Постанова

від 10.07.2012 по справі 2а-1736/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 2a-1736/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю сторін:

представника позивача: Переняка О.І.,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Ятекс"

про стягнення податкового боргу в сумі 44110,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Ятекс" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 44110,75 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57, пункту 203.2. статті 203, статті 176 Податкового кодексу України не погашено податкові зобов'язання: по комунальному податку в сумі 8,50 грн., по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 40,72 грн., по податку на прибуток підприємств в сумі 1019,45 грн., по податку на додану вартість в розмірі 4416,88 грн. та за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 38625,20 грн. Загальна сума заборгованості становить 44110,75 грн., внаслідок чого, просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених безпосередньо в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення їх з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 17.11.2009 року відповідача зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридичну особу та взято на облік як платника податків ДПІ у м. Івано-Франківськ.

Згідно підпункту 180.1.1. пункту 180.1. статті 180 Кодексу платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 Кодексу.

Пунктом 16.1.3 статті 16 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість складено акт за № 5495/15-2/36732925 від 08.07.2011 року, відповідно до якого встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0001591502 від 08.07.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн.

Також, актом за № 8227/15-2/36732925 від 27.09.2011 року встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0004201502 від 27.09.2011 року про застосування штрафних санкцій на суму 2040 грн.

Окрім того, За результатами проведеної перевірки щодо своєчасності представлення відповідачем звітності, позивачем складено акт за 11057/15-2/36732925 від 22.11.2011р., згідно з яким встановлено порушення у вигляді не подання відповідачем декларації з податку на додану вартість. Внаслідок чого, згідно із рішенням позивача від 22.11.2011р. за № 5822911502 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 2040 гривень.

Таким чином загальна заборгованість зі сплати податку на додану вартість перед бюджетом становить 4420 грн.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Актом від 07.09.2011 року за № 7118/15-1/36732925 встановлено порушення термінів подання податкової звітності по податку на прибуток. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0013281501 від 07.09.2011 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Підпунктом 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Кодексу податок на доходи фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Кодексу являється платником податку на доходи фізичних осіб, як податковий агент щодо працюючих на підприємстві осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно пункту 176.2. статті 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до поданої декларації по податку на доходи фізичних осіб за січень 2011р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб на суму 40,72 грн. Заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку.

За змістом пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розрахунок комунального податку подається в ДПІ щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

19.01.2011 року відповідачем самостійно здійснено розрахунок комунального податку за квітень 2010 року та задекларовано до слати суму комунального податку в розмірі 8,50 грн.

Окрім того, з 06.12.2011 року по 12.12.2011 року позивачем проведена позапланова виїзна перевірка, за результатами якої відповідно до акту від 15.12.2011 року за № 13083/22-0-36732925, встановлені порушення відповідачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.1994 року та пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України за №15-93 від 19.02.1993 року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 2 статті 16 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року за № 15-93 (з наступними змінами та доповненнями), за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Згідно Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про валютний контроль" від 08.02.2000 року за № 49 (з наступними змінами та доповненнями), порушення строків декларування тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. Наказом ДПА України від 04.10.1999 року за № 542 передбачено право органів державної податкової служби застосовувати штрафи за порушення резидентами норм Декрету КМ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

20.12.2011 року за результатами розгляду акту за № 13083/22-0-36732925 позивачем винесено рішення за №0000682201 та за №0000722201, якими нараховано відповідачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 38625,2 гривень.

Нарахування пені проведено у відповідності до вимог законодавства на підставі виявлених порушень та відображено у розрахунках, які досліджено в судовому засіданні.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікових карток платника податків відповідача, станом на 31.12.2011 року та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44110,75 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ятекс" (код ЄДРПОУ 36732925), вул. П.Чубинського, 13/1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76007 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 44110,75 грн. (сорок чотири тисячі сто десять гривень сімдесят п"ять копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.07.2012 року.