозволу, що є порушенням вимог ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ,. В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач зазначають про те, що 13.04.2011 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Сагашем Данилом Зеновійовичем згідно наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 24.03.2011р., плану роботи на 2-й квартал  та направлення на проведення перевірки №570 на підставі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (Наказ Мінприроди України від 19.02.2007р. № 55), у присутності інженера по охороні праці Негоди Марії Михайлівни проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні. В результаті проведеної перевірки встановлено, що опалення приміщень Підгаєцької ЦРКЛ здійснюється від котельні обладнаної котлами НІСТУ-5. Проте, дозвіл на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря відсутній, а отже, викиди шкідливих речовин в атмосферу здійснюється самовільно, чим порушено ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Так, згідно довідки № 255 від 13.04.2011р., за період з 01.04.2010р. по 01.04.2011р. використано 114422 м3 природного газу без відповідного дозволу, тим самим в результаті наднормативних викидів з забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 10208 грн. При цьому, витрата природного газу в тоннах за період функціонування без дозволу на викиди становить 82,73 т. Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Сагаш Д.З. Також, 13.04.2011р. за результатами перевірки державним інспектором Сагаш Д.З. складено протокол про адміністративне правопорушення № 006914 по відношенню до інженера по охороні праці Підгаєцької ЦРКЛ Негоди Марії Михайлівни. На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.04.2011р. Із змісту якої визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в згідно ч.1ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на Негоду М.М. штрафні санкції в сумі 85 грн. Слід зазначити, що зазначений штраф сплачено Негодою М.М. в добровільному порядку, що підтверджується поданою суду з боку позивача квитанцією. Також, Приписом від 13.04.2012р.зобов'язано Підгаєцьку ЦРКЛ в термін до13.07.2011р. одержати дозвіл на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки, ні протокол про адміністративне правопорушення від 13.04.2011р., ні постанова про накладення адміністративного стягнення від 13.04.2011р., ні припис від 13.04.2012р. не оскаржувались як з боку Підгаєцької ЦРКЛ так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, інженера по охороні праці Негоди Марії Михайлівни.  Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене. Таким чином,  Підгаєцька ЦРКЛ шляхом спалювання природного газу в газових котельнях обладнаних котлами НІСТУ-5 без належних документів, допустила порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. В результаті чого в атмосферу  без дозволу на викиди викидалися забруднюючі речовини, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу на викиди, вважаються наднормативними викидами. Розмір збитків обчислюється у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за №48/16064. (надалі - Методика). Методика розроблена відповідно до вимог статей 3, 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 22, 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців. Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. За наслідками правового аналізу наведених вище приписів законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, у п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, на час його виявлення. З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено претензію за № 1-1/1884 від 11.05.2011р. про відшкодування Підгаєцькою ЦРКЛ, у добровільному порядку 10208 грн.  збитків. Однак, відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення. Так, станом на день подачі позовної заяви на 02.04.2012року збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало підставою звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку. Розглянувши вище зазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.    Щодо заперечення відповідача про те, що викиди здійснювались без належним чином отриманого дозволу через відсутність коштів у вказаний період на отримання такого то суд оцінює його критично з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник  господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Враховуючи зазначене, відсутність коштів у боржника не може вважатись підставою для звільнення його від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності в тому числі і за здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача 10208 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення. Відповідно до вимог п. 35 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік»джерелом формування спеціального фонду державного бюджету у 2012 році є частина доходів 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності. В свою чергу джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, які зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету Підгаєцької міської ради і повинні стягуватись на р/р 33116331700446 спеціального фонду місцевого бюджету Підгаєцької міської ради Тернопільської області, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 36084944 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012. Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий  збір,  від  сплати  якого  позивач  у  встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати –1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат –64380 грн. Враховуючи зазначене, судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.  покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України. З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-                 ВИРІШИВ:           1.  Позов задовольнити. 2. Стягнути з  Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні, вул. Шевченка, 19, м.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область (код ЄДРПОУ 02000441) на р/р 33116331700446 місцевого бюджету Підгаєцької міської ради Тернопільської області, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 36084944 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012 –10 208 (десять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп.           3. Стягнути з Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні, вул. Шевченка, 19, м.Підгайці, Підгаєцький район, Тернопільська область (код ЄДРПОУ 02000441) - 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ  м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001). Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.                      На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі,  якщо господарський суд вирішив  питання  про  їх права  та  обов'язки,  мають  право  подати  апеляційну  скаргу, протягом десяти днів з дня  підписання рішення, через місцевий господарський суд.           Повне рішення складено та підписано 08.06.2012р.              Суддя                                                                                          В.Л. Гевко