Постанова

від 27.07.2012 по справі 2а-6341/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2012 р. (13:25) Справа №2а-6341/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленко М.Ю., за участю представників сторін

представник позивача - Росляков Д.В., довіреність б/н від 10.07.12р.;

представник відповідача - Калінчук К.В., довіреність № 18/10-0 від 13.03.12,р. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталія" (далі-Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі-Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Вимоги позивача мотивовані тим, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була проведена перевірка господарської одиниці ТОВ "Наталія" - кафе "Ладви", що знаходиться за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 1. Під час перевірки виявлено порушення щодо продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла віку 18 років, що є порушенням вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 6 800 грн. на підставі рішення № 00051/31/01/09/22/22235956 від 07.06.2012р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.07.2012 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій прийняте на підставі та в межах закону у зв'язку з порушенням позивачем Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На підставі зазначеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Згідно з п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталія" (ЄДРПОУ 22235956) було зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.10.1997 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АР Крим як платник податків (а.с.26-29).

Згідно до наказу Державної податкової служби в АР Крим № 241 від 22.05.2012 року, та направлень податкової №90, № 91, 29.05.2011 року посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка щодо дотримання позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 482/95-ВР від 19.12.1995 р.

Під час проведення перевірки зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-ти річного віку.

За результатами перевірки складено акт № 000051/31/01/09/22/22235956 від 29.05.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с.6-79).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 07.06.2012р. № 000051/31/01/09/22/22235956, яким згідно до абзацу 8 ч. 2 ст. 17 Закону України " Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 гривень за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с. 8).

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач оскаржив іх у судовому порядку.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Отже, органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Податковим кодексом України який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Так, згідно пп. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу фактична перевірка - це перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу.

Перш за все треба знати, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підставою проведення фактичної перевірки є рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Рішення керівника податкового органу може бути прийняте за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з щодо розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Фактична перевірка, що здійснюється за цієї обставини може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Результати фактичної перевірки оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття наказу про призначення та проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача стало письмове звернення покупця про порушення ТОВ "Наталія" установленого порядку ліцензування, що свідчить про правомірність дій відповідача відносно проведення перевірки.

Що стосується безпосередньо порушення позивачем ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон), виявленого під час перевірки, то суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст.15-3 Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин, столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Статтею 15-1 Закону встановлено, що обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів

Згідно з абзацом 9 частини другої статті статі 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог статті 15-3 цього Закону.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Як було зазначено судом вище, в ході проведення перевірки позивача було встановлено реалізацію пива особі, яка не досягла 18 річного віку, що підтверджується чеком про купівлю спиртного та рахунком офіціанта (а.с. 43 зворотній бік).

Так, в акті перевірки № 000051/31/01/09/22/22235956 від 29.05.2012 року, зафіксовано факт продажу на території бару "Ладви" пива неповнолітній особі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Даний факт підтверджується також письмовим поясненням неповнолітнього, з якого вбачається, те, що 29 травня 2012 року о 19.00 год. в кафе "Ладви" придбав дві пляшки алкогольного пива та бутерброди, після чого до нього підійшли працівники податкової і попросили надати паспорт і написати розписку. Розраховувався з офіціанткою, яка принесла рахунок без касового чека (а.с. 45).

Дані про вік покупця ОСОБА_4 підтверджуються наявною в матеріалах справи копією паспорту серії НОМЕР_1, виданого Київським РВ ГУ МВС України в Криму 20.07.2010 року, відповідно до якого датою народження ОСОБА_4 є 29 червня 1994 року (а.с.44).

У судовому засіданні в порядку ст. 77 КАС України були допитані свідки: ОСОБА_5 - офіціантка кафе, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 - працівники податкового органу, який провів перевірку позивача.

З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона не заперечує факт продажу пива неповнолітньому ОСОБА_4, але у зв'язку з тим, що останній не викликав у неї сумніву вона не просила надати документи підтверджуючі його вік, але в акті зазначила протилежне, а саме, що просила паспорт покупця чи документ що посвідчує особу, з якого зробила висновок про повноліття особи, так як рік народження 1994 не враховуючи місяця народження, чек видати не встигла. Дані розходження поясняє тим, що зазначені нею в акті відомості були зроблені з примусу податківців.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що 29.05.2012 року ними проводилась перевірка в Сімферопольському районі, в тому числі торгового об'єкту, який належить позивачу. Покупка 2 пляшок пива була здійснена споживачем - неповнолітньою особою ОСОБА_4, особа та вік якого були звірені з пред'явленим ним паспортом. Дані про цю особу відображені в акті перевірки.

Представник позивача не заперечував факту продажу неповнолітній особі пива. Разом із тим, позивач зазначив, що перевіряючі свідомо створили обставини та умови, які зумовили продавця продати пляшку пива неповнолітньому, але будь-яких доказів цього не надав.

Пояснення свідка ОСОБА_5 стосовно того, що писала пояснення в акті під диктовку з примусу працівників відповідача суд не бере до уваги, та розцінює останні як спосіб ухилення від відповідальності, так як остання не надала жодних доказів щодо оскарження неправомірних дій податківців.

Наявність у ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" категоричної заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів неповнолітній особі обумовлює необхідність належного рівня обачності суб'єктів господарювання, який би унеможливлював порушення вказаної заборони.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт продажу пива неповнолітньому був встановлений працівниками ДПІ в м. Сімферополі та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами, поясненнями свідків, підтверджується факт продажу позивачем пива особі, яка не досягла 18 років.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. У суду відсутні підстави вважати, що вказані вище обставини -допущення позивачем порушень - визнаються позивачем недобровільно; порушення позивачем вимог Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в зазначеній частині підтверджені матеріалами справи.

Відтак, є правомірним застосування до позивача фінансових санкцій рішенням від 07.06.2012р №000051/31/01/09/22/22235956, яке прийнято обґрунтовано, правомірно, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

За таких умов, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, судовий збір сплачений ним при зверненні до суду, відповідно до статті 94 КАС України, не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.07.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАСУ постанову складено 01.08.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.