Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а/0270/3318/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

25 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/3318/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара Павла Анатолійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Войнаровської Ірини Анатоліївни

прокурора: Тимощука В.С.

представника позивача: Ніколюка О.В.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Тиврівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Тиврівського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_2

про: стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надішли матеріали позовної заяви прокурора Тиврівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Тиврівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що громадянка ОСОБА_2 на момент реєстрації в службі зайнятості приховала факт належності до зайнятого населення і безпідставно отримувала допомогу по безробіттю. Відповідач не погодився повернути незаконно отримані кошти, а тому позивач звернувся до суду за примусовим стягненням даних коштів.

В ході судового засідання прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В прокуратуру Тиврівського району надійшло звернення Тиврівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - РЦЗ) щодо примусового стягнення суми матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у зв'язку із встановленням РЦЗ недостовірності даних, наданих безробітним в сумі 12550 грн. 48 коп.

Проведеною перевіркою встановлено, що 08 червня 2011 р. громадянка ОСОБА_2 була зареєстрована в Тиврівському районному центрі зайнятості, як така, що шукає роботу. 15.06.2011 року їй було надано статус безробітного.

За направленням РЦЗ ОСОБА_2 навчалася з 23.11.2011р по 02.04.2011 року у Вищому професійному училищі № 11 м.Вінниці за навчальною програмою «Конторський службовець/бухгалтерія оператор комп'ютерного набору» по договору № 222/2561 від 16.11.2011р. Оплату за навчання здійснював Тиврівський районний центр зайнятості.

Відповідно до звірки з ДПА за 3 квартал 2011 року було встановлено, що ОСОБА_2 виконувала разову роботу в Державному підприємстві «Агентство з індентифікації і реєстрації тварин» м.Київ з 12.10.2009р. по 29.06.2011 року, згідно договору про виконання разової роботи №02/117 від 12.10.2009 року.

Дана інформація умисно була прихована ОСОБА_2 від центру зайнятості під час реєстрації, та нею ж підписана заява про те, що на час звернення до служби зайнятості вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та трудовою діяльністю не займається, що підтверджується її особистим підписом в заяві про надання статусу.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та на основі акту № 21 від 03.03.2012 року, директором центру зайнятості був прийнятий наказ № 23 від 11.04.2012 року щодо повернення коштів ОСОБА_2: допомоги по безробіттю, виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки, навчання в Вищому професійному училищі№11 м.Вінниця, компенсація фактичних витрат на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міжміський проїзд за маршрутним листом за період перебування в центрі зайнятості в сумі 12853 грн. 62 коп., в тому числі: допомога по безробіттю - 5845грн. 02 коп., виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки - 3471 грн.96 коп., компенсація фактичних витрат на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міжміський проїзд за маршрутним листом - 2008 грн. 50коп., навчання в Вищому професійному училищі №11 м.Вінниця - 1528 грн. 14 коп.

11.04.2012 року Тиврівським районним центром зайнятості було прийнято Наказ № 23 про повернення коштів на загальну суму 12853,62 грн.

ОСОБА_2 було запропоновано повернути отримані кошти в сумі 12853,62 грн. в добровільному порядку протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня отримання листа № 01-19/785 від 12.04.2012 року, який вона отримала 12.04.2012 року власноручно, про що є її підпис на примірнику листа центру зайнятості. Проте ОСОБА_2 в добровільному порядку повернути кошти відмовилася.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Стаття 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначає перелік осіб, які належать до зайнятого населення. Зокрема, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Згідно з ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Стаття 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов'язковою умовою для виплати допомоги по безробіттю визначає набуття у встановленому порядку статусу безробітного.

Судом встановлено, що відповідач на момент взяття на облік у Тиврівському РЦЗ виконувала разову роботу в Державному підприємстві "Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин" згідно до договору про виконання разової роботи №02/117 від 12.10.2009 р., а тому належала до категорії зайнятого населення і не мала права отримувати статус безробітнього і, як наслідок, допомогу по безробіттю.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем повністю переконують в обґрунтованості позовних вимог.

В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В даному випадку позивач діяв у межах власних повноважень та на виконання його функцій, визначених законодавством.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Мотивація та докази, надані відповідачем, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача. За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255,257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає за адресою: 23305, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, 5845 грн. 02 коп. - допомоги по безробіттю, 3471 грн. 96 коп. - виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки, 1528 грн. 14 коп. - навчання в Вищому професійному училищі №11 м.Вінниця, 2008 грн. 50 коп. - компенсація фактичних витрат на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міжміський проїзд за маршрутним листом за період перебування в центрі зайнятості, а всього -12853 грн. 62 коп. на рахунок: Держбюджет у Тиврівському районі, р/р 37172001000828, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ідентифікаційний код 20086914.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович