Справа № 1601/5475/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Кривич Ж.О.
при секретарі - Сичовій Я.О.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчука справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Монолітбудтранс» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У березні позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Монолітбудтранс» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В подальшому уточ-нила свої позовні вимоги щодо розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на дату розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату судового розгляду повідомлявся належним чином, письмово про причини неявки суд не повідомляв, заперечень проти позову не направив.
Позивач та її представник проти винесення заочного рішення не заперечували.
У судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали і пояснили, що 21.09.2011 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного бухгалтера ПП «Монолітбудтранс». 29.02.2012 року наказом № 6-К її було незаконно звільнено з займаної посади за ст.40 п.2. КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді в той час, коли позивачка знаходилася на лікарняному з малолітньою дитиною.
Після звільнення, розрахунок за відпрацьований період та виплату лікарняних за листком непрацездатності з позивачем проведено не було, а тому просила суд наказ про звільнення № 6-К від 29.02.2012 року скасувати і поновити її на посаді, та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 395,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1 000,00 грн.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходилася з відповідачем в трудових відносинах і працювала на посаді головного бухгалтера ПП «Монолітлбудтранс» з 21.09.2011 року.
29.02.2012 року наказом № 6-К вона була звільнена с посади головного бухгалтера про що повідомлена листом - повідомленням про звільнення № 29/02-2 від 29.02.2012 року.
Як з'ясовано судом ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному з 29.02.2012 року по 09.03.2012 року включно. Отже наказ про звільнення останньої було винесено в той період, коли вона знаходилась на лікарняному, що є порушенням ч. 3 ст. 40 КЗпП України, а тому він підлягає скасуванню.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно по-годжується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 3ст. 40 КЗпП України: „Не допускається звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності..."
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України та п. 13 ПП ВС України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно ст. 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним повний розрахунок не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Але вищевказана вимога закону відповідачем виконана не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України: «При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу...».
Станом на 6 червня 2012 року заборгованість ПП «Монолітбудтранс» по заробітній платі згідно розрахунку позивача становить 5 395,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Також суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України позивачу діями відповідача, які виявилися в незаконному звільнені та невиплаті заробітної плати, було завдано моральної шкоди, яка підлягає компенсації частково в розмірі 2 000,00 грн.
Окрім того, в порядку ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають відповідному стягненню з відповідачів на користь позивачки понесені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 212-215, 218, 226 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Монолітбудтранс» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ № 6-К від 29.02.2012 про звільнення с посади головного бухгалтера Приватного підприємства «Монолітбудтранс» ОСОБА_1.
Поновити з 29.02.2012 року на посаді головного бухгалтера ПП «Монолітбудтранс» ОСОБА_1.
Стягнути з Приватного підприємства «Монолітбудтранс» (ідентифікаційний код 34537252, ю/адреса: м. Кременчук, вул.. Аврори, 36) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 5 395,00 (п'ять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) грн., а всього 7 359,00 (сім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Монолітбудтранс» (ідентифікаційний код 34537252, ю/адреса: м. Кременчук, вул.. Аврори, 36) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1 000,00 (однієї тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути із Приватного підприємства «Монолітбудтранс» (ідентифікаційний код 34537252, ю/адреса: м. Кременчук, вул.. Аврори, 36) на користь держави на рахунок № 31212206700009, одержувач: УДКС у м. Кременчуці (Автозаводський район), код суду 22030001, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя:
Суд | Автозаводський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2012 |
Оприлюднено | 19.10.2012 |
Номер документу | 25450562 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Автозаводський районний суд м.Кременчука
Кривич Ж. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні